Екожурналістика в Україні

виклик

Війна проти природи

Повномасштабне вторгнення Росії в Україну негативно впливає на довкілля. Спалена військова техніка, використання артилерійських снарядів, пожежі та збільшене споживання палива — все це призводить до забруднення повітря продуктами хімічних реакцій, а ґрунтових вод — шкідливими речовинами.

Знищення інфраструктури України вже призвело до численних екологічних лих. Порушення подачі електрики спричинило затоплення шахти «Золоте» у Луганській області. Було обстріляно «Градами» Авдіївський Коксохімічний завод. Горіли нафтобази у Луганській, Рівненській, Волинській, Львівській та інших областях. А підрив росіянами Каховської ГЕС 6 червня 2023 року став фактично злочином екоциду.

Для фіксації таких дій як злочинів армії РФ проти довкілля України вкрай важлива фахова робота медійників.

рішення

Екологічний напрям для українських журналістів

У 2022 р. ми одними з перших в Україні почали популяризувати серед медіа важливість висвітлення впливу війни на довкілля. Для цього втілили дві ініціативи.

Проєкт 1. Захист екології — особливо на часі

Проєкт втілювався за підтримки європейської організації Journalism Fund. Команда «Інтерньюз-Україна» допомогла висвітлити проблему негативного впливу війни на довкілля через онлайн-обговорення та програму малих грантів для медіа.

У травні 2022 р. ми провели онлайн-дискусію для регіональних журналістів «Екологічні хроніки: як російське вторгнення впливає на довкілля України». Спікерами виступили:

Тетяна Тимочко, радниця Міністра екології та природних ресурсів України;
Олексій Василюк, голова правління Української природоохоронної групи;
Євгенія Засядько, керівниця відділу клімату ГО «Екодія»;
Мар’яна Сич, журналістка-розслідувачка.

Учасники онлайн-обговорення долучилися до програми малих грантів для медіа за підтримки Journalism Fund. У результаті 16 журналістів підготували та опублікували 48 матеріалів про вплив війну на довкілля України.

У 2023 р. ми продовжили проєкт: понад 50 медійників взяли участь у триденній навчальній програмі «Екологічні хроніки війни: зафіксувати, дослідити, розповісти». Більшість учасників представляли східні, південні та північні регіони України, які найбільше постраждали від бойових дій. Після курсу 5 медіа отримали стипендії та опублікували 25 матеріалів. Серед порушених питань — негативний вплив російського вторгнення на національні парки та заповідники на тимчасово окупованих територіях, хімічне забруднення ґрунту та підземних вод, вплив війни на Каховське водосховище, зменшення біорізноманіття та флори, перспектива повоєнної зеленої відбудови.

«Вважаю, що екологічну тему треба підіймати активніше — ми бачимо великі збитки природи на Херсонщині, як страждає рослинний і тваринний світ. Треба зараз фіксувати, що відбувається, аби спрогнозувати, з чим ми зіткнемося в майбутньому. Дякую за участь у цьому проєкті», — учасник проєкту.

Проєкт 2. Навчити медіа розповідати про екозлочини

На початку 2023 р. ми розробили та провели освітню програму з екожурналістики за підтримки Програми розвитку ООН (ПРООН). Мета — привернути увагу до екологічних злочинів Росії в Україні та в майбутньому притягнути винуватців до відповідальності. Нашими партнерами стали екологічні організації, як-от Українська асоціація професіоналів довкілля (ПАЕУ), Zero Waste Alliance Ukraine та інші.

Навчальний курс «Екожурналістика без сміття» тривав 9 днів та понад 35 навчальних годин. У межах програми журналісти отримали навички щодо збору, перевірки, створення й поширення інформації про поточні події, тенденції та проблеми, пов'язані з екологією та захистом довкілля. Важлива роль відводилася отриманню знань та навичок щодо проведення екологічних розслідувань та підготовки матеріалів у жанрі журналістики рішень.

результат

Матеріали для змін

Проєкт 1. Актуалізація питань екології в Україні

Стаття Лариси Романюк, журналістки регіонального медіа «Гречка», «Крапля за краплею: як брудна вода вбиває» стала резонансною і викликала неабияке обговорення в соцмережах. У цьому матеріалі йдеться про те, наскільки шкідливо пити воду у Кропивницькому з місцевих криниць та джерел. До редакції звернулося багато читачів, зокрема мам дітей, які розповіли журналістам, що в пологовому будинку їх навіть просили підписувати спеціальний документ, який зобов'язує матерів давати новонародженим лише фільтровану воду через забруднення води у кропивницьких криницях та джерелах. Зрештою журналісти підготували додаткову роз'яснювальну статтю з цього питання, включно зі спеціальними коментарями від Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (Держпродспоживслужба). Ці матеріали набрали понад 15 тис. переглядів на сайті Gre4ka.info.

Відеоролик «Екологічні виклики. Маріуполь Азовсталь», підготовлений телеканалом «ТВ-7» отримав 3,5 тис. переглядів на YouTube-сторінці цього медіа. Ще один відеоматеріал про Маріуполь охопив понад 568 тисяч користувачів на Facebook-сторінці UkraineWorld.

Завдяки проєкту регіональні медіа також підвищили спроможність висвітлювати негативний вплив війни на довкілля України та фіксувати факти екоциду РФ.

Зокрема, Олег Батурін підготував матеріал, який вийшов 10 квітня 2023 р. та розповідав про потенційну катастрофу, яку може викликати руйнування Каховської ГЕС — і цим привернув увагу профільного міністерства до цієї загрози. На жаль, 6 червня 2023 р. армія РФ підірвала ГЕС і 600 квадратних кілометрів було затоплено. Автор статті став частим гостем і коментатором для медіа щодо катастрофи, пов'язаної з Каховською ГЕС.

Статтю «Поле бою: коли фермери Донеччини знову зможуть працювати на своїй землі?» переглянули 51 тисяч разів на Facebook-сторінці «Східного варіанту». А під час створення матеріалу «Дельфіни: що відомо про причини загибелі чорноморських китоподібних» авторка Тетяна Милимко звернулася до європейських лабораторій Німеччини та Італії, які вивчають зразки дельфінів з України. Ці зразки були взяті у мертвих чорноморських дельфінів, яких викинуло на берег. Результати підтвердили, що дельфіни були вбиті внаслідок вторгнення Росії в Україну. Таким чином, матеріал вийшов якісним та експертним.

Проєкт 2. Ще більше знань про екожурналістику

Випускники курсу «Екожурналістика без сміття» отримали необхідні знання та навички для професійного висвітлення екологічної тематики. А також завели корисні контакти серед колег та експертів, щоби покращити свої матеріали.

Серед результатів програми:

110 заявок на участь у навчальному курсі, що засвідчило актуальність теми та запит серед журналістів.
90 учасників із 18 областей України взяли участь у 9 вебінарах.
У межах навчального курсу розкрито 14 тем, про які розповідали 22 тренери та спікери.
Відео «Як журналісту почати писати про екологію» містить практичні поради для тих, хто тільки починає писати на тему екології. Ролик допоміг пояснити основні принципи екожурналістики ширшому колу медійників.

Відео «Екожурналістика в умовах війни» на широкий загал розповідає у цифрах про втрати, яких завдано довкіллю України внаслідок російської агресії.\ Публікації в соціальних мережах, на сайтах партнерів та медіа учасників програми охопили аудиторію у майже 1 млн користувачів. Так нам вдалося підвищити обізнаність суспільства щодо екологічних наслідків війни та злочинів російської армії.

«Для мене курс був корисним та інформативно насиченим. Спікери настільки занурювали у свій матеріал, зарядили знаннями, досвідом та практичними напрацюваннями, що складно обрати лише один напрям», — поділилася досвідом редакторка «Суспільне. Дніпро» Олександра Тронь.