Комунікації громад: нова стратегія

виклик

Громадам бракує дієвої комунікації для розвитку в умовах війни

«Довіряю керівництву своєї громади» — так у 2024 році могли сказати лише 39 % українців/-ок. Повномасштабна війна принесла нові виклики в кожен населений пункт України: постійна загроза обстрілів, значне падіння доходів місцевих бюджетів, потреба відновлювати зруйновану інфраструктуру. У таких умовах легко поширюються сумніви та недовіра до органів місцевого самоврядування (ОМС). Щоб ефективно долати труднощі, влада та мешканці/-ки мають діяти разом. Але як?

Дослідження показують, що в багатьох громадах у взаємодії між керівництвом та жителями/-льками є вразливі місця. Часто влада лише інформує мешканців/-ок і не отримує зворотного звʼязку. Жителі/-льки віддалених сіл опиняються поза комунікацією, а публічна інформація не завжди прозора. Такі прогалини, особливо в умовах війни, небезпечні: вони можуть підживлювати фейки, призводити до неефективного управління та гальмувати відбудову.

рішення

Дати місцевій владі інструменти для успішної взаємодії з населенням

Щоб допомогти громадам налагодити ефективну комунікацію, ми запустили проєкт «Комунікаційні стратегії для територіальних громад». За підтримки USAID «Говерла» наша команда працювала з 30 громадами у 10 областях: Чернігівській, Львівській, Миколаївській, Одеській, Полтавській, Рівненській, Сумській, Волинській, Закарпатській та Житомирській.

Спершу ми «продіагностували» кожну громаду — вивчили їхні стратегії розвитку та провели комунікаційний аудит. Це допомогло зрозуміти, з ким і як спілкується місцева влада, які ресурси та компетенції мають співробітники/-ці ОМС.

На основі цих досліджень ми створили перший в Україні посібник із розроблення комунікаційної стратегії для органів місцевого самоврядування. Це покрокова інструкція з 15 практичними шаблонами та прикладом готової стратегії.

Також провели 61 стратегічну сесію, де разом із представниками/-цями громад крок за кроком планували їхні комунікації. Спочатку визначили цілі та ключові повідомлення для різних груп мешканців/-ок. Потім обрали найефективніші канали спілкування та планували конкретні заходи.

Результатом стали індивідуальні комунікаційні стратегії для громад-учасниць на 3 роки. Документи охопили всі важливі аспекти комунікації:

• аналіз поточного стану внутрішніх і зовнішніх комунікацій громад;
• визначення та сегментація цільових аудиторій;
• формування ключових повідомлень для різних груп населення;
• вибір оптимальних каналів та форматів комунікації;
• планування ресурсів для впровадження стратегії;
• оцінювання ризиків і механізми антикризової комунікації;
• моніторинг та оцінювання результатів.

До кожної стратегії також створили план імплементації на рік. А щоб громади могли ефективніше реагувати на кризи, експерт(к)и розробили для них антикризові плани.

Ми не залишили ОМС наодинці зі створеними документами, а допомогли їм підвищити свої компетенції для успішного втілення стратегій. 156 посадовців/-иць пройшли навчання з внутрішньої та кризової комунікації, опанували основи дизайну, відеомонтажу та SMM. Всього для громад провели 60 консультацій.

результат

Послідовні кроки до ефективної комунікації

Перші позитивні зміни з’явилися ще на ранніх етапах проєкту. Після стратегічних сесій 90 % учасників/-ць відзначили, що їхні комунікаційні підходи покращилися.

Наприклад, посадов(и)ці Бродівської громади на Львівщині розповіли, що впевненіше комунікують на чутливі теми та навчилися реагувати на критичні коментарі. Буштинська ТГ із Закарпаття розширила свої спроможності, залучивши молодь до створення комунікаційної стратегії місцевого літнього табору.

Значний інтерес викликав розроблений нами посібник. На його онлайн-презентації зібралося 185 учасників/-ць, серед яких 112 були посадов(и)цями. Facebook-трансляція зібрала 2693 перегляди.

«Це велика допомога у праці комунікаційників. Тепер усі учасники презентації знають, що у своїх щоденних клопотах вони не самі; у них є дієвий радник — посібник. А це надзвичайно цінно!» — підкреслила Наталія Янковчук, представниця Козятинської міської ради.

Для посібника швидко знайшли практичне застосування. 20 із 30 громад заявили, що регулярно звертаються до методичних матеріалів. Виноградівська ТГ використовує поради з кризової комунікації для роботи з коментарями, тоді як Арцизька — для планування контенту та розроблення опитувань.

Розроблені комунікаційні стратегії також отримали схвалення. 15 громад планують офіційно затвердити їх або вже це зробили (наприклад, Коростенська громада).

«Я рада, що у нас є стратегія, якої ми можемо дотримуватися, а не просто вчитися на власних помилках і робити те, що відчуваємо. Іноді справді потрібен хтось ззовні, щоб дати поради та допомогти покращити свої навички», — прокоментувала Анастасія Ковальчук, представниця Костопільської міської ради.

Експертні консультації показали швидкі результати. Спеціаліст(к)и Рава-Руської громади розробили логотип для свого сайту та запустили YouTube-канал. Миргородська та Веселинівська громади активізували роботу власних інформаційних платформ. Особливо помітними стали зміни в залученості мешканців/-ок. Диканська громада повідомила про зростання кількості підписників/-ць у соцмережах на 15 %, Чуднівська — на 18 %.

53 % громад розповіли, що проєкт дав їм імпульс покращити та розширити канали звʼязку. Жидачівська ТГ провела в соцмережах кілька кампаній про досягнення та успіхи громади. В Острозі запустили формат відеодайджестів за участю мера, де він відповідає на запитання мешканців/-ок. Двохвилинні відео збирають до 5 тис. переглядів.