preloader
Увійти
search-icon

25 історій успіху

«Інтерньюз-Україна» святкує 25-річчя

Усі визначні історії мають свій початок. У липні 1996 р. офіційно була зареєстрована громадська організація «Інтерньюз-Україна». Затишний офіс на Ризькій, 15, у Києві став місцем сили для сотень медійників: тут зароджувалася нова журналістика незалежної України.

Також сюди як магнітом тягнуло талановитих комунікаційників, аналітиків, проджект-менеджерів, готових змінювати країну. Багато з них працюють в організації уже понад 10 (а дехто 15 і 20) років. Водночас сьогодні серед 70 колег є й народжені після 1996-го, тобто молодші за саму організацію.

Такий симбіоз досвіду та інновацій допоміг нам успішно втілити понад 500 проєктів на користь українського суспільства. Розвиток медіа, стратегічні комунікації, інформаційна безпека – до 25-річчя згадуємо наші найяскравіші ініціативи, продукти та перемоги.

1. Права жінок і дітей в Україні: комунікаційний компонент

Чоловіки на високих підборах із кошиками продуктів біжать наввипередки по ТРЦ Dream Town у Києві – ведучою акції «Пройдись у її взутті» у 2011 р. була Оля Полякова, а сюжет про це показали майже всі українські телеканали. Так ми привернули увагу суспільства до проблем нерівності, дискримінації та насильства проти жінок.

Також ми запустили Всеукраїнську браслетну кампанію проти насильства «Залишайся людиною». Її мета – сформувати в свідомості українців неприйняття домашнього насильства та зламати стіну мовчання довкола цього явища. Волонтери поширили 500000 малинових браслетів та 100000 «карток допомоги» з номерами гарячих ліній для постраждалих (кількість дзвінків зросла на 30%).

Кампанія включала зовнішню та радіо рекламу, онлайн-гру у соцмережах та різноманітні публічні заходи у 15-ти українських містах. Зокрема, на центральних вулицях міст ми встановлювати «пам’ятники людяності» – дві надувні руки, які тримають одна одну та символізують єднання українців довкола подолання проблеми домашнього насильства.

Все це відбувалося у межах нашої PR-підтримки проєкту Європейського Союзу «Права жінок та дітей в Україні – комунікаційний компонент» (2009–2011).

Ми також підготували і випустили спеціальний календар із футболістами ФК «Карпати», які зверталися до вболівальників із закликами проти насильства («Мені вистачає бити по м’ячу», «Кожен мій удар лише на користь команди» і т.д.).

У межах проєкту ми організували та провели конкурс серед компаній «Рівні можливості: найкращий роботодавець року». Основна мета конкурсу – стимулювати українські компанії до забезпечення рівності жінок та чоловіків на робочому місці. Адже успіх компанії не залежить від статей працівників.

2. MediaNext: від проєкту з нових медіа до спільноти інноваторів

Влітку 2011 р. на другу Літню школу MediaNext подалися понад 130 молодих аплікантів. У списку очікування були й Дмитро Плєшаков та Дмитро Білаш, на той час першокурсники факультету журналістики КНУ. В останній момент вони потрапили на 5-денну школу з нових медіа, аби разом з іншими учасниками експериментувати й вчитися новітнім технологіям в журналістиці. Через рік вони разом із іншою учасницею Школи Дариною Хіміч запустили інтернет-журнал «Броско». Проте справжнім успіхом двох Дмитрів став заснований ними у 2017-му стартап у сфері штучного інтелекту Captain Growth, який вони продали за 3,75 млн доларів ізраїльській компанії у 2019 році.

MediaNext розпочався у 2009-му і став першим масштабним проєктом для знайомства журналістів із інтернет-технологіями та соцмережами, які тоді ще тільки зароджувалися. Ми відкривали медійникам безмежний онлайн-світ, який сьогодні став невід’ємною частиною нашого життя.

Учасники MediaNext стали спільнотою українських медійних інноваторів. Вони долучилися до використання можливостей Twitter під час спостереження на виборах у 2009–2015 рр. – #elect_ua, запустили хвилю креативних баркемпів-неконференцій. Також брали участь у флешмобі зі створення журналу за 24 години – #24godyny (Бомjour, Без п’яти, соціальний випуск М&Ж, освітній випуск RE:STUDY). MediaNext створив покоління інноваторів, які успішно реалізуються у багатьох сферах – від медіабізнесу до стартапів.

3. Додаток доповненої реальності #PrisonersVoice

У 2020-му топ-темою на планеті став коронавірус. Ми ж вирішили привернути увагу світу до бранців Кремля, адже пандемія лише погіршила їхнє становище. Олег Сенцов, Володимир Балух та Олександр Кольченко, які пройшли пекло російських в’язниць, розповіли про свій шлях – від незаконного затримання до повернення в Україну.

Їхні історії стали основою для додатку доповненої реальності #PrisonersVoice. Він доступний 5-ма мовами (UA, EN, FR, PL, DE) на платформах IOS та Android: prisonersvoice.app.

Довкола додатку розгорнулася потужна інформаційна кампанія із закликом підписати петицію на підтримку українських політв'язнів. Охоплення у соцмережах сягнуло 2,6 млн користувачів, а європейські медіа опублікували 80 матеріалів про ініціативу. #PrisonersVoice увійшов у перелік 15-ти найкращих культурних проєктів 2020-го року в Україні.

4. TrollessUA: нещадне полювання на FB-тролів

Ми переконані: маніпуляторам, пропагандистам, фейковим акаунтам та ботофермам – не місце в нашому онлайн-просторі. Саме тому у 2019 р. ми запустили ініціативу TrollessUA, покликану очистити український сегмент Facebook від тролів. У цьому нам допомагають:

  • кілька сотень волонтерів-кіберельфів, які пройшли онлайн-курс із виявлення тролів та вносять їх у спеціальну базу (4,5 тисяч зловмисних акаунтів були передані у Facebook з проханням про видалення);
  • розширення Google Chrome, яке попереджає користувачів про інформаційну небезпеку від таких профілів;
  • чат-бот у Facebook, що допомагає оперативно перевіряти підозрілі акаунти та скаржитись на них.

З початком пандемії суттєво зросла активність тролів-антивакцинаторів. Для боротьби з ними ми створили просвітницьке відео – поширюйте його, щоб разом дбати про нашу інформаційну гігієну!

5. DSS380: доступно про цифрову безпеку

Платити телефоном, працювати з дому, купувати онлайн – стрімкий розвиток цифрових технологій суттєво полегшує нам життя. Але погана новина полягає у тому, що робота шахраїв також стає простішою. Дані – нова валюта XXI століття, яка потребує надійного захисту.

У вересні 2015 р. ми відкрили першу в Україні Школу цифрової безпеки DSS380 (Digital Security School Ukraine). Сотні правозахисників, активістів та медійників отримали важливі цифрові навички і тепер знають, як захистити власні пристрої та облікові записи, як листуватися онлайн конфіденційно та убезпечити себе від кібербулінгу.

Експерти DSS380 записали онлайн-курс для широкої аудиторії, регулярно проводять цифрові аудити українських редакцій, дають коментарі національним медіа та діляться корисними порадами на FB-сторінці Digital Security School 380.

6. Internet Freedom – адвокація вільного інтернету в Україні

30 млн українців користуються інтернетом – це 67% населення країни. Окрім віртуального простору свободи, інтернет став майданчиком для зловживань. Саме тому постала необхідність «суспільного договору», який би регулював поведінку користувачів в мережі та, водночас, стояв на захисті їхньої особистої безпеки. У 2016 р. ми запустили проєкт Internet Freedom. Серед його здобутків:

  • netfreedom.org.ua – єдиний в Україні веб-ресурс про свободу інтернету;
  • практичні рекомендації, як користуватися інтернетом, аби не зашкодити військовим на фронті;
  • розробка та підписання Декларації вільного інтернету в Україні;
  • результативна боротьба проти скандального законопроєкту №6688 («про цензуру в Інтернеті»);
  • підготовка Зеленої книги для законодавців «Правові взаємовідносини в інтернеті».

Підписуйтеся на Facebook-сторінку Internet Freedom Ukraine, щоб бути з нами на одній хвилі вільного інтернету!

7. Інтерактивна інсталяція «Вмісти своє життя у валізу»

У 2014–2015 рр. вони вимушено залишили власні домівки, тікаючи у невідомість. #ЖиттяСпочатку рясніло багатьма труднощами, до яких нерідко додавалося й упереджене ставлення.

Порозуміння між українцями з мирних територій і внутрішньо переміщеними особами з Криму та Донбасу – тема надзвичайно чутлива, а тому замість стандартних підходів ми обрали мову емоцій та мистецтва.

Так виникла інтерактивна інсталяція «Вмісти своє життя у валізу», яка мандрувала містами України (Київ, Львів, Одеса, Запоріжжя). Дві інтерактивні кімнати створювали ефект занурення у досвід переселенців. Спочатку відвідувачі за обмежений проміжок часу мали зібрати у валізу речі за наданим списком. А далі – у VR-окулярах пройти шляхом переселенця від контрольно-пропускного-пункту до орендованої квартири.

Пандемія COVID-19 перевела ініціативу в онлайн. Ми адаптували відео 360, щоб усі охочі змогли відчути атмосферу інсталяції навіть через екран. Facebook-кампанія та 158 матеріалів у медіа охопили понад 1 млн користувачів і повернули у порядок денний українців тему ВПО.

8. «Україна в історіях та оповідях»: збірка есеїв

Книга дає українцям можливість самим розповісти про власну країну, і Україна постає надзвичайно актуальною в той час, коли стільки держав переживають кризу ідентичності», – пише британський публіцист Пітер Померанцев у рецензії на видання «Україна в історіях та оповідях».

Під однією обкладинкою ми зібрали есеї Ярослава Грицака, Юрія Андруховича, Ірени Карпи, Лариси Денисенко, Ганни Шелест, Володимира Єрмоленка, Гаськи Шиян, Сергія Плохія та інших українських мислителів.

Щоб зробити Україну зрозумілішою для іноземців, ми презентували книгу у 9-ти містах Європи. Жителі Лондона, Парижа, Берліна, Брюсселя, Страсбурга, Варшави, Франкфурта-на-Майні, Франкфурта-на-Одері та Києва отримали змогу поспілкуватися з авторами та отримати свій друкований примірник. Книга доступна в е-форматі українською та англійською.

9. «Межа очікування», «Повернення»: документальні фільми

Як повернутися до звичайного життя після війни? Як мріяти про майбутнє, коли важкі поранення та психологічні травми тепер назавжди з тобою? Цикл документальних фільмів «Повернення» розповідає 4 реальні історії з життя волонтерів та ветеранів АТО, які змогли подолати зневіру та віднайти себе після пекла бойових дій.

Ще одним фільмом – «Межа очікуванння» – ми одними з перших порушили питання розшуку полонених та зниклих безвісти внаслідок агресії РФ. «Я розуміла, що хтось має почати, підняти цю тему, тому і погодилась пережити весь цей біль знову, як би не було важко», – говорить одна із героїнь стрічки Катерина Хом’як, мати зниклих безвісти братів, які захищали Україну на Донбасі.

Майже за рік – 12 липня 2018 р. – Верховна Рада ухвалила важливий та потрібний закон «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти». А вже 28 липня 2018 р. стрічка отримала міжнародне визнання, здобувши нагороду на 8-му Мадридському кінофестивалі у категорії «Найкращий режисер документального фільму іноземною мовою».

10. Голос війни: історії ветеранів

Люди часто не розуміють, через що пройшли учасники бойових дій на Донбасі. А інколи нам просто страшно запитати про війну у тих, хто на ній був. У 2017 р. ми вирішили дати ветеранам можливість висловитись, а суспільству – почути про війну «без фільтрів». Так народився проєкт «Голос війни: школа публіцистики для ветеранів АТО».

Ми розробили спеціальний курс з письменницької майстерності для ветеранів. Серед викладачів були Сергій Жадан, Катерина Бабкіна, Ростислав Семків, Майкл Щур, Роман Зіненко. Після двох місяців занять ветерани завершили власні розповіді – 29 з них ми опублікували у книзі «Голос війни: історії ветеранів».

Книга дає українцям шанс краще зрозуміти тих, хто їх захищав. Голос ветеранів зазвучав чесно та без спотворень. І не лише в Україні: навесні 2018 р. книга була презентована на Міжнародному книжковому салоні (Salon du livre) у Парижі. E-книга доступна у форматах PDF та EPUB.

11. VR-інсталяція «Пропагандаріум»

Гібридна агресія Росії вимагає захисту не лише кордонів, але й «мізків» українців. Для того, щоб масово популяризувати медіаграмотність, ми обрали шлях інфотейменту (англ. information – інформація та entertainment – розвага). Так виникла інсталяція «Пропагандаріум» з 2-ма інтерактивними кімнатами: «музей пропаганди» та «кімната медіаграмотності».

Інсталяцію модерують унікальні лікарі-фейкологи. За допомогою «фейкометра» вони вимірюють рівень «кисельових» в організмі гостей. Такий жарт одразу налаштовує відвідувачів на невимушений лад та сприяє більш позитивному сприйняттю інформації. У VR-окулярах вони переглядали 360-відео про наративи пропаганди РФ щодо України.

«Пропагандаріум» відвідали понад 2300 гостей у 7-х містах України. За результатами проєкту у медіа вийшло 114 матеріалів, у тому числі 17 телесюжетів. У легкій та розважальній формі українці дізналися про ознаки фейків та засвоїли правила медіагігієни.

12. «Слова та війни», «Приборкати Гідру»: досвід України для світу

«Ця книга допоможе мені пояснити британським політикам та лідерам громадської думки ті речі, які українці тепер розуміють дуже добре», – написав про книгу «Слова та війни» Едвард Лукас, британський колумніст The Times та колишній редактор The Economist.

Мова йде про наше видання «Слова та війни: Україна в боротьбі з кремлівською пропагандою», що вийшло друком у грудні 2017 р. Книгу презентували у Раді Європи (Страсбург) та для інституцій і експертів ЄС (Брюссель). Для світової спільноти це перший практичний посібник про досвід країни, яка переживає тривалу інформаційну атаку.

Продовженням книги стала публікація «Приборкати Гідру: Як протистояти інформаційній агресії Кремля?», яку ми презентували у Києві, Брюсселі та Берліні. У цьому документі запропоновані системні кроки, які слід здійснити на міжнародному та національному рівнях для протидії інформаційній війні РФ.

13. Ре-візія історії: російська історична пропаганда та Україна

Росія маніпулює минулим і цим «виправдовує» свою агресію проти України. «Україна – штучний проєкт Заходу», «Усі українські націоналісти були фашистами», «Крим завжди був російським» – ці та інші наративи невтомно просувають пропагандисти.

Ми дослідили понад 850 тисяч постів у «ВК» та 16 тисяч постів у Facebook, щоб виокремити основні міфи історичної пропаганди РФ. Потім запитали думку українських істориків – Ярослава Грицака та учасників проєкту «LікБез. Історичний фронт». Усе це увійшло у книгу «Ре-візія історії: російська історична пропаганда та Україна». Її електронна версія доступна українською та англійською.

До виходу книги ми провели масштабну онлайн-кампанію із розвінчання фейків Кремля про минуле. Онлайн-тест «Як добре ви знаєте історію України» пройшли майже 100 тисяч користувачів. А охоплення Facebook-кампанії #РевізіяІсторії склало близько 50 тисяч.

14. Мемократія: дослідження соцмереж під час виборів

2019-й в Україні був роком виборів – два тури президентських, а потім і парламентські вибори. Ми вирішили дослідити, як онлайн-активність українців Facebook, Instagram та VK впливає на результати виборів. Для цього наші аналітики проаналізували десятки тисяч постів про політиків, партії, вибори–2019 та роботу Верховної Ради IX скликання. Дані збиралися за допомогою нейронних мереж та методів штучного інтелекту.

  • Найбільше політики виявилося у Facebook – тут кожен 8-й українець писав щось про вибори.
  • Мережа Facebook стала і найбільш поляризованою під час виборчих кампаній.
  • У VK домінували проросійські сили та мова ненависті щодо всього українського.
  • Зе-команда суттєво обігнала за популярністю інші партії в Instagram.
  • Усі соцмережі створили бульбашки, які загострюють емоції.

Більше висновків дивіться у відео.

Ми провели три презентації результатів дослідження за різні періоди та дискусію за участю комунікаційників політсил та аналітиків. Проєкт отримав 137 згадок у медіа та 125000 охоплення у соцмережах.

15. Криза як шанс: онлайн-курс для редакцій

У 2020-му пандемія COVID-19 перенесла медійників у нову реальність. Рекламодавці зменшили бюджети, карантин ускладнив підготовку сюжетів, а дистанційна робота стала нормою. Щоб допомогти редакціям адаптуватися до нових умов роботи, ми розробили та провели онлайн-курс «Криза та робота редакцій: реалізувати можливості для журналістів».

Тренери курсу та журналісти ВВС, Figaro, Liberation, Voice of America, Deutsche Welle, Радіо Свобода ділилися власним досвідом роботи у кризових обставинах. Монетизація, нові формати контенту, робота із соцмережами – зареєстровані на курс 172 медійники занурилися у ці та інші актуальні для них теми.

Усі 24 відеоуроки доступні онлайн і уже набрали понад 80 тисяч переглядів. Сподіваємося, наш курс допоможе медійникам вийти із кризи ще більш сильними та професійними.

16. Медіазліт: школа для журналістів-початківців

Регіональні журналісти на сході України тримають важливий фронт інформаційної безпеки українців. Щоб підтримати їх професійно, у 2020 р. ми організували та провели літню онлайн-школу «Медіазліт».

29 досвідчених медіаекспертів та відомих журналістів провели для учасників 29 вебінарів загальною тривалістю 65 годин. Одним із найпопулярніших став майстер-клас Романа Вінтоніва (Майкла Щура), який охопив у Facebook понад 75 тисяч користувачів.

Окрім навчання, студенти школи успішно підготували свої матеріали за підтримки менторів. Випускниками онлайн-школи «Медіазліт» стали 45 журналістів-початківців. Одна із учасниць отримала роботу у Bahmut.in.ua після публікації тут свого курсового матеріалу, інша – продовжує розвивати власний подкаст.

Приготуватися, сучасна українська журналістика злітає! І ми раді бути причетні до цього.

17. Ukrainian Regional Media Guide

Ми знаємо про українські регіональні медіа усе. І навіть трохи більше», – подумали ми та вмістили 25-річну експертизу у регулярний англомовний звіт – Ukrainian Regional Media Guide. У його основі – огляд понад 400 регіональних видань в усіх 24 областях України, включно із тимчасово окупованими територіями.

У документі міститься ексклюзивна інформація про офіційних медіавласників та осіб, які впливають на роботу регіональних медіа України. Також тут представлені нові регіональні видання, які з’явилися чи стали більш популярними протягом останніх років.

В окремих тематичних оглядах наші аналітики досліджували вплив коронакризи на медійний ландшафт України, а також як політики використовували соцмережі під час місцевих виборів 2020 року.

18. Євроінтеграція для всіх: Будуймо Європу в Україні

Революція Гідності зробила курс на євроінтеграцію незворотним для України. 16 вересня 2014 р. Європейський Парламент та ВР України синхронно ратифікували Угоду про асоціацію між Україною та ЄС. Зміст цього документа на 2000 сторінок був мало зрозумілий українцям. Саме тому наші експерти:

  • разом із регіональними медіа пояснювали суспільству суть Угоди: було опубліковано 500 медіаматеріалів;
  • розробили Стратегію комунікування європейської інтеграції України, яка лягла в основу урядового документа.

Протягом 7-ми років проєкт «Будуймо Європу в Україні» у різних форматах мандрував обласними центрами та невеликими містечками, щоб якомога більше українців дізналися про можливості ЄС. У нашому арсеналі були як флешмоби, хакатони і вуличні акції для широкого загалу, так і семінари, лекції та круглі столи для представників місцевої влади, бізнесменів, медіа, освітян, студентів, школярів в усіх куточках країни.

Щоб надихати українців на європейські правила гри, ми випустили серію мотиваційних відеороликів. Один із них – «Бережи розмаїття: різні, але рівні» – став віральним, набравши 100 тисяч FB-переглядів.

19. UkraineWorld: про Україну для світу

Після анексії Криму, агресії на Донбасі, збиття MH17 машина пропаганди РФ особливо активізувалася, поширюючи світом фейки про Україну. У 2014 р. ми ініціювали створення аналітичної групи UkraineWorld. Вона об’єднала ключових українських і міжнародних експертів та журналістів, зацікавлених у об'єктивному висвітленні ситуації в Україні.

Обговорення волонтерської групи переросли у англомовне медіа ukraineworld.org. Тут зібрані статті, інфографіка, відеоматеріали та подкасти про гарячі події і важливі процеси в Україні. Статті та коментарі журналістів UkraineWorld регулярно публікуються в іноземних виданнях: The New York Times, Atlantic Council,Radio Free Europe/Radio Liberty, New Eastern Europe, Novator.az, Arqument.az, newsday.ge, Ukraine Verstehen.

Ми прагнемо пояснити Україну світові, а ви своїми лайками та шерами завжди можете допомогти нам у цьому. Долучайтеся до 18 тисяч користувачів, які уже підписалися на сторінки UkraineWorld у Facebook, Twitter та Instagram.

20. Stories from Ukraine: мобільний сторітелінг

На жаль, для багатьох іноземців Україна — це війна, корупція, бідність, Чорнобиль. Щоб зруйнувати усталені стереотипи та негативні уявлення про Україну за її межами, ми запустили проєкт мобільного сторітелінгу #StoriesFromUkraine.

Його завдання — створити нові асоціації, що Україна – це передусім люди, вільні й ініціативні: прогресивна молодь, розвиток технологій, антикорупційні та екологічні ініціативи, захист прав людини, боротьба й успіх.

Одесит створює креативні речі з пластикових відходів; донбаський гурт відкриває світ музики для людей із порушеннями зору; львів'янин заснував банк їжі для малозабезпечених – це лише деякі з історій про звичайних українців, які роблять незвичайні речі. Саме про них ми розповідаємо в 40 відео.

21. «Антибот» та аналіз антизахідних наративів

«Сорос та МВФ прагнуть розграбувати українські землі», «Біолабораторії США в Україні проводять експерименти на людях» – фейки такого штибу активно ширяться українським інфопростором протягом останніх років. Наші аналітики ґрунтовно вивчають антизахідні наративи в Україні та регулярно публікують власні дослідження:

Також наші експерти розробили практичний модуль «Антибот» для протидії маніпуляціям. Досвідчені тренери із Чехії, Нідерландів, Литви та України навчають українських журналістів та аналітиків фахово протистояти інформаційним вкидам. За результатами тренінгів ми підготували докладний конкспект з корисними інструментами для медійників.

22. Комунікація реформ: просто про складне

Пояснювати реформи – не менш важливо, ніж їх проводити. Адже без вдалої комунікації годі сподіватися на підтримку змін. Наші експерти знають, як бути зрозумілими та переконливими, коли мова йде про державні перетворення. Ми пишаємося тим, що наша комунікаційна підтримка посприяла успіху:

  • реформи державного управління,
  • реформи «Нова українська школа»,
  • парламентської реформи (працювали над посиленням комунікаційної спроможності комітетів Верховної Ради України),
  • реформи небанківського фінансового сектору,
  • реформи децентралізації (з точки зору впливу на національні меншини),
  • євроінтеграційних процесів.

Через героїв популярного мультфільму «Як козаки...» ми пояснили українцям суть медичної та енергетичної реформ. Кампанія досягла 6 із 10 громадян по всій Україні та сприяла підвищенню рівня підтримки реформ в суспільстві. Також у 2017 р. вийшов друком наш всеохопний «Путівник по реформах» з аналізом 17 ключових трансформацій в Україні.

У межах проєкту ЄС «PRAVO-Justice» ми підготували для Міністерства юстиції України комунікаційну стратегію на основі психосемантичного дослідження. У легкій та цікавій формі розповіли суспільству про такі складні теми, як служба пробації та приватні виконавці.

23. Громадянська просвіта: настільна гра та відеоролики

У 2011 р. ми стали одними з ініціаторів Руху ЧЕСНО та відповідали за його інформаційний напрям. Щоб показати маніпулятивність передвиборчих технологій на той час в Україні, ми обрали креативний спосіб та створили настільну гру «Нечесна гра. Битва за президентське крісло країни У».

Гравці змагалися за вплив над різними «активами»: державними інституціями, медіа, силовими органами, які об’єднуються в «синдикати», а також за доступ до не завжди чесних технологій. Кандидати мали змогу породичатись із впливовими, але часто недоброчесними кумами, які можуть стати у пригоді в слушний момент. Гра допомагала усвідомити потребу у радикальному реформуванні держави та докорінному оновленні політичних еліт.

Щоб спонукати українців прийти на президентські вибори та зробити усвідомлений вибір, ми знімали мобілізаційні ролики – і у 2014 році, і у 2019-му.

24. Пропаганда РФ про Томос: аналіз медіа 4-х країн

Надання автокефалії ПЦУ на початку 2019-го спричинило вибухову реакцію у російських пропагандистів. «Вселенський Патріархат – раб Заходу, якого використовують для розколу православ’я», «Порошенко дав Варфоломію хабара, щоб той надав Томос» – це лише деякі з наративів, які активно просувалися в РФ та сусідніх країнах.

Разом з іноземними колегами ми дослідили медіа України, Грузії, Молдови та Вірменії, аби зрозуміти: як тут висвітлювали питання Томосу та чи значний вплив мала пропаганда Кремля. Ось ключові висновки та рекомендації для протидії зусиллям РФ.

За результатами проєкту вийшла 21 публікація у медіа, а охоплення у соцмержах сягнуло понад 73000. Не оминули увагою дослідження і проросійські ЗМІ, виливши порцію бруду на наших аналітиків. Що ж, таке своєрідне «визнання» засвідчило наше потрапляння у ціль.

25. #2022БезТютюну: розробка адвокаційної кампанії

1 червня 2021 р. Верховна Рада України ухвалила у першому читанні комплексний антитютюновий законопроєкт №4358. 339 народних депутатів проголосували за те, щоб захистити українців, перш за все дітей, від шкоди тютюну та електронних пристроїв для куріння.

Серед ключових нововведень:

  • куріння пристроїв для нагрівання буде заборонено у всіх місцях, як це є з сигаретами;
  • медичні попередження на упаковках сигарет збільшаться до 65%;
  • заборона продажу сигарет та тютюну для самокруток з різноманітними смаками (фрукти, солодощів);
  • забороняється продаж пристроїв тютюнових виробів для електричного нагрівання (ТВЕНів) неповнолітнім.

Цьому передувала активна інформаційна кампанія #2022БезТютюну, розроблена нами для Центру Громадянського Представництва «Життя». Спершу ми протестували айдентику та меседжі кампанії на фокус-групах (народні депутати та лідери думок). І вже на основі отриманих результатів підготували серію продуктів: відеоролик для ТБ та соцмереж, сайт 2022notobacco.in.ua, постери, анімовані банери, інфографіки.

Усе заради того, щоб привернути увагу суспільства до вражаючих фактів та змусити депутатів ухвалити потрібний закон:

  • 85000 українців щороку вбивають хвороби, пов'язані з курінням;
  • понад 50% підлітків в Україні пробували курити e-сигарети;
  • у 2019 р. вперше за останні 10 років зросла поширеність куріння серед молоді.

Радіємо цій перемозі та пишаємося своєю причетністю до змін, які збережуть життя та здоров'я українців на довгі роки!

Події та новини

Подія
Чи почнуть в Україні писати якісні законопроекти щодо інтернету? Презентація Зеленої книги

ГО «Інтерньюз-Україна» та Українська фундація безпекових студій презентують Зелену книгу «Правові взаємовідносини в інтернеті». Ціль – підвищити розуміння викликів для інтернету та можливих рішень для ініціаторів законопроектів на тему інтернету у Верховній Раді України.

Схожі проєкти

project-image

Зроблено в…

Розробили брендинг та провели масштабну рекламну кампанію для локальних виробників Житомира, Івано-Франківська, Кам’янця-Подільського та Ужгорода. Охоплення кампанії сягнуло понад 10 млн.