preloader
search-icon

Медіалайфхак

Як Росія здійснює інформаційну агресію проти Європи?

Сьогодні важливо уважно дивитися на термінологію – і шукати слова, які точно описують те, що відбувається.

Одним із таких понять може бути «гібридна агресія». Вона включає себе не тільки військову агресію, але також агресію інформаційну, економічну, енергетичну та інші.

Іншим важливим поняттям є «іноземний шкідливий вплив». Це поняття також включає себе інформаційні атаки, кібератаки, економічний вплив. Наприклад, хакери зламали сервери чеської лікарні – і це може зашкодити життю та здоров’ю людей.

Цікаво, що російські дії «гібридної агресії» часто є відповіддю на дії урядів певних країн, які Кремль вважає неприпустимими для себе. Наприклад, 2007 року Естонія зазнала масових атак з боку російських хакерів, коли в Естонії зносили бронзового вояка. Те саме повторилося, коли чехи ставили під питання статую Конева.

Європа та Європейський Союз були від початку ціллю російських гібридних атак. Наприклад, ще перед Євромайданом на російському телебаченні поширювалися історії про те, що «ЄС фінансує концтабори на сході України» – і що в ці концтабори будуть поміщені «русскоговорящие жители Донбасса». Мовляв, у цих таборах буде «крематорій», де спалюватимуть трупи в’язнів.

Насправді йшлося тільки про будівництво центрів, де тимчасово поселятимуть нелегальних мігрантів (зазвичай з Африки та Азії), яких Україна мала повертати відповідно до угоди про реадмісію (йшлося тоді про кілька десятків людей на рік).

ЄС реагував на ці виклики досить повільно. Тільки у 2015 році у ЄС створили групу експертів щодо боротьби з російською дезінформацією. І навіть створення цієї групи стикалося з серйозним внутрішнім спротивом.

Російські кібератаки

Зараз у низці країн відбуваються розслідування кібер-атак, зокрема з боку Росії. Але важливо розуміти, що ці розслідування є вкрай повільним процесом. Наприклад, зараз у Німеччині розкрито хакерські атаки на Бундестаґ та ідентифіковано російських хакерів, які співпрацювали з ГРУ – але це розслідування тривало 5 років.

Доведено також, що представники німецької крайньоправої партії «Альтернатива для Німеччини» (AfD) проходили навчання у Росії.

Так само довго тривало розслідування британського регулятора OfCom щодо дезінформації на російському каналі RT. 5 років йшло розслідування – і закінчилося лише в березні цього року. RT має сплатити штраф. Але тимчасом воно поширює свою пропаганду.

Центр «Європейські цінності» у Празі робить рейтинг різних країн Європи – за ступенем їхнього розуміння на загрози з боку зовнішніх гравців, і відповіді на ці загрози. Цей рейтинг ділить країни ЄС на різні категорії:

  • Колаборанти Кремля – Кіпр, Угорщина, Греція, Австрія, Італія.
  • Країни, які заперечують існування загрози з боку Кремля – Люксембург, Мальта, Португалія, Словенія.
  • Країни, які сумніваються – Болгарія, Ірландія, Хорватія, Словаччина, Бельгія, Нідерланди.
  • Країни, які «прокинулися» - Іспанія, Франція, Німеччина, Румунія, Фінляндія, Чехія, Данія, Польща.
  • Країни, які по-справжньому захищаються – Швеція, Великобританія, Естонія, Латвія, Литва.

Важливо розуміти, що протистояння загрозі (resilience) починається тільки тоді, коли відчуєш цю загрозу на власному досвіді. Тож деякі європейські країни, які відчули на собі шкідливі зовнішні впливи, починають «прокидатися».

Гібридний вплив Китаю

У світі гібридних загроз зростає роль Китаю. Китай стає дедалі активнішим глобальним гравцем. Він хоче показати свої «м’язи». Китайці дуже швидко вивчають російський досвід, і Росія часто не витримує китайського темпу. Наприклад, він активно використовує російську тактику паразитування на інструментах західної цивілізації. Приміром, Twitter у Китаї заборонений – але в Європі китайські гравці дуже активні в Twitter.

Під час коронавірусу китайські інформаційні впливи були спрямовані на те, щоб довести громадянам ЄС, що їхня уряди про них не піклуються, і що саме Китай здатен людям допомогти. Тому серед звичайних громадян деяких країн Європи популярність Китаю зростає. Наприклад, на Балканах Китай справді допомагає – дає кредити, нічого не вимагаючи взамін, жодних реформ. Для політичних еліт це вигідно. Китай також активно розвиває академічні обміни, розбудовує мережу культурного та наукового співробітництва.

ЄС не має спільної позиції щодо Китаю. Існують дуже сильні відмінності – навіть більші, ніж щодо Росії. Наприклад, нещодавно ЄС підписав план дій про боротьбу з дезінформацією з китайською платформою TikTok.

Можна очікувати, що Європи буде більше зайнята справами Китаю, ніж України та Росії.

Важливо також дивитися на економічні впливи цих країн. Наприклад, Росія входить в різні європейські країни через енергетичні компанії або компанії, які будують атомні електростанції. Це стратегія енергетичного впливу. Китай часто купує успішні компанії в тому чи іншому секторі – або відкриває свій ринок для певних галузей, а потім чинить тиск на країну, що цей ринок закриє.

Є також важлива відмінність між стратегіями Росії та Китаю. Китай розвиває ідею «поясу та шляху». Він, на відміну від Росії, не хоче послаблювати ЄС – навпаки, він хоче зміцнення ЄС для своїх економічних цілей. Проблеми починаються тоді, коли ЄС критикує недемократичність Китаю. Китай поволі нарощує свою присутність і в Україні. Він вже є найпершим торговельним партнером України (якщо говорити про конкретні країни). А в агросекторі він випереджає навіть весь ЄС. Тому можна очікувати схожих тенденцій, подібних до тих, які відбуваються в Чехії та інших країнах ЄС:

  • входження у великі компанії, передусім інфраструктурні;
  • підкуп політичних еліт;
  • м’який поступовий вплив, прорахований на роки вперед.

Матеріал підготовлено за результатами тренінгу «Антибот: як викривати інформаційні маніпуляції». Дивіться відеозапис усіх 6-ти модулів тренінгу за участю українських та міжнародних експертів.

Схожі події та новини

Медіа лайф-хак
Як визначити ботів у соцмережах?

15–20 червня 2020 року відбувся онлайн-тренінг «Антибот: як викривати інформаційні маніпуляції». Він був присвячений методам протистояння ботам, фейкам та інформаційним «вкидам» (зокрема, кремлівського походження) на основі досвіду іноземних та українських експертів. Ділимося конспектом тренінгу з корисними порадами.

Медіа лайф-хак
«Антибот»: як викривати інформаційні маніпуляції

Тренінг проведено в рамках проєкту «Розповсюдження українського досвіду протистояння гібридним загрозам», який втілює ГО «Інтерньюз-Україна» за підтримки Центру інформації та документації НАТО в Україні.

Медіа лайф-хак
Як працювати з даними та не вестися на емоції

Правда має кілька прошарків, тому задача фактчекера — ставити питання, які будуть відкривати ці прошарки. Можна почати із перевірки фактів.

Медіа лайф-хак
10 інструментів для відстеження інформаційних впливів онлайн

22–27 червня 2020 року відбувся поглиблений онлайн-тренінг «Антибот: як викривати інформаційні маніпуляції». Він був присвячений методам протистояння ботам, фейкам та інформаційним «вкидам» (зокрема, кремлівського походження) на основі досвіду іноземних та українських експертів.

Медіа лайф-хак
Що таке фейки та як їх викривати?

Як ефективно протистояти ботам, фейкам та інформаційним «вкидам»?

Медіа лайф-хак
Як розкривати мережі тролів? Штучний інтелект та deep fakes

Троль — небезпечна загроза цифрового світу, це обліковий запис, який поширює інформацію, пропаганду, або ж активно сіє сумніви, недовіру у інших користувачів.