2022-й — рік потрясінь, ефективної роботи та перемог

Повномасштабне вторгнення стало одним із найбільших потрясінь в українській історії. Бізнеси та державні інституції, медійники та експерти, усі українці та українки на мить завмерли в необхідності зберегти життя, адаптуватися і далі працювати там, де потрібно. ГО «Інтерньюз-Україна» вдалося зберегти команду та проєкти, переформатувавши діяльність відповідно до викликів часу.

Ми працювали весь рік, аби своєю експертизою допомагати наближати перемогу. Відтак, за 2022-й втілили 72 проєкти. А також маємо такі цифри:

• 98 медіазаходів провели
• 3173 учасників заходів зібрали
• 192 відео створили
• 180 грантів і малих стипендій для медіа видали
• 9 908 606 користувачів охопили у Facebook та Instagram
• 5 388 нових читачів маємо у Facebook, Instagram та Twitter

Розповідаємо докладно, що ми робили торік.

Зреагували на вторгнення РФ, щоби боротися за перемогу України

Уже 9 березня 2022 р. спільно з Міністерством розвитку громад і територій України ми організували онлайн-пресконференцію мерів українських міст для міжнародних журналістів. Це була безпрецедентна подія: на тлі активних бойових дій та бомбардувань представники громад розповіли світові, що відбувається на територіях, які опинились в епіцентрі війни.

80 журналістів слухали спікерів із Маріуполя, Харкова, Сум, Житомира, Тростянця. У той час, коли світ заполонили фейки, дезінформація та російська пропаганда, закордонні медіа дізналися правду про обстріли, порушення норм міжнародного права, воєнні злочини російської армії, гуманітарні проблеми та інші виклики війни.

Ми швидко адаптували під нові реалії і власні ресурси, що могли промовляти до іноземної авдиторії: команда англомовного медіа UkraineWorld.org майже цілодобово публікувала правду про агресію РФ в Україні.

Сьогодні UkraineWorld є одним із найбільших джерел інформації про події в Україні для іноземців. За рік авдиторія сторінки проєкту в Twitter збільшилась у десять разів і налічує понад 269 600 підписників. Щомісячне охоплення цієї сторінки сягає 125 млн.

А подкаст Expaining Ukraine від UkraineWorld потрапив у топ 6 англомовних подкастів про Україну за версією The Guardian і 20 найкращих радіошоу та подкастів про Україну за версією The Times. Експертів проєкту цитують впливові іноземні медіа, зокрема Financial Times, Le Monde, Atlantic Council, Radio Free Europe/Radio Liberty.

Окрім інформаційної боротьби, оперативно долучилися і до проєктів допомоги біженцям. У співпраці з Європейським інвестиційним банком ми виробили та розповсюдили не тільки комунікаційну продукцію, а й речі, що мали практичне значення: спочатку це були спальні мішки, які ми роздавали на станціях вокзалів, бомбосховищах та в евакуаційних поїздах. Потім виготовили покривала, термокружки та рюкзаки, які поширювали в школах та центрах переселенців. Цю діяльність зосередили в містах, розташованих поблизу лінії фронту або тих, що приймали велику кількість переселенців: це Луцьк, Рівне, Лозова та Кривий Ріг. Фото та відео передачі Єврокомісія розмістила на своєму порталі, тож тепер усі можуть користуватися цими кадрами для ілюстрації допомоги Україні.

Підсилили комунікацію українського парламенту

У 2022-му наша команда втілювала програму USAID «Рада: наступне покоління». Вона покликана просувати реформи «наступного покоління», які дадуть змогу парламенту України стати сучасною та ефективною інституцією для демократичного розвитку України.

Підтримуючи взаємодію народних депутатів України з виборцями в умовах воєнного стану, ми:

• Провели вісім стратегічних сесій у семи регіонах за участю народних депутатів, їхніх команд, органів місцевого самоврядування, НУО та професійних спільнот, щоб розробити дорожню карту діяльності народних депутатів в округах в умовах воєнного стану.
• Провели чотири тренінги «Стратегічні комунікації в окрузі» для команд народних депутатів України.
• Розробили для народних депутатів довідник міжнародних проєктів, програм та організацій, які працюють в Україні.

За нашої підтримки Парламентський Освітній центр провів 79 подій для понад 30 000 учасників щодо основ парламентаризму, міжнародної підтримки України, змін щодо вступу до ВНЗ у 2022-му, основ кібербезпеки та психологічної підтримки.

Також ми створили мережу осередків парламентської громадянської просвіти на базі 40 освітніх закладів у 14 регіонах України та розробили комплект навчальних програм курсу «Наш парламент: досліджуємо, розуміємо, впливаємо» для учнів закладів загальної середньої та позашкільної освіти.

Ми надали експертну підтримку парламентської реформи та євроінтеграційної діяльності, впровадили інструмент самооцінки роботи Парламенту — Індекс якості законодавчого процесу. Він допомагає визначати структурованість, послідовність, збалансованість і рівень прозорості законодавчого процесу відповідно до міжнародних стандартів. А також допомогли ВРУ заповнити опитувальник для вступу України в ЄС.

Після повномасштабного вторгнення ми запустили інформаційний дайджест «Парламенти на передовій». Протягом пів року від початку агресії для інформування та мобілізації іноземних парламентів і допомоги Україні вийшло вже 144 випуски англійською, іспанською та українською мовами для 18 900 парламентарів із 37 країн.

У ході діяльності Програми USAID «РАДА: наступне покоління» було впроваджено нові комунікаційні інструменти, а саме:

• концепція промоції меседжів Верховної Ради України на міжнародну авдиторію,
• щоденні меседж-бокси,
• інструкція для підготовки комунікаційного супроводу офіційних візитів закордонних політиків і посадовців до Верховної Ради України (під час воєнного стану),
• структура тижневого звіту для комунікаційних підрозділів Апарату ВРУ,
• редакційні принципи ведення офіційних акаунтів Верховної Ради України,
• концепція адвокації меседжу щодо геноциду українського народу та проєкт Постанови ВРУ.

Також ми розробили стратегію розвитку соціальних мереж Верховної Ради України на 12 місяців (2022—2023 рр.). Протягом року ми проводили тренінги для працівників Апарату Верховної Ради, де вчили їх різноманітним інструментам ефективного ведення соціальних мереж. Окрім цього, ми забезпечили комунікаційну підтримку парламенту: виготовляли тизери для сторінок Верховної Ради в соціальних мережах, шаблони виступів для спікерів та інфографіки. Усі ці зусилля сприяли виходу соцмереж ВРУ на якісно новий рівень, про що свідчить суттєве зростання аудиторії сторінок та охоплення дописів. Загальна кількість підписників сторінок ВРУ на всіх платформах (Facebook, Twitter, Telegram, Instagram) протягом 2022 року виросла на 146% порівняно з 2021-м.

З кінця лютого до серпня 2022 р. офіційна Facebook сторінка Верховної Ради України (ВРУ) охопила понад 23 млн унікальних користувачів. Це в 10 разів більше, ніж за попереднє півріччя. Загальне охоплення сторінки за 2022 рік становить понад 25,5 млн користувачів.

Кількість підписників офіційного Telegram-каналу ВРУ виросла з 8 тисяч до 409 тисяч у пікові дні березня 2022 року. Влітку за індексом цитованості канал ВРУ посідав четверте місце серед усіх Telegram-каналів України.

Протидіяли пропаганді та дезінформації

На початку повномасштабного вторгнення наша команда запустила TikTok канал @his.facts, щоби поширювати правду та спростовувати російську пропаганду серед мешканців Білорусі, Казахстану, Узбекистану та інших пострадянських країн. Канал органічно набрав 10 300 підписників, 460 700 лайків та 8,4 млн переглядів. Одне відео стало вірусним, отримавши 2,3 млн переглядів.

Ще одна важлива робота на інформаційному фронті — створення інтерактивної мапи культурних та історичних звʼязків між Україною та ЄС. Ми показали, який тісний та давній зв'язок має наша держава з іншими країнами Європи, тим самим вкотре розвінчавши міфи роспропаганди про «один народ». Інформацію про проєкт поширили у своїх соцмережах регіональні медіа та національні телеканали (Новий, 24 канал, СТБ, ICTV та інші). У межах проєкту створили також відеотизер цієї мапи, яку серед інших опублікував Офіс Віцепрем'єрки з питань європейської та євроатлантичної інтеграції.

Дбали про безпеку українців

Аби підвищити обізнаність українців щодо побутової безпеки, у співпраці з ДСНС ми розробили та втілили інформаційну кампанію «Безпека (Ци)Вільних».

В умовах війни рятувальники ДСНС безупинно та героїчно працюють над порятунком людей та відновленням інфраструктури. Пильність українців у щоденних побутових справах зменшить навантаження на підрозділи ДСНС та найголовніше — допоможе зберегти життя українців. Цей заклик відображений у слогані кампанії — «Пильнуйтеся та пильнуйте інших!».

Протягом перших трьох тижнів охоплення матеріалів кампанії перевищило два мільйони. Інфографіки кампанії вірально поширювали соцмережі, сайти органів місцевого самоврядування, лідери думок та медіа по всій Україні.

У 20-ти громадах семи областей України (Волинська, Житомирська, Закарпатська, Львівська, Одеська, Полтавська, Рівненська) ми встановили білборди, що нагадують українцям базові правила цивільної безпеки. Окрім зовнішньої реклами, кампанія проводилась онлайн: загальне охоплення інфографік та відеороликів у соцмережах становить 5 млн. Серед інших комунікаційних продуктів — 45 статей у медіа, 10000 друкованих листівок, два практичні посібники (для цивільного населення та комунікаційників у громадах). Також понад 90 представників місцевого самоврядування пройшли тренінг з ефективного висвітлення питань безпеки для мешканців громад.

Юлія Мішина, менеджерка проєкту «Безпека (Ци)Вільних»:

«Ця кампанія для нас важлива, бо вона доносить українцям: необхідно пильнувати щоденну побутову безпеку. Поки в країні йде війна, ми маємо берегти себе, аби дати змогу рятувальникам зосередитися на ліквідації наслідків бойових дій, відновленні інфраструктури тощо. Це — внесок кожного українця в перемогу.

Кампанія тривала 3 місяці та має загальне охоплення вже понад шість мільйонів переглядів. Ми дуже ефективно спрацювалися із ДСНС. Велика державна структура проявила багато зацікавленості, давала нам експертну підтримку. А ми давали креатив, експериментували із форматами. Як наслідок — інфографіки та відео кампанії отримали неймовірне органічне поширення: їх публікували на різноманітних інтернет-ресурсах. А також ми отримуємо запити від інших організацій: наприклад, на сурдопереклад відео. Тому сподіваємося, що ці важливі матеріали розповсюджуватимуться і надалі.

Останній наш вебінар для представників громад припав на день масованого обстрілу: багато в кого не було світла та інтернету. І тоді нам почали писати, що люди збираються групами в міських, сільських радах чи в когось вдома, де є можливість під'єднатися хоча б з одного пристрою на всіх, бо їм важливо прослухати навчання. Для нас це було дуже цінно».

Допомагали із цифровою безпекою

Ми мобілізували підтримку міжнародних донорів, аби підвищити стійкість українців до дезінформації та кіберзагроз із боку РФ. Уже в листопаді 2022 року ГО «Інтерньюз-Україна» запустила гарячу лінію екстреної допомоги із цифрової безпеки Nadiyno.org.

Це перша в Центрально-Східній Європі служба підтримки, де в реальному часі експерти із цифрової безпеки безоплатно консультують кожного, хто має запитання про захист даних та пристроїв, безпечну онлайн-комунікацію, надійність застосунків, цифрову безпеку на тимчасово окупованих територіях тощо.

За перші три місяці роботи лінії оператори Nadiyno дали відповіді на 1000+ запитів. Сайт nadiyno.org, на якому розміщено вже 189 статей про цифрову безпеку, відвідало понад 76 000 користувачів.

Катерина Юдіна, тімлідерка проєктного юніту ГО «Інтерньюз-Україна»:

«Україна веде війну не лише на фронті, а й у кіберпросторі також. На жаль, обізнаність українців у сфері цифрової безпеки не дуже висока: кіберзагрози не такі видимі, ми звикли цим нехтувати. Хоча насправді дуже важливо вміти захистити свої дані та пристрої. Розуміючи це, ми намагались створити продукт, який би допоміг якомога більшій кількості українців.

На гарячій лінії екстреної допомоги із цифрової безпеки Nadiyno працюють живі оператори: користувачі отримують справжню консультацію від експерта із цифрової безпеки, а не стандартну відписку. Це абсолютно безоплатно.

Особливу увагу ми приділяємо людям, що проживають на тимчасово окупованих територіях або в безпосередній близькості до зони бойових дій. За час роботи лінії ми вже маємо реальні випадки, коли оператори допомагали мешканцям тимчасово окупованих територій та навіть цілим організаціям.

Для нас як для команди, яка має експертизу в галузі цифрової безпеки, це дуже важливий і амбітний проєкт. Разом із партнерами ми створили його з нуля, буквально за кілька місяців. Радіємо, що наразі гаряча лінія допомогла вже 1000+ людей. І збираємось продовжувати працювати над лінією».

Окрім того, ми й далі популяризуємо запобіжні заходи із цифрової безпеки серед представників медіа, громадського сектору та інформуємо про це широку авдиторію. Так, у 2022-му в медіа вийшло 24 матеріали з нашою експертизою: вони охопили понад три мільйони українців.

Ще одна важлива складова боротьби на інформаційному фронті — консультації із цифрової безпеки. Так, наша команда провела 12 консультацій для осередку Українського радіо (Кривий Ріг), Незалежної телерадіокомпанії «ІРТА» (Луганська обл.), Першого каналу Кривого Рогу, Агентства розвитку місцевих медіа АБО (45 міст), інших медіа та ГО.

Ще два навчання із цифрової безпеки та викриття російської дезінформації ми провели для майже 50 журналістів. Українські журналісти-фактчекери обмінялися досвідом із протидії російським фейкам і пропаганді з колегами з Молдови та Грузії, які також зазнали військової та інформаційної агресії Росії, дізналися про наративи пропаганди в інших країнах і способи боротьби з нею.

Підсилювали ньюзруми та працювали із журналістами

Робота із журналістами стала для нас особливо важливою у 2022-му: ми вчили їх документувати воєнні злочини та протистояти цифровим небезпекам, підтримували регіональні редакції, проводили конкурси та допомагали створювати стипендійні матеріали.

Так, 71 журналіст із 19 регіональних медіа (видання із Чернігівської, Сумської, Донецької, Луганської, Запорізької, Миколаївської, Харківської та Дніпропетровської областей) отримали технічну підтримку, необхідну для продовження або відновлення діяльності: ноутбуки, камери, мікрофони, захисне спорядження, повербанки, телефони тощо. Впровадили також комплексну програму підтримки медіа, у межах якої 30 регіональних редакцій отримали консультації на тему цифрової безпеки та встановили захист від ДДоС-атак.

Конкурс спецпроєктів, який ми організували, допоміг з'явитися на світ 72 матеріалам із загальним охопленням у 1 572 855 переглядів. 50 індивідуальних стипендійних матеріалів про життя в умовах війни зібрали 1 111 309 загального охоплення.

Ми провели вебінари про журналістику під час війни, консультації із цифрової безпеки, скринінгові сесії в межах програми підтримки психічного здоров'я журналістів під час війни, а також вебінари на тему ментального здоров'я журналістів.

Олександра Панова, тімлідерка проєктного юніту ГО «Інтерньюз-Україна»:

«Завдяки співпраці з Українським фондом швидкого реагування нам вдалося підтримати українські регіональні редакції в перші місяці повномасштабного вторгнення. У цьому проєкті ми закупили техніки та захисного спорядження на 1 300 000 гривень. І роздали приладдя, шоломи та бронежилети редакціям із прифронтових регіонів. Так ми змогли бути корисними регіональним журналістам.

Також ми профінансували створення якісного контенту про життя прифронтових територій. І допомогли стратегічно: не просто вистояти, а вже долати виклики воєнного часу. Це й робота з авдиторією, і збереження команди, і навчання молодих журналістів. Ми охопили теми роботи під час війни: як інтерв'ювати сенситивні групи населення, збирати інформацію, фіксувати воєнні злочини та дотримуватись інфобезпеки. Також ми приділяли увагу психологічній підтримці журналістів».

Менторську програму для регіональних медіа з початком війни ми адаптували до реалій часу: до ньюзрумів «Маяк» (Одеса), «Gwara Media» (Харків) та «Свої.Сіty» (Бахмут) додалися ще п'ять: Східний варіант (Донецька та Луганська області), Район.in.ua (Волинська область), 18000 (Черкаська область), Перший Криворізький (Дніпропетровська область), Час Чернігівський (Чернігівська область). Редакції переорієнтувалися на створення матеріалів на теми, дотичні до війни. Загалом за нашої підтримки було створено 94 матеріали із загальним охопленням понад 2 900 000.

«Сильні медіа — сильне суспільство» — ще один проєкт, який у цей складний час допоміг підсилити регіональні медіа Сходу та Півдня України, сприяв першим кар'єрним крокам журналістів-початківців і створенню понад 450 якісних медіаматеріалів на суспільно важливі теми з охопленням у 500 000. Ця комплексна програма посилила кадрову, комунікаційну та цифрову спроможність регіональних редакцій: ми організували програму працевлаштування для журналістів-початківців, запустили серію експертних консультацій для медіапартнерів і провели низку онлайн-зустрічей з обміну досвідом між медійниками зі Сходу та Заходу України.

Допомагаючи редакціям адаптувати їхню роботу під нові реалії, ми провели шість тренінгів із залученням дев'яти експертів, а також шість зустрічей із медіапартнерами. Тренерами були експерти з великих українських і світових медіакомпаній. Завдяки проєкту медіа отримали міжнародне визнання: на один із матеріалів «Біляївка.City» посилався The Guardian, а тексти «Рубрики» зацікавили видання Transitions Magazine.

У межах ще однієї програми екстреної підтримки медіа 9 редакцій із областей, які найбільше постраждали під час війни, отримали часткове покриття зарплат журналістів і техніку. А головне — ми допомогли створити 13 інформаційних хабів у різних областях, щоб надати актуальну інформацію для локальних громад.

Реагуючи на виклики часу, ми розробили та розповсюдили комплексний документ для допомоги журналістам, які опинилися під російською окупацією. Посібник отримали 2628 представників регіональних медіа зі списку надійних і перевірених партнерів ГО «Інтерньюз-Україна».

Наша команда також тримає руку на пульсі світових подій: організувала відрядження групи журналістів на Балі (Індонезія) для висвітлення 17-го саміту глав держав і урядів G20. Журналісти розповіли про падіння ракет на території Польщі, американсько-китайські переговори та передумови українсько-російського мирного договору.

Допомогли у висвітленні екологічних злочинів РФ

Проблеми довкілля завжди гостро стояли в Україні, а після російського вторгнення подекуди набули катастрофічних масштабів. Ми провели онлайн-дискусію «Екологічні хроніки: як вторгнення РФ впливає на довкілля України». Учасники дискусії могли взяти участь у стипендійному конкурсі та отримати фінансову підтримку для підготовки тематичних публікацій. За два місяці вони підготували 48 матеріалів про вплив війни на стан довкілля та екологічну ситуацію в Україні.

І це тільки початок! У 2023 році ми продовжимо працювати з цією темою, допомагаючи фіксувати злочини РФ та підвищуючи стандарти екологічної журналістики в Україні.

Розробили та впровадили важливі комунікаційні кампанії

У проєкті «Адвокація посилення політики контролю над тютюном та її імплементації для захисту людей від шкоди тютюну» створили 10 статей, 80 постів у соцмережах, 6 радіоматеріалів та 3 відео, які загалом здобули 3 970 191 унікальних переглядів/прослуховувань та викликали активні обговорення в суспільстві. А очільниця однієї з редакцій навіть відмовилася від куріння під впливом участі в проєкті.

У комунікаційній кампанії з промо вчительського стандарту створили 47 дописів для соцмереж (58 704 взаємодій), 8 статей для медіа (40 258 переглядів). А також виготовили 1800 щоденників професійного розвитку та 1200 постерів, які отримали 42 центри підвищення кваліфікації педагогів та 8 інститутів післядипломної освіти. Щоденники професійного розвитку одержали схвальні відгуки від вчительської спільноти: запит перевищив тираж у декілька разів.

У межах комунікаційної кампанії «Українська мова як мова міжнаціонального спілкування» в Чернівецькій та Закарпатській областях провели освітній онлайн-марафон «Навчай та учись під час війни», який складався з 11 заходів. Відеоматеріали кампанії для Чернівецької області набрали 122 980 переглядів, для Закарпатської — 153 757.

У кампаніях для підвищення обізнаності про Програму медичних гарантій опублікували 329 постів у соцмережах та 153 матеріали в українських та міжнародних медіа: вони розповідали українцям, як навіть в умовах війни безоплатно отримувати медичні послуги через цю програму. Також ми провели 12 консультацій для пацієнтських ГО, де навчили більш ефективно комунікувати зі своїми аудиторіями. Загальне охоплення комунікаційної кампанії — 8 100 000 переглядів.

У комунікаційній кампанії #Cashless для НБУ створили мультимедійний матеріал у медіа, аудіорекламу та три 10-хвилинні інтерв'ю з експертами на радіо. Мета кампанії — популяризувати безготівкові розрахунки. Тож ми розповіли українцям про способи безготівкових розрахунків, їхні переваги та основні правила безпеки під час їх здійснення. Загальне охоплення інформаційної кампанії становить понад 2 585 000.

У комунікаційній кампанії із захисту прав користувачів фінансових послуг для НБУ створили 2 статті для провідних українських онлайн-медіа, аудіо та візуальну рекламу, 64 білборди, 73 сітілайти та 2094 плакати.

У проєкті «Посилення національних механізмів запобігання та реагування на гендерне насильство, у тому числі в гуманітарних ситуаціях» команда підтримала 40 молодіжних центрів. Розробили публікації для соцмереж, створили реєстраційну та оцінну форми для тренінгів у цих центрах, виготовили навчальну програму, провели прямі ефіри (1597 користувачів), онлайн-заходи на психологічну тематику спільно з інфлуенсерами та тренінги StandUp щодо запобігання вуличним домаганням (579 учасників з 11 навчальних закладів). Надрукували інформаційні листівки тиражем 450 000 примірників.

Зміцнили потенціал жінок

Проєкт ООН Жінки «Зміцнення потенціалу молодих жінок із цільових громад Донецької та Луганської областей для просування Порядку денного «Жінки. Мир. Безпека на місцевому рівні» ми втілювали з 2021 року. З початком повномасштабного вторгнення проєкт перейшов у всеукраїнський формат. Наразі ми маємо понад 60 активних учасниць у кожній області: вони утворили неформальну організацію «Молоді лідерки миробудування України». Також нам вдалося з нуля розвинути соцмережі проєкту та опублікувати кілька спецпроєктів в українських медіа.

У грудні учасниці Мережі Молодих лідерок миробудування Донецької та Луганської області запустили інтерактивну навчально-просвітницьку платформу щодо протидії гендерно зумовленому насильству в межах усеукраїнської акції «16 днів протидії насильству».

Перемагали

2022-й приніс нам кілька перемог, якими ми пишаємося. Так, подкаст Explaining Ukraine потрапив у шорт-лист Київського міжнародного фестивалю реклами 2022.

А комікс «АРТІ VS ФЕЙК ч.1 Фабрика новин» переміг у номінації «Свобода медіа та відповідальне інформування» престижного європейського конкурсу Emerging Europe Awards 2022. Організатори високо оцінили креативний підхід у перетворенні коміксу на інструмент медіаграмотності.

Також проєкт ARTIFAKE увійшов до шорт-листа Київського міжнародного фестивалю реклами 2022.