preloader
search-icon

історії

6 історій убивств та переслідувань українських журналістів

2 листопада – Міжнародний день припинення безкарності за злочини проти журналістів. За даними організації «Репортери без кордонів» за перші 26 років незалежності в Україні загинуло 68 журналістів. Ми підготували підбірку випадків нерозслідуваних вбивств та переслідувань українських журналістів. Ці злочини мають бути розкриті, а замовники – покарані.

Вадим Бойко

Вадим Бойко – перший журналіст, убитий в Україні. Саме він почав розслідувати наслідки аварії на Чорнобильській АЕС. Згідно із заявою прокуратури Києва в квартирі журналіста вибухнув кінескоп телевізора, через що почалася пожежа. Але за висновком судмедексперта, Бойко загинув до того, як сталася пожежа, адже в його легенях не знайшли характерного чадного гару. До того ж, вибух був потужним і спрямованим вгору, що викликало підозру. Пізніше слідство повідомило, що в квартирі виявили каністру з-під бензину, яка могла стати причиною пожежі.

Статус: причетних до смерті журналіста не знайшли, справу закрито.

Георгій Гонгадзе

Його ім’я відоме всьому світові, а новина про вбивство Георгія була такою ж масовою, як і реакція на матеріали журналіста. Георгій заснував онлайн-видання «Українська правда», де писав про актуальні політичні проблеми. Тут він публікував провокаційні матеріали про тодішнього президента України. Георгій цікавився корупційними схемами політиків, що, звісно, дуже не подобалося владі.

Журналіста викрали й жорстоко вбили у вересні 2000 року. Слідство з’ясувало, що це зробили співробітники департаменту зовнішнього спостереження МВС на чолі зі своїм начальником, який за вказівкою міністра Юрія Кравченка організував за журналістом стеження.

Статус: троє виконавців засуджені на строк від 12 років до довічного ув’язнення. Замовників не покарано.

Тетяна Чорновол

Тетяна працювала журналісткою у виданнях «Компаньйон», «Політика і культура» та була редакторкою порталу Lb.ua. У 2005 році вона почала робити журналістські розслідування. У 2006 році вона працювала над матеріалом про резиденцію Межигір'я.

25 грудня 2013 року на журналістку скоїли замах на трасі в напрямку Борисполя. Чорний Porsche Cayenne, пасажирами якого були п’ятеро молодих людей, в’їхав в її машину. Запис із відеореєстратора автомобіля Тетяни підтверджує це. Коли машина Тетяни заглухла, невідомі напали на неї та побили до втрати свідомості. Журналістку знайшли працівники ДПС, коли приїхали оглянути авто, кинуте посеред Бориспільської траси.

Статус: кримінальне слідство встановило лише виконавців замаху і одного з організаторів.

Павло Шеремет

За своє життя Павло працював у Білорусі, Росії та Україні. Останнім місцем роботи журналіста було видання «Українська правда». Загинув він 20 липня 2016 року в Києві через вибух автомобіля. Власницею машини є керівниця «Української правди» — Олена Притула. Вибух спричинив саморобний пристрій, яким керували дистанційно. Є версія, що насправді це був замах на головну редакторку «УП», якої на момент трагедії не було в машині. Та досить неприязні стосунки з російськими спецслужбами і журналістську діяльність Павла вважають основними мотивами злочину.

Статус: ані виконавців ані замовників не знайдено.

Станіслав Асєєв

Станіслав працював в окупованому Донецьку під псевдонімом «Станіслав Васін». Журналіст писав статті для кількох українських медіа: «Українського тижня», «Дзеркала тижня», «Української правди», а також готував радіорепортажі для «Радіо Донбас.Реалії». У своєму блозі на Facebook він писав про життя окупованих міст. Також він писав книжки. Навіть після початку бойових дій журналіст залишився в окупованому Донбасі, щоб висвітлювати події на непідконтрольній території.

Угруповання так званої «ДНР» захопило Станіслава в полон у травні 2017 року. Ані родичі журналіста, ані українські спецслужби не знали, де він. У липні бойовики визнали затримання Асєєва, з цього моменту почалися перемовини про його обмін. Нещодавно Станіслава засудили за шпигунство та публічні заклики до здійснення екстремістської діяльності.

Статус: «Верховний суд «ДНР»» засудив Станіслава до 15 років позбавлення волі. Журналіст перебуває у полоні понад 2,5 роки.

Микола Семена

Один із найвідоміших кримських журналістів, заслужений журналіст України та член Українського ПЕН-центру. У фотороботах Миколи можна побачити багато подій на півострові, починаючи з радянських часів і до сьогоднішнього дня.

Його у 2016 році звинуватили в публічних закликах до порушення територіальної цілісності Росії. Приводом була його публікація для «Крим.Реалії» про громадянську блокаду півострова.

У вересні 2017 року кримський суд засудив Миколу Семену на три роки ув'язнення умовно з випробувальним терміном, а також заборонив займатися публічною діяльністю на той самий строк. Пізніше термін заборони публічної діяльності скоротили до 2,5 років.

Статус: Миколі Семені заборонено публікуватися в ЗМІ та писати свої думки в соцмережах, змінювати місце проживання і виїжджати з Криму. Він зобов'язаний двічі на місяць «відзначатися» в кримінальній інспекції в Сімферополі, звітувати там про дотримання всіх заборон і проходити виховні бесіди від російських правоохоронців.

Схожі події та новини

Медіа лайф-хак
10 подкастів від українських медіа

Щоб ви залишалися продуктивними навіть у дорозі, ми зробили підбірку українських платформ з подкастами на будь-який смак.

Медіа лайф-хак
Мобільні додатки для запису звуку

Добірка програм для запису аудіо на мобільних пристроях. Ці додатки не поступаються зручністю та якістю повноцінним диктофонам.

Медіа лайф-хак
Програми для ведення проектів

Як ефективно планувати роботу організації чи редакції? Як налагодити внутрішні комунікації? Тримайте добірку сервісів.

Медіа лайф-хак
4 способи уникнути фотофейків

Журналістика перейшла від інформування до інтерпретації. Та як з-поміж величезної кількості інформації виокремити ядро фактів та правди? Фактчекінг! Але для журналістів украй важливо також перевіряти справжність фотографій, що підтверджують інформацію. Адже багато людей навіть не читають новин, їм достатньо переглянути фото. А саме такі фотофейки можуть спричинити непомірну шкоду як авдиторії, так і самому виданню.

Медіа лайф-хак
Ресурси для верифікації інформації

Довіряти словам, а тим паче емоціям — шкідливо для репутації. Cправжню цінність для журналіста мають тільки перевірені факти.

Медіа лайф-хак
Влучні приклади реалізації журналістики рішень

Ми вже неодноразово згадували таке явище, як журналістика рішень. Зокрема, періодично ми проводимо про це тренінги містами України. Однак, згадки про це явище зустрічаються в українських джерелах достатньо рідко. То що ж це таке?