#PrisonersVoice

виклик

Безкарність Росії

Ще до початку повномасштабної війни РФ проти України за ґратами в окупованому Криму й ОРДЛО перебували незаконно засуджені українці різних професій, віку та статі. Їх катували, морально принижували, позбавляли базових потреб і утримували в антисанітарних умовах.

З 2014-го українські та міжнародні організації не мали до них доступу, що й далі розвʼязувало руки Кремля і провокувало ще більшу безкарність країни-агресора. За 8 років окупаційна влада створила понад 200 місць незаконного утримання полонених українців в ОРДЛО.

Під час пандемії COVID-19 ситуація значно погіршилася. Так, у 2020-му в тюрмах РФ утримували майже 99 громадян України, з них — 76 кримських татар. Щонайменше 234 українців перебували в полоні в ОРДЛО. Усі вони — жертви репресій за політичною, національною та релігійною ознакою. Це українські вчені, медики, активісти, журналісти, письменники, правозахисники, підприємці й люди робочих професій, яких ув'язнили за сфабрикованими справами.

Водночас міжнародна спільнота вже не так активно звертала увагу на українських бранців — особливо після визволення українського режисера Олега Сенцова. У світовому порядку денному опинилися інші питання. Потрібно було вигадати нові цікаві методи й інструменти, щоб нагадати європейським політикам, дипломатам, громадським активістам і медіа про злочини Росії.

рішення

Бути почутими: реальні історії у віртуальному вимірі

У жовтні 2020-го в Українському кризовому медіацентрі відбулася презентація мобільного застосунку #PrisonersVoice. Через IT-технології ми представили історії 3-х українських політвʼязнів: Олега Сенцова, Володимира Балуха й Олександра Кольченка.

Змодельована доповнена реальність проводила користувачів шляхом, який здолали ці бранці: від затримання та довгих днів у колонії до повернення в Україну. AR-технологія створювала ефект присутності — всі охочі змогли краще зрозуміти, що відчувають ув'язнені патріоти.

Історії цих в'язнів Кремля були перекладені англійською, французькою, польською та німецькою мовами. Окрім застосунку, на сайті проєкту ми опублікували історії та короткі біографії 111 українських бранців, які перебували в російському полоні. А також розіслали 500 європейським політикам та лідерам думок матеріали про проєкт із закликом підписати петицію про визволення патріотів.

«Наш обов'язок — говорити про них, привернути увагу. Адже вона як світло в кімнаті з тарганами: ті розбігаються в різні боки, тому що бояться цього світла», — прокоментував український режисер і колишній політв'язень Олег Сенцов.

Щоби підсилити голоси полонених, команда «Інтерньюз-Україна» заручилась інформаційною підтримкою Міністерства закордонних справ України, аналітичного проєкту Ukraine verstehen і журналу New Eastern Europe. А також приєдналися до однойменної масштабної акції від Центру громадянських свобод. Завантажити застосунок — один із трьох кроків, до яких закликали партнери. Усі небайдужі також могли підписати петицію на підтримку політв'язнів і стати волонтером.

«Ці кампанії виконують дві важливі функції. По-перше, вони дають змогу долучитися всім людям та організаціям і зробити свій маленький внесок у визволення вʼязнів Кремля. По-друге, вони допомагають утримувати цю тему на порядку денному. Адже у світі жорсткої конкуренції з величезною кількістю проблем про це треба постійно говорити», — підкреслила голова правління Центру громадянських свобод Олександра Матвійчук, яка у 2022-му отримала Нобелівську премію миру.

результат

Привернули увагу європейської спільноти до українських політв'язнів

До ініціативи #PrisonersVoice долучилися відомі європейські журналісти Якуб Каленські, Джозеф Паздерка, Павел Гавлічек і Роберт ван дер Ноордаа, дипломати Кріс Александер, Ян П'єкло, Юрій Вітренко та Василь Зварич, експерти Гіедріус Сакалаускас, Пол Ніланд і Геннадій Максак, представники ГО та медіа. Вони взяли участь у флешмобі, розповіли про проєкт на своїх сторінках у соцмережах і створили медіаматеріали.

Завдяки спільним зусиллям українських активістів і закордонних партнерів вдалося досягти значних результатів:

AR-застосунок у Google Play та Apple Store завантажили понад 2300 разів;
промокампанія проєкту в соцмережах досягла понад 2,600,000 охоплення;
журналісти мультимедійного проєкту UkraineWorld.org підготували 5 тематичних статей для міжнародних медіа;
в авторитетних іноземних виданнях — Ukraine verstehen, Open Democracy, Atlantic Council і Notes from Poland — опубліковано 80 статей про проєкт;
у популярних українських медіа — Громадське, ZN.UA й NV — розміщено 3 інтерв'ю з героями #PrisonersVoice;
проєкт став одним із 15 найкращих ініціатив, які підтримав Український культурний фонд (УКФ) у 2020-му;
з кампанією #PrisonersVoice ознайомилися делегати саміту Кримської платформи 2021: під час заходу журналісти з Криму поширили серед міжнародних урядовців журнал, який, зокрема, був присвячений проєкту й боротьбі за визволення політв'язнів;
VR-відео #PrisonersVoice здобуло нагороду Кельнського фестивалю короткометражних фільмів 2021.

«#PrisonersVoice — це рука допомоги, внесок у немовчання, який може зробити кожен із нас», — зазначила виконавча директорка УКФ у 2018-2021 рр. Юлія Федів під час презентації проєкту.