preloader
search-icon

Ключові тренди, гравці та виклики

Ukrainian Regional Media Guide 2020

ГО «Інтерньюз-Україна» підготувала всеосяжний огляд українських регіональних медіа “Ukrainian Regional Media Guide 2020”. Таке дослідження стало можливим завдяки численним медійним контактам та аналітичній експертизі, що її має організація. В основі документу – огляд понад 400 регіональних видань у всіх 24 областях України, а також на тимчасово окупованих територіях.

У чому унікальність “Ukrainian Regional Media Guide”?

  • Це перший у своєму роді англомовний звіт про українські регіональні медіа за 2020-й рік.
  • Містить інсайдерську інформацію з понад 60 особистих інтерв'ю з журналістами та медіаекспертами з усієї України.
  • Охоплює всю територію України, включно з тимчасово окупованими частинами Донецької та Луганської областей, а також Кримом, який незаконно анексований Росією.
  • Дослідження є результатом 24-річної співпраці ГО «Інтерньюз-Україна» зі спільнотою місцевих журналістів.

Отримати повний звіт на 100 сторінок

Чому важливо говорити про українські регіональні медіа?

Регіональні медіа є важливим джерелом інформації в Україні: згідно з недавнім дослідженням Internews, третина українців щомісячно споживає інформацію із регіональних новинних вебсайтів і телебачення, а ще дві третини – із регіональних друкованих медіа.

У багатьох областях регіональні ЗМІ залежать від власників. Однак ці власники не завжди є впливовими бізнесменами. Вони можуть бути місцевими політиками: мерами, головами обласних державних адміністрацій або просто депутатами міських чи обласних рад. Прихильники реформ часто нарікають на відсутність поділу між бізнесом та політикою в Україні на національному рівні, однак на місцевому рівні їхня сумісність стає ще більш помітною.

Візьмемо до уваги приклад денаціоналізації, або роздержавлення. Українські регіональні медіа проходять важкий період реформування. Відтепер раніше засновані видання (переважно газети), які фінансували місцеві органи влади з бюджету, повинні стати незалежними та самостійно заробляти. Таку денаціоналізацію проводять де-юре, але насправді у багатьох областях нібито роздержавлені видання продовжують приховано чи відкрито отримувати фінансування від місцевих органів влади. Це дає можливість міському голові, депутату місцевої ради (які управляють від імені жителів, які їх обирають), або представнику обласної державної адміністрації (який виконує повноваження центральної влади), користуючись своєю посадою, впливати на інформаційний ландшафт регіону.

Деякі регіональні медіа пов'язані з головними політичними силами країни. До найбільш відомих політсил належать «Європейська Солідарність» колишнього Президента Петра Порошенка, «Слуга народу» чинного Президента Володимира Зеленського, більш дружні до Росії «Опозиційна платформа – За життя» (ОПЗЖ) кума Путіна Віктора Медведчука та «Опозиційний блок» олігарха Ріната Ахметова, партія Юлії Тимошенко «Батьківщина», націоналістична партія «Свобода» та партія «УДАР» мера Києва Віталія Кличка, «Голос» Святослава Вакарчука, а також інші політичні партії більше місцевого значення. Ця приналежність часто проявляється в особливо прихильному висвітленні діяльності цих партій, їх місцевих представників та керівників, а не в очевидному ідеологічному спрямуванні.

Варто зауважити, що вагомість «ключових гравців», які впливають на регіональні медіа, може різнитися залежно від регіону. Вони можуть бути народно визнаними брокерами в енергетиці, як-от у Дніпрі, Харкові, Запоріжжі та підконтрольній частині Донецької області. Вони можуть бути досить низькопрофільними – переважно у менш заможних регіонах, які не приваблюють масштабний бізнес чи політику (наприклад, у Миколаєві, Херсоні або в центральній Україні). Крім того, вони можуть бути більш обмеженими локально, але радше тому, що їхні регіони є унікальними у своїй політичній динаміці у порівнянні з рештою країни, а не через свою відносну слабкість. Таку тенденцію ми спостерігаємо в таких областях, як Одеська та Львівська.

Динаміка розвитку регіональних медіа також може змінюватися. Медіакартина може бути промовистою, як-от в Одесі чи у Львові. Ситуація може бути і помірною, як-от у Житомирі чи Хмельницькому. Середовище медіа може зазнавати значного російського впливу, як-от у південних чи східних областях; або ж мати опір до нього, як у центральній, а особливо – у Західній Україні. Воно також може зазнавати інших впливів: наприклад, угорського на Закарпатті чи румунського на Буковині (Чернівецька область).

Особливо цікавою є тенденція зростання кількості нових регіональних медіа, попри складні умови. Візьмемо до прикладу успішну мережу CitySites, що починалася з вебсторінки для Маріуполя, а потім переросла у мережу з понад 150 міських сайтів по Україні та за її межами. Можна також звернути увагу на мережу вебсайтів, які орієнтовані на райони. Її започаткували у Волинській області та розширили на сусідні регіони, як-от на Рівненську область. Також ми можемо побачити, як регіональні медіа працюють із сучасними технологіями та трендами. Вони, зокрема, запускають власні сторінки на соціальних платформах, поширюють свою діяльність на Facebook, Youtube та Telegram, а також створюють конвергентні мультимедійні платформи, долучаючи вебсайти до традиційних друкованих видань чи телебачення. Все це вселяє надію.

Втім занепокоєння викликає те, що регіональні медіа навіть більш вразливі до викликів, з якими зіштовхуються журналісти в Україні. Це і нестача ресурсів, і залежність від «власників» та впливових людей у своїх регіонах, і притаманна цій професії висока нестабільність. Це також технологічне відставання від колег із інших країн та національних медіа. Пандемія коронавірусу зробила цю ситуацію ще більш підступною. Ми дослідимо вплив пандемії на медіа у наступному звіті.

Отримати повний звіт на 100 сторінок

ЯК МИ ПРАЦЮВАЛИ НАД ЦИМ ЗВІТОМ

Цей посібник ґрунтується на нашій багаторічній роботі зі спільнотою регіональних журналістів. Для опису кожної з 24 областей України ГО «Інтерньюз-Україна» контактувала з місцевими журналістами та експертами у сфері медіа. Організація провела понад 60 таких інтерв'ю, а це у підсумку – понад 40 годин запису. Пізніше цю інформацію звіряли із даними відкритих джерел: іншими оглядами регіональних медіа, доступною інформацією на вебсторінках цих медіа, інформацією про структури власності, даними з державних реєстрів та даними про аудиторію цих ЗМІ (особливо, стосовно онлайн-медіа) тощо.

Інформація у цьому посібнику структурована за областями. Кожен розділ про певну область складається з чотирьох частин:

  • «Загальна інформація» надає короткий огляд регіону, його розташування, населення та площу.
  • «Головні тенденції та виклики» описує ключові процеси в інформаційній сфері регіону за останні кілька років.
  • «Головні гравці» концентрується на найвпливовіших та найважливіших особистостях і групах, які впливають на медіаландшафт області: власниках (включно з прихованими), місцевих та національних політиках або ж бізнесменах і впливових керівниках медіа.
  • «Найпопулярніші ЗМІ» надає стислий огляд найважливіших медіа регіону: телебачення, онлайн- або друкованих видань та радіо.

Медійний ландшафт України динамічний, а відтак інформація про нього може швидко застаріти. Саме тому ми вирішили регулярно оновлювати цей звіт.

Ми будемо раді надіслати вам електронну копію звіту за запитом, а також надати більш докладну інформацію стосовно медіаландшафту в Україні.

Більше інформації ви можете отримати у медіаменеджерки Надії Ущапівської, nushchapivska@internews.ua.