preloader
Увійти
search-icon

Аналітичний огляд

Місцеві вибори 2020 та соціальні медіа: розділяй і джинсуй?

Соціальні медіа є одним із головних джерел отримання інформації в Україні та активно використовуються різними політичними силами. Партії та окремі політики створюють публічні сторінки у Facebook та Instagram, записують відеоблоги на YouTube чи ведуть канали в Telegram. Перед виборами цей процес стає ще більш масштабним: політичні сили витрачають сотні тисяч доларів на просування агітаційних дописів і відеороликів, роботу ботоферм і залучення нових прихильників, готових віддати свій голос за них у день виборів.

«Інтерньюз-Україна» вже розповідала, яку роль соціальні медіа відіграли під час парламентських і президентських виборів 2019 року та як українські політики використовують тролів у Twitter для поширення антизахідних наративів. Зараз же ми вирішили з’ясувати, як місцеві вибори 2020 відобразилися у найбільш популярному соціальному медіа України — Facebook. Цей аналіз ми виконали в межах великого огляду — Ukrainian Regional Media Guide. У ньому наші аналітики описали основні медіатренди, найпопулярніші регіональні медіа та ключових гравців, що впливають на медійному ринку України. Дослідження охоплює всю територію України включно з тимчасово окупованими територіями.

Як ми робили цей аналіз?

Ми дослідили Facebook-спільноти в 5 обласних центрах, розташованих в різних регіонах України. Це Львів (захід), Одеса (південь), Дніпро (центр), Харків (схід) і Чернігів (північ). Для аналізу ми відібрали ті групи та сторінки, які мають щонайменше 18000 підписників або учасників. З усіх дописів, опублікованих у цих спільнотах з 25 серпня до 21 жовтня 2020 року, для аналізу ми обрали 320 публікацій, що містять згадки про політичні партії та політиків, які їх представляли і/або брали участь у місцевих виборах 2020.

Ми прагнули з’ясувати, як (не-)прихована агітація здійснюється у тих групах і сторінках, які не ідентифікують себе як суто політичні чи належать конкретному масмедіа. Тому ми не аналізували офіційні сторінки партій або кандидатів та Facebook-сторінки місцевих масмедіа.

Які основні тенденції ми виявили?

«ЕКСПЕРТИ», АКТИВІСТИ ТА КАНДИДАТИ ЗАСІВАЮТЬ ГРУПИ КОНТЕНТОМ

У передвиборчий період регіональні Facebook-групи були місцем, де всі охочі могли поширити власні дописи з критикою або ж підтримкою партій та кандидатів. Передусім це стосується тих спільнот, в яких створювати чи поширювати публікації можна без погодження адміністратором. Так, у групі «Варта Львова» (~26000 учасників) колишній депутат Львівської міської ради Зиновій Гузар поширював дописи проти президентської партії «Слуга народу» та партії мера Львова «Самопоміч» і називав кандидата від Європейської Солідарності наступним мером цього міста.

Кандидат до Харківської міської ради від «Блоку Світличної Разом!» в групі «Харків» (~36000 учасників) активно критикував діяльність мера міста Геннадія Кернеса й одночасно агітував за політсилу, яку представляв. А в групі «Чернігів |PLUS| Чернігівщина» (~49000 учасників) та інших регіональних спільнотах місцевий блогер Ігор Стах «викривав» незаконну діяльність мера Чернігова Владислава Атрошенка, називаючи його «головним корупціонером України».

соцопитування розставляють акценти

Часто в проаналізованих Facebook-групах і сторінках проводилися опитування підписників щодо підтримки кандидатів і поширювалися результати різних соціологічних досліджень. «Якщо ви патріоти, голосуйте за ЄС і Олега Синютку, прохідну партію львів'ян!» — із таким закликом представниця партії «Європейська Солідарність» поширила дані від служби SOCIS у групі «Львів» (~40000 учасників). У групі «Одеса і все, що її стосується» (~140000 учасників) ділилися результатами опитувань від Української соціологічної служби, зареєстрованої 7 липня 2020 року (без посилань на першоджерело). Сторінка «Інфо Дніпро» (~23000 підписників) поширила результати опитування від невідомої служби «Думка громади» разом із дописом на користь Олександра Вілкула, кандидата в мери міста від партії «Українська перспектива».

Проведення ж власного опитування дозволяло сторінкам активніше взаємодіяти з аудиторією, отримати кількасот коментарів і маніпулювати громадською думкою. Так, сторінка «Харків Now» (~65000 підписників) ділилась результатами голосування від Telegram-каналу «Соціологія | Харків» (~10000 підписників), який займається «чесною соціологією твого міста». Подібні результати опитувань, організованих самими сторінками, були й у Чернігові. Інколи й кандидати в мери міст організовували власні опитування з відповідями у коментарях під дописом. Наприклад, так робив Денис Ярославський із Харкова.

Політична реклама на службі у кандидатів

Місцеві Facebook-спільноти також регулярно поширювали рекламні публікації або ж матеріали з прямою агітацією без відповідного маркування. Група «Моя Одеса» (~320000 учасників) розміщувала «експертні дописи» Андрія Пальчевського, який «пропонував свою допомогу для стабілізації в Україні», виступав «проти капітуляції України» та закликав «захистити вчителів від небезпеки коронавірусу». «Синютка кидає виклик незаконним новобудовам Львова» — з таким гаслом сторінка «Енергія Львова» (~20000 підписників) описала позицію кандидата в мери міста від партії «Європейська Солідарність».

Сторінка «Харків 1654» (~104000 підписників) показала, як Блок Кернеса роздавав гуманітарну допомогу, а губернатор Олексій Кучер висаджував нові дерева. Сторінка «Жити в Харкові» (~156000 підписників) спершу розповідала, як представники «Опозиційної платформи — За життя» (ОПЗЖ) замальовували наркоадреси на стінах будівель, а потім закликала не «потрапляти в тенета політичних шахраїв: блоку Світличної «Разом» та ОПЗЖ». Також ця сторінка ділилася дописами з офіційних сторінок партій «Акцент» та «Наш край», поширювала рекламне відео від Геннадія Кернеса.

Сторінка «Типовий Чернігів» (~34000 підписників) всіляко підтримувала мера міста Владислава Атрошенка: розповідала, що його партія «Рідний дім» — «перша з партій, котра декларує не гучні обіцянки…, а реальні кроки», та опублікувала відео з головними урбаністичними здобутками мера. Сторінка «Моє Дніпро» (~138000 підписників) активно ділилася матеріалами з рекламними заголовками про партію ОПЗЖ та її кандидата Сергія Нікітіна, «Слуга народу», мера міста Бориса Філатова. Подібна практика зустрічалась і на сторінці «Дніпро.Україна» (~218000 підписників). Головні бенефіціари ті самі: Борис Філатов, команда ОПЗЖ разом із Сергієм Нікітіним.

Боти йдуть в атаку

Ботів, які поширюють дезінформацію та займаються агітацією, активно використовують протягом кількох останніх років. Цьогорічні місцеві вибори цю тенденцію підтвердили. Наведемо два промовисті приклади.

У групі «Харків за краще життя» (~50000 учасників) поширили розлогий допис зі сторінки «Новини Харків» під назвою «Блудний син або «Слуга», якого ми втратили». Він поінформував, що син очільника міста Геннадія Кернеса вирішив «увійти в доросле життя» й без згоди батька хотів балотуватися в мери Харкова від партії «Слуга народу», але отримав відмову. Звісно, в ньому не наводились жодні факти, які б це підтвердили. Сам допис залишився єдиним на цій сторінці з 41-м підписником, але був активно розповсюджений в інших харківських і загальноукраїнських Facebook-групах. Профіль, який поширив допис у групі «Харків за краще життя», разом з іншими його поширювачами має всі ознаки фейковості.

У групі «Новини Чернігівщини» (~101000 учасників) одні акаунти з ознаками фейковості спершу активно ділилися рекламними публікаціями на користь партії «За майбутнє» та критикували інші партії, зокрема «Слуга народу», «Рідний дім» та її лідера — Владислава Атрошенка, «Сила і честь» та її лідера Ігоря Смешка. Інші профілі агітували в коментарях під цими ж дописами за Антона Полякова, кандидата в мери міста від тієї ж партії «За майбутнє».

Не Facebook єдиним: Telegram у передвиборчій агітації

Хоча Facebook і залишається найбільш популярним соціальним медіа в Україні, інші платформи також активно розвиваються. Передусім Telegram з функцією створення анонімних каналів, авторів яких майже неможливо прослідкувати. На національному рівні прикладів таких каналів чимало, але перед місцевими виборами анонімні канали почали з’являтись і в регіонах. Партії та окремі політики їх активно використовували для поширення «інсайдів».

Чудовою ілюстрацією цього є Telegram-середовище Харкова. Варто згадати два канали, які активно ворогували між собою. Один із них, Слобожанский лифтер (~2000 підписників), регулярно критикував діяльність голови Харківської ОДА Олексія Кучера, який балотувався в мери Харкова від «Слуги Народу», та вихваляв Юлію Світличну, очільницю партії «Блок Світличної — Разом». Проте Кучер також мав підтримку з боку анонімного каналу ГубернаТОР (~900 підписників), який окрім позитивного висвітлення діяльності Кучера різко критикував Світличну та її партію за нібито зв’язки з «Опозиційною Платформою — За Життя» та очільником харківської обласної організації партії Ігорем Райніним.

Окремо серед харківських анонімних Telegram-каналів стоїть Какой-то змей (~1000 підписників), який працював виключно на підтримку міського голови Харкова Геннадія Кернеса. Місцеві вибори 2020 року вкотре продемонстрували, наскільки великим ресурсом у політичному протистоянні є соціальні медіа. Кількість і різноманіття політичної агітації тут якщо не більше, то точно не менше ніж у класичних медіа.

Утім, якщо діяльність телеканалів, радіо чи друкованих медіа регулюється українським законодавством, то соціальні медіа здебільшого залишаються вільним простором для розповсюдження будь-якої інформації. Все це відбувається без встановлення чітких стандартів і правил як зі сторони державних, так і недержавних органів. Що в результаті сприяє поширенню нерегульованої політичної агітації та очевидної дезінформації.

Схожі події та новини

Медіалайфхак
Поради з онлайн-безпеки для журналістів

До Міжнародного дня захисту інформації ми запропонували нашому експерту з цифрової безпеки DSS380 Павлу Бєлоусову 5 типових для журналістів ситуацій в інтернеті.

Подія
Чи почнуть в Україні писати якісні законопроекти щодо інтернету? Презентація Зеленої книги

ГО «Інтерньюз-Україна» та Українська фундація безпекових студій презентують Зелену книгу «Правові взаємовідносини в інтернеті». Ціль – підвищити розуміння викликів для інтернету та можливих рішень для ініціаторів законопроектів на тему інтернету у Верховній Раді України.

Медіалайфхак
Як вистежувати ботів та викривати маніпуляції?

Зібрали для вас практичні поради, які допоможуть не стати жертвами тролів, ботів та інформаційних вкидів в інтернеті.

Подія
Презентація дослідження російської пропаганди щодо Томосу

Запрошуємо до участі журналістів, громадських активістів та всіх зацікавлених тематикою російської пропаганди.