preloader
search-icon

Медіалайфхак

Що таке фейки та як їх викривати?

Інформацією можна маніпулювати у багато різних способів:

  • спотворити за допомогою неповної, односторонньої подачі;
  • сфабрикувати, видавши неправдиву інформацію за реальну;
  • відредагувати, додавши власні домисли та коментарі;
  • інтерпретувати у вигідному для маніпулятора світлі;
  • просто приховати;
  • вибірково навести факти в залежності від позиції автора та/чи ЗМІ;
  • супроводити матеріал заголовком, невідповідним до змісту;
  • опублікувати правдиву інформацію тоді, коли вона втратила свою актуальність;
  • подати неточну цитату, вириваючи її із контексту, внаслідок чого вона змінює свій зміст.

Фейк може мати кілька завдань одразу:

  • створення помилкового уявлення про події та явища;
  • маніпулювання (створення емоційних і інформаційних пасток, які впливають на прийняття рішень, вибір певної позиції тощо);
  • формування певного емоційного фону у аудиторії (паніка, страх, нагнітання, байдужість тощо);
  • провокування ворожнечі та агресії (міжнаціональної, расової, релігійної тощо).

ПІД ЧАС ФАКТЧЕКІНГУ ПОТРІБНО ЗВЕРТАТИ УВАГУ НА наступне:

  1. відповідність між інформаційним повідомленням і дійсністю;
  2. походження інформаційного повідомлення: чи дійсно це оригінальний фрагмент контенту;
  3. джерело: хто завантажив матеріал;
  4. автора: хто його створив;
  5. дата: коли контент був створений;
  6. місце: де контент був створений.

АБИ ЯКІСНО ПЕРЕВІРИТИ ІНФОРМАЦІЮ, ПОТРІБНО:

  • перевіряти джерела, порівнювати декілька джерел;
  • перевіряти цитати;
  • перевіряти експертів, аналізувати, чи є вони справжніми експертами;
  • перевіряти веб-сайт чи екаунт, на якому з’явилася інформація;
  • якщо хтось робить твердження щодо фактів – ці факти треба перевірити.

Під час фактчекінгу важливо відключати емоції і суб'єктивні погляди. Коли вмикається емоція, раціо відключається. Необхідно застосовувати критичний підхід — ставити питання до предмету аналізу та шукати відповіді. Також важливо не шкодувати час та використовувати всі засоби й інструменти для перевірки одного факту.

ШЛЯХИ РОЗПОВСЮДЖЕННЯ:

  • віральні сайти;
  • соціальні мережі;
  • політичні сайти та сторінки;
  • іноземний вплив.

З іноземним впливом стикається не лише Україна. Така проблема і у Сполучених Штатах, Британії, ЄС.

ЯКИМИ Є ГОЛОВНІ ІНСТРУМЕНТИ ФАКТЧЕКІНГУ ТА ДОСЛІДЖЕННЯ СОЦМЕРЕЖ?

Перевірка сайту

WhoIs – дозволяє визначити власника та термін існування домену сайту.

Верифікація зображень та відео

  • ImgOps – комплекс інструментів для перевірки зображень. Тут є лінки на інші ресурси для перевірки та редагування зображень.
  • FotoForensics – показує метадані зображення.
  • exif – показує метадані зображення.
  • WolframAlpha – показує історичні дані про погоду.
  • WikiMapia – дозволяє отримати додаткову інформацію про місця та споруди.
  • InVID Verification Plugin – дозволяє отримувати контекстуальную інформацію про відеоролики, розбиває його на кадри для подальшого зворотного пошуку.
  • TinEye – зворотний пошук зображень визначає, де це зображення з’являлось в інтернеті.
  • TerraServer – супутникові знімки.
  • DigitalGlobe — супутникові знімки.
  • Google Images – пошук фото у мережі
  • Yandex Images – пошук фото у мережі, передусім російськомовному сегменті.
  • This Person Does Not Exist– сайт, який показує зображення облич, згенеровані штучним інтелектом.
  • RevEye – запускає всі інструменти пошуку зображень.
  • YouTube Data Viewer – дає можливість аналізувати відео покадрово, шукаючи фото- та відео-фейки.
  • Findclone.ru – пошук «двійників» у російськомовному сегменті.

Виявлення ботів у Twitter

Інструменти для аналізу інших соцмереж

  • Hoaxy – показує мережу поширення хештегу Twitter.
  • Who Posted What – аналіз того, хто що постив у Facebook.
  • Stalkscan.com – аналіз акаунтів у Facebook.
  • Geocreepy.com – збір геоданих через соцмережі.
  • Socialblade.com – статистика в Youtube. Twitter, Facebook, Instagram, TikTok тощо.
  • Crowdtangle – дозволяє слідкувати за активністю у соцмережах, наприклад хто які лінки перепощує.
  • subscribercounter.com – статистична інформація по каналам в Youtube.
  • Toolkit For FB – плагін для аналізу Facebook.
  • Russia Tweets – архів твітів російських тролів у зручній формі для пошуку за ключовими словами.
  • Metabot – відображення кремлівських ботів на YouTube.
  • dislikemeter.com – сервіс зі сбору статистики про накрутки в YouTube.
  • Hamilton 68 – відслідковує російську дезінформацію у реальному часі.

Візуалізація даних

Gephi – візуалізація мережевих зв’язків.

Навчальні матеріали

Автоматизуй нудну роботу із Python – практичний посібник із програмування в Python для початківців. Firstdraft – рекомендації щодо перевірки інформації.

Матеріал підготовлено за результатами тренінгу «Антибот: як викривати інформаційні маніпуляції». Дивіться відеозапис усіх 6-ти модулів тренінгу за участю українських та міжнародних експертів.

Схожі події та новини

Медіа лайф-хак
Як Росія здійснює інформаційну агресію проти Європи?

У світі гібридних загроз протистояння загрозі (resilience) починається тоді, коли відчуєш загрозу на власному досвіді. Тож деякі європейські країни, які відчули на собі шкідливі зовнішні впливи, починають «прокидатися».

Медіа лайф-хак
Як працювати з даними та не вестися на емоції

Правда має кілька прошарків, тому задача фактчекера — ставити питання, які будуть відкривати ці прошарки. Можна почати із перевірки фактів.

Медіа лайф-хак
Як визначити ботів у соцмережах?

15–20 червня 2020 року відбувся онлайн-тренінг «Антибот: як викривати інформаційні маніпуляції». Він був присвячений методам протистояння ботам, фейкам та інформаційним «вкидам» (зокрема, кремлівського походження) на основі досвіду іноземних та українських експертів. Ділимося конспектом тренінгу з корисними порадами.

Медіа лайф-хак
Як розкривати мережі тролів? Штучний інтелект та deep fakes

Троль — небезпечна загроза цифрового світу, це обліковий запис, який поширює інформацію, пропаганду, або ж активно сіє сумніви, недовіру у інших користувачів.

Медіа лайф-хак
10 інструментів для відстеження інформаційних впливів онлайн

22–27 червня 2020 року відбувся поглиблений онлайн-тренінг «Антибот: як викривати інформаційні маніпуляції». Він був присвячений методам протистояння ботам, фейкам та інформаційним «вкидам» (зокрема, кремлівського походження) на основі досвіду іноземних та українських експертів.

Медіа лайф-хак
«Антибот»: як викривати інформаційні маніпуляції

Тренінг проведено в рамках проєкту «Розповсюдження українського досвіду протистояння гібридним загрозам», який втілює ГО «Інтерньюз-Україна» за підтримки Центру інформації та документації НАТО в Україні.