preloader
search-icon

антибот

10 кроків від «холодної війни» до ботів у соцмережах

18–20 листопада 2019 року у Києві відбувся триденний тренінг «Антибот: як викривати інформаційні маніпуляції». Він був присвячений методам протистояння ботам, фейкам та інформаційним «вкидам» (зокрема, кремлівського походження) на основі досвіду іноземних та українських експертів.

Захід проведено в рамках проєкту «Розповсюдження українського досвіду протистояння гібридним загрозам», який втілює ГО «Інтерньюз-Україна» за підтримки Центру інформації та документації НАТО в Україні. Подія також відбувається під егідою ініціативи «Інтерньюз-Україна» UkraineWorld.

Зібрали найголовніше з тренінгу. Повний конспект читайте тут.

1

Під час «холодної війни» країни НАТО протистояли пропаганді з боку СРСР та країн Варшавського блоку 40 років. Інформаційне протистояння вщухло після розпаду соціалістичного табору, але з 2014 року повернулось на порядок денний.

2

Сучасна російська пропаганда взяла за основу радянську методику, але змінила інструменти, використовує технології і соціальні мережі. Росія користується теорією реверсивного контролю: коли за допомогою фейків та маніпуляцій Україну змушують прийняти рішення, яке буде на користь Росії.

3

Історія опинилася в центрі найновішої агресії Росії проти України. Щоб надати цій агресії сенс, щоб зробити її «зрозумілою» для певного кола людей, Кремль розповідає цим людям історії про історію. Так мертві стали керувати живими, а минуле – майбутнім.

4

Масована кампанія кремлівської дезінформації у світі почалась водночас із російським вторгненням в Україну. Масовий експорт дезінформації Кремля за межі Росії, що ведеться десятками мов, тисячами каналів, почався саме 2014 року. Відтоді гібридна інформаційна війна триває щодня. Таким чином, початковий бліцкриг перетворився на постійну кампанію тривалої агресії.

5

Росія має принаймні 7 відомих ферм тролів. Найвідоміша з них — Агенція інтернет-досліджень (IRA) в Санкт-Петербурзі. Ця ферма брала активну участь у виборах США і для цього використувала Twitter, Facebook та Instagram.

6

Основною рисою пропаганди є мова ворожнечі — приниження гідності особи або цілої спільноти через посилання до її приналежності до певного етносу, професійної групи тощо. Так, Росія намагається спростувати саму ідею української державності та подати Україну як "failed state" в інформаційному просторі.

7

На фейки недостатньо оперативно реагують, тому вони встигають поширитись. Для вирішення проблеми фейкових новин необхідно мати більше даних та задіяти штучний інтелект. У довгостроковій перспективі маркування фейкових новин за аналогом маркування спамових мейлів буде вирішенням проблеми фейків.

8

Троль — звичайна дійова особа, яка надає кольорового забарвлення новинам. Вони оперують великими групами і подають новину з різних ракурсів. Бот поширює новину, але майже нічого не змінює. Троль — креативний, бот — механічний.

9

В сучасному середовищі дедалі більше застосовується комбінований підхід: застосування бота та людини водночас. Ботоферми — humanware — це групи людей, що фізично працюють з великою кількістю ботів. Через спеціальні інтерфейси люди лайкають, коментять і шерять з багатьох акаунтів і за це отримують невелику платню. Така взаємодія потрібна, аби обходити капчі — запобіжні заходи, що мають на меті відрізнити бота від справжньої людини.

10

У активності тролів та ботів спостерігаємо сплески, коли мережу задіюють для реагування на гарячі події. Серед таких випадків — збиття малазійського рейсу MH-17 (рекордна активність), терористичі атаки в Брюсселі 2016 року, злиття документів щодо Клінтон у WikiLeaks тощо.

Схожі події та новини

Подія
Інформаційні заходи від Представництва ЄС у Рівному та Вараші

13 – 15 листопада 2019 року делегація Представництва Європейського Союзу в Україні відвідає Рівне та Вараш із офіційним візитом. У рамках візиту відбудеться низка інформаційних заходів.

Медіа лайф-хак
Як висвітлювати насильство, дотримуючись журналістських стандартів?

Насильство — розповсюджена соціальна проблема. Її не можна замовчувати, адже від насилля у світі щороку помирають 1,4 мільйона людей. Ми зібрали основні поради для журналістів про те, як правильно вісвітлювати цю тему.

Подія
Як соцмережі впливають на політику? Офлайн-чат аналітиків та політичних гравців

28 листопада ГО «Інтерньюз-Україна» проведе офлайн дискусію та презентує дослідження «Мемократія: як соцмережі впливають на політику в Україні».

Подія
Інформаційні заходи від Представництва ЄС в Ужгороді та Хусті

26 – 28 листопада 2019 року делегація Представництва Європейського Союзу в Україні відвідає Ужгород та Хуст із офіційним візитом. У рамках візиту відбудеться низка інформаційних заходів.

Медіа лайф-хак
«Антибот–2»: як викривати інформаційні маніпуляції? Конспект тренінгу

18–20 листопада 2019 року у Києві відбувся триденний тренінг «Антибот: як викривати інформаційні маніпуляції». Він був присвячений методам протистояння ботам, фейкам та інформаційним «вкидам» (зокрема, кремлівського походження) на основі досвіду іноземних та українських експертів.