preloader
search-icon

медіа лайфхак

Три «ні» в написанні матеріалів про насильство

У рамках акції «16 днів активності проти насильства» продовжуємо писати про те, як журналістам висвітлювати теми насилля. Цього разу публікуємо поради від експертів щодо трьох «Ні», які не можна використовувати, пишучи на такі теми.

«Ні» стереотипам

Часом автори не усвідомлюють, як власноруч у своїх матеріалах поширюють і вкорінюють стереотипи. Деякі, на перший погляд, нейтральні фрази насправді зміцнюють міфи про насильство:

Міф: Жінки провокують насилля:

«Характер, звісно, в Наталі був непростий, а в Миколи – запальна вдача, то й вечори закінчувались часом стусанами»

Міф: Насильство стається тільки в неблагополучних сім’ях:

«Сім’я була не надто благополучна – матір пила, а батько повернувся з тюрми, то й не дивно, що спалахували сварки»

Міфи: насильство трапляється тільки в незабезпечених або сім’ях у складних життєвих обставинах, кривдники – психічно неврівноважені люди:

«Дивно, що в такій сім’ї відбувалося насильство! Адже Іван ніколи не був п’яницею чи неврівноваженим»

Насильство може торкнутись будь-якої сім’ї. Жоден складний характер не виправдовує насильницькі дії. Зважуйте кожне речення.

«Ні» віктимізації

«Яка ж доля тепер чекає на нещасну дівчину, яку ще у вісімнадцять зґвалтували?».

Такі вислови не допоможуть постраждалим пережити травматичний досвід, а лише поглиблять його.

Покажіть сильних героїв, які змогли подолати насильство, або ж стали на шлях подолання. Уникайте слова «жертви» – натомість доречно вживати: люди, що пережили/ подолали насильство, постраждалі чи потерпілі. Крім того, уникайте і слова «агресор» – натомість доречніше вживати «кривдник».

«Ні» драматизації

Не варто вдаватись у деталі сцен насильства. Добирайте нейтральні слова та розкривайте ваших героїв, даючи слово їм самим. У розмовах з постраждалими не випитуйте деталі. А коли герої самі прагнуть переповідати найменші травматичні подробиці, м’яко переведіть тему в інше русло. Згодом людині може стати неприємно, що вона так відкрилась. Для зваженого якісного матеріалу детальний опис сцен насильства не потрібен.

«Іван розлютився за зовнішній вигляд Наталі, міцно схопив за руку й дав ляпаса біля вуха. Вухо потемніло, там з’явилась гематома, Наталя кричала так, що почули сусіди».

Подібні драматичні подробиці змушують постраждалих знову переживати сцени насильства, почуватися «жертвами».

Схожі події та новини

Медіа лайф-хак
5 мобільних додатків для роботи з відео

З цими сервісами ви зможете швидко та якісно змонтувати відео в себе на телефоні.

Медіа лайф-хак
4 способи уникнути фотофейків

Журналістика перейшла від інформування до інтерпретації. Та як з-поміж величезної кількості інформації виокремити ядро фактів та правди? Фактчекінг! Але для журналістів украй важливо також перевіряти справжність фотографій, що підтверджують інформацію. Адже багато людей навіть не читають новин, їм достатньо переглянути фото. А саме такі фотофейки можуть спричинити непомірну шкоду як авдиторії, так і самому виданню.

Медіа лайф-хак
5 вдалих прикладів чат-ботів у медіа

У бізнесі зазвичай чат-боти розглядають, як зручний інструмент для продажу конкретного продукту або послуги. Та що, як використовувати цей інструмент для розповсюдження власного медіаконтенту, а, можливо, навіть і для транслювання персоналізованої реклами?

Подія
Конкурс журналістських робіт «Суд людською мовою»

ГО «Вектор прав людини» оголошує конкурс журналістських робіт «Суд людською мовою». До участі запрошуються журналісти_ки національних і місцевих ЗМІ та блогери_ки, які висвітлюють судову тематику.

Медіа лайф-хак
7 інструментів для пошуку інформації

Якщо ви вирішили писати журналістські розслідування, то маєте знати, як не загубитися у вічних лабіринтах реєстрів та баз даних. Ми розпитали журналіста-розслідувача, які інструменти, сервіси та реєстри він використовує в своїй роботі.

Медіа лайф-хак
Пам'ятка для журналіста в зоні військового конфлікту

Про що варто подбати журналістові, перш ніж їхати в зону військового конфлікту. Корисні поради та інфографіка.