Вмісти життя у валізу

виклик

Дім позаду, невідомість попереду

У вас є обмаль часу на збори, одна валіза і одне життя, яке доведеться починати спочатку. Що ви візьмете з собою? Речі першої необхідності чи шкільний фотоальбом? Улюблену іграшку сина чи його теплі речі? Ви не знаєте, коли повернетесь і чи повернетесь взагалі. Вам не вдасться забрати рідні запахи та відчуття дому.

Понад 1,5 млн вимушених переселенців з Криму, Донецької та Луганської областей пережили цей страшний досвід. Але чи усвідомили повною мірою ці події решта українців?

рішення

Інтерактивне мистецтво як ключ до порозуміння

Що відчувають люди, коли поспіхом збирають речі і тікають від війни? Як залишити рідний двір і сад, якщо можеш не повернутися ніколи? Як розпочати нове життя в іншому місті лише з однією валізою? Ми спробували передати непростий досвід вимушених переселенців через інтерактивне мистецтво. Так виникла інсталяція «Вмісти життя у валізу».

Її мета – сприяти подоланню стереотипів та упереджень, що існують стосовно ВПО, а також поглибити взаєморозуміння між переселенцями та жителями великих мирних міст України. Інсталяція почергово працювала у Києві, Львові та Одесі протягом одного місяця – з травня по липень 2019 року.

Для реалізації ідеї ми обладнали дві інтерактивні кімнати. Перша – відтворювала атмосферу звичайної української квартири. У ній потрібно за обмежений проміжок часу зібрати речі за наданим списком. Після цього відвідувачі переходили у наступну кімнату, де одягали VR-окуляри. На 360-відео максимально реалістично представлені типові локації, через які довелося пройти переселенцям. Це і контрольно-пропускний пункт, і вокзал, і соціальне забезпечення, і пансіонат, і в кінці-кінців – орендована квартира.

«Часто людські історії перетворюються на статистику, якою складно викликати співпереживання. А коли через такі мистецькі підходи ви відчуваєте на собі, як воно – бути переселенцем, то це і є та глибинна річ, яка торкається людини та впливає на її ставлення до проблеми», – зазначив Алім Алієв з «Кримського дому» на відкритті інсталяції у Києві.

Ще одним завданням проєкту було повернути у порядок денний медіа тему ВПО. Адже останнім часом вона все рідше з’являлася в інформаційному просторі. Це, в свою чергу, викликало у суспільстві хибне переконання, що проблеми переселенців уже вирішені. На відкритті інсталяції у кожному місті ми збирали представників ГО, Мінсоцполітики, місцевих органів влади та самих переселенців, які ділилися своїми історіями та роздумами про те, що держава та суспільство можуть зробити для ВПО.

результат

Відчути і зрозуміти нових сусідів

За три місяці роботи інсталяції ми отримали:

• 976 відвідувачів у трьох містах;
• 121 матеріал у медіа, у тому числі 15 телевізійних сюжетів;
• 110 публікацій-згадок у соцмережах з хештегом проєкту #ЖиттяСпочатку.

Широкому медійному розголосу посприяло, зокрема, і те, що до комунікації проєкту вдалося долучити лідерів думок:

• 20 представників профільних громадських організацій (Донбас SOS, ВОСТОК SOS, «Кримський дім», програма «Радник з питань ВПО»);
• інсталяцію відвідали Міністр соціальної політики України Андрій Рева та народна депутатка у сфері захисту прав ВПО Наталія Велесова;
• про подію написала у Facebook Катерина Кіт, дружина мера Львова Андрія Садового.

І найголовніше: відвідувачі прихильно поставилися до інсталяції. Комунікація мовою емоцій та мистецтва пробудила почуття емпатії у людей, які ніколи не переживали подібного досвіду. У соціальних мережах та Книзі відгуків гості мали змогу поділитися враженнями від побаченого та відчутого. Нижче – лише деякі з відгуків (фото цих дописів з Книги можна переглянути за посиланням):

«Возможно, когда-то, это все закончится. Но только если мы будем все вместе. Спасибо за эту инсталляцию».

«Прониклась ситуацією людей, що опинилися у показаному становищі. Біль за людей пронизує до сліз».

«Проект меня впечатлил до самого сердца, растрогал, возбудил непомерное сострадание к нашим людям, которые подверглись той нелегкой, непростой жизненной ситуации – вынужденному переезду. Я желаю 1,5 миллиону людей – счастья, терпения, надежды на самую лучшую жизнь. Самое страшное позади».

«Неймовірні враження. Дуже важливо відвідати цей захід людям, які негативно ставляться до ВПО, які загалом не розуміють в чому справа».

«Чудова інсталяція! Потрібна кожному громадянину України. Бо не вистачає зараз у суспільстві співчуття та взаєморозуміння. Саме це врятує нас! Саме це врятує Україну!».

Проєкт був реалізований за кошти Чорноморського фонду регіонального співробітництва Німецького фонду Маршалла (BST). Дякуємо партнерам за те, що повірили в нашу ідею та допомогли втілити її в життя.