preloader
Увійти
search-icon

аналітичний огляд

Як українські регіональні медіа живуть під час карантину

ВСТУП

Пандемія COVID-19 завдає серйозного удару по економіці всього світу. Різні країни прогнозують річне падіння ВВП від 5% до 10%. Особливо страждають ті види діяльності, які безпосередньо залежать від контактів між людьми.

Україна запровадила жорсткий карантин після перших підтверджених випадків хвороби і тримає його з поступовим послабленням уже кілька місяців. Було обмежено чи припинено міжміське та міжобласне транспортне сполучення, рух громадського транспорту, публічні заходи, закрито освітні заклади, більшість закладів роздрібної торгівлі та громадського харчування. Це дозволило обмежити поширення хвороби, але завдало серйозного удару по економіці.

Різке скорочення доходів бізнесу та міжлюдських контактів безпосередньо впливає і на медіа, які залежать від рекламних бюджетів, інвестицій та інфраструктури поширення. Регіональні медіа України, які часто стикаються з фінансовими труднощами, стали особливо вразливими.

«Інтерньюз-Україна» вирішила розібратися, як коронакриза вплинула на українські регіональні медіа: які виклики вона принесла і як регіональні медіа реагують на них. Нещодавно ми випустили великий огляд регіональної медіасфери України — Ukrainian Regional Media Guide. Ми проаналізували основні тенденції, описали найпопулярніші регіональні медіа та ключових гравців. Дослідження охоплює всю територію України, включно з тимчасово окупованими територіями.

Але зміни в регіональних медіа відбуваються постійно. Щоб їх зафіксувати, ми будемо публікувати регулярні тематичні огляди. В першому з них ми з’ясували, як регіональні медіа працюють під час карантину та як коронакриза вплинула на них. У цьому дослідженні нам допомогли 39 журналістів, редакторів та медіаменеджерів із різних областей України. Результати – до Вашої уваги.

«Пандемія здійснила потужний удар по регіональних медіа». Респондент/-ка з Одеської області

1. ЛІНІЇ УДАРУ: ЗУПИНКА В РОБОТІ ТА СКОРОЧЕННЯ ПЕРСОНАЛУ

Кожен 4-й респондент зазначив, що йому відомі факти закриття або тимчасового припинення роботи медіа у своєму регіоні.

В Одеській області закрився медіапроєкт «Редакція», а онлайн-медіа «Громадське ТБ: Черкаси» поставило свій сайт «на паузу».

Із зупинками в друці зіткнулися регіональні газети. Наприклад, в Луганській області — газета «Время», у Київській — «Нова копійка» та «Тиждень», у Дніпропетровській — «Фермер Придніпров’я». Те саме стосується й газет «Наша Дружківка» з Донецької області, «Галицький кореспондент» і «Галичина» з Івано-Франківської.

Деякі газети, які продовжили виходити друком, пристосовувались до нових реалій: скорочували тиражі, зменшували обсяг або регулярність виходу. Зокрема, рідше виходила друком «Перша міська газета» з Кропивницького, наклад якої після поновлення роботи «упав на третину». Скоротила тираж і газета «Замкова гора» з Київської області.

Основні канали розповсюдження — прилавки супермаркетів і Укрпошта. Спеціалізовані кіоски з продажів друкованих видань здебільшого не працювали.

«У локальних медіа за передплатою розповсюджується до 70% накладу». Респондент/-ка з Луганської області

Чимало регіональних редакцій в умовах карантину певний час працювали віддалено. Наприклад, це зробили телеканали «UA:Рівне» та «UA:Буковина» — у співробітників цих медіа підтвердили захворювання на COVID-19. Колективи телеканалів самоізолювалися, щоб запобігти поширенню хвороби.

Канал із Дніпропетровської області «Перший Міський. Кривий Ріг» також почав працювати віддалено «у зв’язку з епідеміологічною ситуацією». До середини травня каналу довелось призупинити всі проєкти, які транслювали у прямому ефірі. Водночас, під час карантину телеканал декілька разів змінював власників: від колишнього народного депутата Костянтина Усова до ТОВ «АГРОСВІТ-КР», яке займається вирощуванням зернових культур.

Понад 30% респондентів відповіли, що їм відомі випадки скорочення персоналу в редакціях. Зокрема, скоротив штат телеканал «Чернівецький промінь» на Буковині, міський сайт Маріуполя 0629.com.ua у Донецькій області, медіаресурс «Інформаційна Вінниччина», львівська редакція новин на радіостанції «Люкс ФМ». Така ж практика зустрічалась у Волинській, Одеській, Полтавській, Херсонській, Хмельницькій, Тернопільській і Чернігівській областях.

Респонденти зауважують, що інколи людей скорочують лише формально — насправді вони продовжують працювати й отримувати неофіційну заробітну плату. З іншого боку, опитані журналісти з Івано-Франківської та Одеської областей помічали поодинокі випадки відпусток «за власний рахунок» і скорочення заробітних плат (до 50–70%). Працівники деяких редакцій також були змушені шукати додаткову роботу на час карантину.

«Оскільки тема надзвичайно болюча, то колеги про це дізнаються тільки з чуток і постів у соцмережах на зразок "Прощавай, редакціє, мене скоротили!"» Респондент/-ка з Полтавської області

2. ФІНАНСИ: РІЗКЕ СКОРОЧЕННЯ РЕКЛАМИ ТА НОВІ ДЖЕРЕЛА ФІНАНСУВАННЯ

30 із 39-ти респондентів переконані, що під час коронакризи медіа їхніх регіонів зазнали серйозних фінансових втрат. Переважна більшість із них головною причиною таких втрат вважає радикальне скорочення рекламних замовлень, скасування і відкладення партнерських контрактів. До них також належать контракти з органами влади: кошти, виділені на висвітлення власної діяльності в медіа, спрямували на боротьбу з пандемією. Медіавласники також скоротили фінансування — кажуть представники Волинської, Луганської, Полтавської та Чернівецької областей.

«На нашому каналі доходи від реклами скоротилися на 70%. Однак зараз поступово рекламодавці повертаються». Респондент/-ка з Івано-Франківської області

Респонденти також зазначають, що регіональні медіа здебільшого не мають значного досвіду в пошуку нових джерел фінансування. Попри це, деякі медіа почали оптимізовувати робочі процеси та бюджети. Серед альтернативних джерел — надходження від Google-реклами, фандрейзинг і гранти на створення матеріалів, інституційний розвиток і монетизацію.

«Моя рекламна менеджерка скаржиться, що це страшніше за кризу 2008-го: «ніхто не хоче рекламу, кому не подзвоню». Респондент/-ка з Полтавської області

Зміни відбулися і в державному фінансуванні мас-медіа. Зокрема, 6-го травня український уряд розблокував фінансування каналу ATR. Це вирішило фінансові труднощі каналу, які постали на початку 2020-го року. Тоді канал майже зник з ефіру через припинення фінансової підтримки з державного бюджету України.

Одночасно з фінансовими труднощами на початку карантину канал зіткнувся з безпековими проблемами. 11-го березня «безпекові служби» Російської Федерації у Криму прийшли з обшуком в домівку ведучого телеканалу Сейтумера Сейтумерова та до кількох громадських журналістів ініціативи «Кримська солідарність». 6-го травня тиск продовжився: окупаційна «прокуратура» висунула «звинувачення» власнику ATR Ленуру Іслямову за кількома статтями кримінального кодексу РФ, серед яких — «публічні заклики до порушення територіальної цілісності Росії».

«Редактори почали краще рахувати: виявляється, бюджет редакції «без зайвої крові» можна обрізати відсотків на 20». Респондент/-ка з Полтавської області

3. КОНТЕНТ: ЛЮДСЬКІ ІСТОРІЇ ТА ОСВІТА

Під час карантину важливі зміни відбулися у виробництві контенту та тематичному фокусі медіа. Брак інформаційних приводів зафіксували 46% опитаних журналістів і медіаменеджерів. Утім практично кожен респондент запевняв, що на початку карантину висвітлення тем, пов’язаних із COVID-19 практично повністю або частково компенсувало відсутність традиційних інфоприводів. Аудиторію найбільше цікавили такі питання: показники захворюваності, ситуація в лікарнях, можливості волонтерської допомоги та проведення ЗНО (зовнішнього незалежного оцінювання) за умов карантину.

На тлі дистанційного шкільного навчання чимало регіональних телеканалів почали транслювати відеоуроки. Йдеться не лише про філії «Суспільного». Полтавський телеканал «Центральний» і столичний «Київ» знімали відеоуроки у співпраці з місцевими департаментами освіти та вчителями. Подібні програми могли переглядати школярі на тимчасово окупованих територіях Донбасу та Криму на телеканалі «Дом».

Водночас респонденти зауважують, що стрімке зростання інтересу аудиторії до «коронавірусних» тем тривало недовго. Для урізноманітнення контенту редакції почали фокусуватися на життєвих історіях. Наприклад, на телеканалі «UA: Харків» з’явився цикл документальних відео «За кільцевою» про життя людей під час карантину в різних районах Харківської області. На телеканалі «Дом» вийшов блог журналіста Олексія Мацуки про життя на окупованих територіях.

«Інформації про коронавірус було настільки багато, що люди від неї втомилися швидше, ніж “від війни”». Респондент/-ка з Чернігівської області

Під час карантину десятки регіональних телеканалів виявили солідарність, поділившись своїм контентом із колегами на платформі Media Change Ukraine. Зокрема, ця ініціатива допомагала тим мас-медіа, які під час карантину припинили виробництво власних продуктів. Так, у травні телеканал «UA: Тернопіль» призупинив вихід програми «Файний ранок». Відновивши програму у форматі змонтованих відео, редакція знову зупинила роботу в червні.

«Наш телеканал від другої половини березня до кінця травня припинив виготовлення усіх програм, крім інформаційних. Однак новини та вечірні прямі ефіри ми випускали щодня». Респондент/-ка з Івано-Франківської області

4. ІНТЕРЕС: ЗАПИТ НА ЛОКАЛЬНУ ІНФОРМАЦІЮ

Більшість респондентів (66%) говорять, що під час карантину інтерес аудиторії до регіональних медіа зріс. Під час жорсткого карантину люди здебільшого залишалися вдома і мали більше часу для споживання інформації. І саме регіональні медіа найбільш об'ємно висвітлювали теми, пов’язані з проявами пандемії в конкретних областях, містах і селах. Зріс попит на місцеву, локальну інформацію.

«Людей почали цікавити дуже конкретні побутові речі: коли відкриються перукарні, коли пустять електрички, які документи робити дитині у садок». Респондент/-ка з Полтавської області

За словами опитаних медіафахівців, тривожна атмосфера в регіонах, зростання інтересу аудиторії та відповідальність перед нею стимулювала деяких журналістів ретельніше перевіряти інформацію, яку поширюють. В Івано-Франківській області кілька медій навіть створили проєкт «Інформ-щеплення», спрямований на донесення достовірної інформації про пандемію COVID-19.

«Нам стали більше довіряти, оскільки ми даємо інформацію за місцем проживання аудиторії і до нас завжди легко зателефонувати чи написати, ми відчули зворотний зв’язок». Респондент/-ка з Івано-Франківської області

5. АДАПТАЦІЯ: ШУКАЮЧИ МОЖЛИВОСТІ ПІД ЧАС КРИЗИ

Пандемія COVID-19 та карантин стали для журналістів не тільки викликом, але й можливістю покращити свою роботу. Опитані респонденти говорять про новий досвід адаптації, крізь який вони пройшли.

«Ми оптимізували контент, скоротили витрати, змінили KPIs редакції». Респондент/-ка з Донецької області

Цей період показав, що редакції здебільшого можуть працювати віддалено. Дистанційна робота стала «дуже вдалим» і «ефективним» виходом із ситуації. Вона дозволила деяким редакціям зекономити бюджети та заощадити час — зокрема на добирання з дому на роботу та назад. Цьому також сприяло використання діджитал-платформ для роботи та спілкування.

«Ми впровадили у роботу команди Trello, Google-документи та організовуємо щотижневі онлайн-наради в Zoom. Після введення онлайн-інструментів у роботу команда стала працювати ефективніше». Респондент/-ка з Херсонської області

Дистанційний режим допоміг журналістам активніше ділитися результатами своєї праці з колегами та збільшити прозорість медіа – передусім, внутрішню прозорість. Редактори стали частіше показувати всій редакції верстки газет, кількісні показники аудиторії та фінансові справи. В результаті, колективи активніше включаються в аналіз роботи власного медіа.

«Пандемія сприяла креативності та винайденню власних рецептів виживання під час кризи». Респондент/-ка з Закарпатської області

Адаптація також торкнулася питань безпеки та охорони здоров’я працівників. Деякі респонденти запевняють: приміщення, в яких працюють редакції, постійно дезінфікують і провітрюють, закуповують гігієнічні засоби та спеціальні накладки на апаратуру. Великі редакції ділять на дві групи, кожна з яких по черзі працює в офісі та вдома.
Чимало опитаних журналістів відвідували професійні онлайн-тренінги та конференції. Втім деякі запевняли, що онлайн-комунікація не змогла повноцінно замінити живе спілкування.

6. СОЦІАЛЬНІ МЕДІА: АЛЬТЕРНАТИВА ТРАДИЦІЙНИМ МЕДІА

Минулого року соціальні медіа вперше стали «основним» джерелом отримання інформації в Україні. Пандемія також цьому посприяла — підкреслюють деякі респонденти. Вони відзначають, що під час карантину населення стало ще активніше користуватися соціальними мережами, а медіа — створювати там власні сторінки. Розвинулися й тематичні групи у Facebook та Viber. У деяких областях, зокрема в Харківській, Волинській та Чернівецькій, популярність набирали й Telegram-канали — конкретних медіа або анонімні, здебільшого політичні.

«Багато груп зосередилися на позитивних новинах, яких дуже бракувало під час жорстких карантинних обмежень». Респондент/-ка з Херсонської області

Деякі медіа та регіональні пресклуби, зокрема у Львові та Харкові, активно проводять стріми на онлайн-платформах. Подекуди активізувалися місцеві блогери, щоб під час карантину збільшити кількість підписників.

Втім, респонденти також повідомляють про значне поширення суперечливої та неправдивої інформації в регіональних онлайн-спільнотах та серед блогерів-активістів.

«Коронавірусні фейки» в соціальних медіа виявляли, зокрема, представники Волинської, Херсонської, Львівської, Полтавської, Чернівецької, Донецької, Рівненської та Київської областей. Так, гранично емоційна реакція мешканців Нових Санжар на прибуття евакуйованих з Китаю була частково викликана повідомленнями місцевого «блогера» — передають експерти з Полтавської області. У Вінниці деякі сайти поширювали відео з Instagram, на якому особи в захисних костюмах нібито дезінфікували квартиру жінки, госпіталізованої з підозрою на COVID-19.

«Ринок ранніх овочів був повністю підірваний. Селяни Херсонщини понесли колосальні збитки через фейкові повідомлення про зараження…». Респондент/-ка з Херсонської області

7. ПОЛІТИКА: В ОЧІКУВАННІ МІСЦЕВИХ ВИБОРІВ

Пандемія COVID-19 також стає приводом для «інформаційних конфліктів» у регіонах — зазначає частина опитаних респондентів. А одними з найголовнішими учасниками таких процесів виступають місцеві політики та державні службовці. Так, наприкінці травня в Дніпропетровській області відбувся скандал з обласною лабораторією, яка займається перевіркою тестів на COVID-19. Обласна рада звільнила її керівника нібито через спотворення результатів тестів; натомість сам звільнений переконував, що реальна причина — бажання обласного керівництва приховати факти захворювання на COVID-19 серед місцевих представників влади.

Також респонденти вказують і на проблеми в комунікації коронавірусних тем регіональною владою. Медіаменеджерка з Івано-Франківської області помітила «нескоординованість дій між міською та обласною владою: цифри, які вони озвучували на щоденних брифінгах, іноді відрізнялися». Представниця Львівської області звернула увагу на неповноту інформації щодо пандемії, яку надавала офіційна влада Львова. А респондентка з Волинської області — на відсутність оперативності в наданні даних щодо епідеміологічної ситуації в регіоні офіційними установами.

Опитувані з інших регіонів, зокрема з Чернігівської, Тернопільської та Полтавської областей, зауважують, що місцеві політики використовували тему пандемії для самопіару: саме вони, а не профільні чиновники чи лікарі, часто виступали «головними» новинарями, публічно надавали матеріальну підтримку лікарням. Водночас представник Херсонської області переконує, що в регіоні під час «жорсткого» карантину практично не було інформаційних «вкидів» через неофіційну заборону мерам коментувати питання COVID-19 в мас-медіа — це могли робити тільки голова Херсонської ОДА, його заступники та головний лікар.

Загалом, під час карантину регіональні медіа є одними з головних посередників у комунікації між місцевою владою та населенням. Після часткового «літнього затишшя» цю практику активізують під час цьогорічних місцевих виборів — впевнені опитані респонденти.

Вони відзначають: співпраця редакцій з окремими політиками та органами влади, у вигляді офіційних контрактів на висвітлення їхньої діяльності чи прихованої агітації, для багатьох регіональних медіа стане головним джерелом фінансування. У цьому процесі частково братимуть участь як популярні мас-медіа, що мають фінансові збитки через карантин, так і маловідомі медіа, які активізуються тільки під час виборчих процесів.

Уже зараз створюються медіаресурси з потенційно агітаційною спрямованістю. Наприклад, у Київській області з’явилась газета «Вільна думка», яка фінансується політичною партією «Факел», — ділиться редакторка регіонального видання. У Чернігівській області на базі газети «Деснянська правда» почав працювати пресцентр. Щоб «привітати багаторічних партнерів із новим етапом творчої діяльності», в церемонії відкриття взяли участь міський голова Чернігова, депутат і голова Чернігівської обласної ради. Всі разом вони стали членами політичної партії «Рідний дім», створення якої докладно висвітлювалося в газеті-засновниці пресцентру. Про подібні явища у своїх регіонах також розповідають респонденти з Вінницької, Кіровоградської та Луганської областей.

«У нашому регіоні з'явилося кілька нових “зливних бачків” та Facebook-груп, які вже ведуть підготовку до місцевих виборів». Респондент/-ка з Вінницької області

ВИСНОВОК: ПІДТРИМКА РЕГІОНАЛЬНИХ МЕДІА

Сподіваємося, наш аналіз дає зрозуміти, що регіональні медіа в Україні потребують підтримки. Здебільшого їхнє становище було непростим і до пандемії — зараз воно ускладнилося ще більше.

Проте багато регіональних видань засвідчили здатність до адаптації та вірність журналістським чеснотам. Вони показали свою важливість: коли ситуація стрімко змінюється, люди частіше звертають увагу на регіональні медіа.

Тож наш висновок простий: ситуація складна, але є багато позитивних і обнадійливих тенденцій. Регіональні медіа не просто потребують підтримки: вони на неї заслуговують.

ЗАВАНТАЖИТИ ОГЛЯД У PDF-ФОРМАТІ

Висловлюємо щиру подяку регіональним журналістам, редакторам, медіаменеджерам, які допомогли нам у підготовці цього огляду: Ірині Авраменко, Ірині Брезі, Андрію Вавілову, Олені Гарагуц, Олегу Головатенку, Оресту Гринюку, Ользі Гришин-Грищук, Анастасії Дзюбак, Марії Доманській, Артему Євминецю, Тамарі Коваль, Ілоні Коротіциній, Володимиру Косюку, Володимиру Лермонтову, Людмилі Макей, Мар’яні Метельській, Тетяні Метик, Анні Мурликіній, Роману Назаренку, Сергію Нікітенку, Наталії Пахайчук, Олексію Побережному, Вікторії Талашкевич, Дмитру Тіщенку, Олені Третяк, Тетяні Федорковій, Євгену Фіалку, Андрію Філіппському, Інзі Фляжніковій, Валентині Храбуст, Тетяні Цирульник, Ользі Шаруті, Марії Шевчук, Дмитру Шереметі, Леоніду Штекелю, Тетяні Щербатюк, Юлії Юзьків.

Схожі події та новини

Подія
Конференція «Висвітлення євроінтеграції в медіа: чого бракує»

22 лютого 2019 р. у Києві відбудеться конференція за участі віце-прем'єр-міністерки Іванни Климпуш-Цинцадзе. Запрошуємо усіх дотичних до питань роботи з Угодою про Асоціацію та її висвітлення.