preloader
search-icon

МЕДІАЛАЙФХАК

Як створювати історії, що отримують найпрестижніші нагороди

Коли ви зустрічаєте новий журналістський конкурс, в голові виникає питання: «Як написати історію, яка отримає нагороду?». Найкращий спосіб дізнатися — поговорити із переможцями!

Нещодавно міжнародний центр для журналістів (ICFJ) провів останній із #CrisisReporting вебінарів. Журналісти з Камеруну та Марокко, Налова Акуа та Халід Бенчеріф, — лауреати премії Майкла Елліотта 2022 року — поділилися порадами щодо написання історій, які отримують відзнаки.

Опирайтеся на особисті історії

Найголовніше в журналістиці — історія. Вона має бути важливою як для вас, так і для вашої цільової аудиторії. Халід Бенчеріф вважає, що сильна історія гарантує гарну структуру та власний стиль написання. Ваша історія — це спосіб спілкування з аудиторією, але не менш важливим є те, як ви її розкриєте.

Халід розповідає, що коли він тільки починав писати про навколишнє середовище та зміну клімату, його статті з великою кількістю фактів і цифр не привертали увагу читачів.

Тоді він змінив підхід: «Я написав більш особисту історію. У стилі сторітелінгу  розповів про свою подорож до дому, в якому я виріс.  До Тафілалету, найбільшої оази на південному сході Марокко, частина якої зараз покинута через посуху, спричинену зміною клімату. Я також зосередився на реальних історіях звичайних людей, щоби показати аудиторії з перших вуст — наслідки зміни клімату важливі».

На відміну від репортажу, особиста історія допоможе достукатися до сердець читачів. Вона має переконати — ви пишете не про дурниці, не бездушні цифри та факти, а реальні речі, які впливають на життя звичайних людей. Особисті історії показують читачеві картину з ширшими соціально-політичними наслідками й ілюструють, як вона впливає на конкретну людину чи групу.

«Я описав жахливі речі, спричинені зміною клімату, які я бачив. Спілкувався з людьми в цьому районі, щоби дізнатися, як посуха знищила їхні засоби до існування та витіснила з домівок. Найкращі мої історії про зміну клімату — ті, що висвітлюють його наслідки в ​​найбільш маргіналізованих районах, наслідки для найвразливіших людей».

У 2016 році інформаційне агентство Associated Press отримало Пулітцерівську нагороду за серію фільмів про виснажливі умови праці в галузі морепродуктів. Серіал починався з історії бірманських рабів, змушених працювати в Індонезії, — це і є приклад використання особистих історій.

Особисті історії пробуджують відчуття емпатії до людей та їхнього життя. Вони дають змогу зрозуміти, як реальні люди опинилися під впливом великих сил, що рухають нашим світом.

Аутсорсинг емоцій

Історії лауреатів журналістських премій відзначаються помітною емоційністю. Тенденція наповнювати репортажі емоціями — системна та інституціоналізована практика журналістів ще із середини 1990-х. Про це зазначає професорка Школи журналістики Кардіффського університету Карін Валь-Йоргенсен.

Однак журналісту не обов'язково описувати власні емоції — можна передавати емоції людей, чиї історії ви розповідаєте. Зокрема, через використання емоційної мови та цитування.

Карін Валь-Йоргенсен додає: «Моє дослідження свідчить про те, що журналістика, відзначена Пулітцерівською премією, використовує емоційний сторітелінг не лише для зосередження на емоційних закликах. Викликане в читачів співчуття дає змогу робити абстрактні та складні події зрозумілими й пов'язаними».

Завдяки запозиченню емоцій, ви можете зберегти об'єктивність та розбурхати почуття читачів.

«У світі, де наш досвід і походження настільки різноманітні, цей тип оповідання є незамінним. І якщо журналістиці вдається успішно використовувати універсальні емоції, щоби подолати розбіжності та досягти взаєморозуміння, таке досягнення справді заслуговує нагороди», — зазначає Карін Валь-Йоргенсен.

Виходьте за межі очевидного

Шукайте найоригінальніший кут вашої історії та намагайтеся уникати загальних ідей. Розповідь має виходити за межі очевидних фактів, інакше — стаття вийде посередньою.

Будь-яка проблема завжди має менш очевидні наслідки. Журналісту важливо копати глибше, аби їх побачити та зрозуміти, як саме це вплине на життя людей у середньостроковій та довгостроковій перспективі.

Халід Бенчеріф розповідає на прикладі своєї статті про посуху, що зміна клімату в регіоні Тафілалет спричинила масову міграцію до міст. Це очевидний наслідок посухи. Екологічна криза та масова міграція вплинули на психічне здоров'я багатьох сільських мігрантів, які стикнулися з расизмом, переслідуваннями, експлуатацією, шахрайством та іншими проблемами. Проте менш очевидним наслідком є втрата місцевої культурної ідентичності та марокканської культурної спадщини.

Розкручуючи тему, ви маєте помічати все менш очевидні наслідки. Це допоможе донести «непомітні» історії до решти світу.

Осягайте ширшу картину

Акуа також радить змістити фокус власної уваги з проблеми, пошукати її причини та рішення. Важливо дослідити кожен найменший кут вашої історії.

На прикладі розповіді про посуху в регіоні Тафілалет, Халід Бенчеріф рекомендує розглядати причини посухи, враховуючи якомога більше факторів. «Зміна клімату — найбільш очевидна причина виникнення посухи. Але, крім неї, є безліч не кліматичних проблем, зокрема, маргіналізація та погане управління водними ресурсами, що мають значний вплив на посуху».

Зрозумійте, навіщо ви пишете

Ваша історія має нести користь суспільству та досліджувати важливе питання. Але, крім того, вона повинна спонукати до дій або змін. «Коли ви починаєте писати історію, уявіть, що від цього залежить ваше життя. Уявіть, що від вашої історії залежить життя громади, життя людей про яких ви пишете. Життя героїв вашої історії залежить від того, що ви пишете. Вкладайте найкраще в кожну вашу історію», — розповідає Налова Акуа.

Оскільки будь-який конкурс є висококонкурентним середовищем, Халід Бенчеріф дає декілька практичних порад

  • якщо у вас вже є історія, будьте наполегливим та подавайтеся не на один, а одразу на декілька конкурсів; 
  • просіть рекомендаційні листи у своїх редакторів та колег-журналістів; 
  • уважно ознайомтеся з вимогами перед тим, як подаватися на конкурс;
  • читайте якомога більше історій із short lists різних конкурсів.

Акуа рекомендує використовувати систему чернеток "4Cs"

  1. Complete. Перший екземпляр вашої історії має бути максимально завершеним, містити достатньо інформації та мінімум прогалин: подумайте про центральних персонажів, наскільки чітко визначена проблема, чи достатньо компонентів для підтвердження вашої тези та ін.
  2. Clear. Другий екземпляр має бути чітким та зрозумілим. Для цього Акуа радить використовувати чотириетапний процес:
  • прибрати все несуттєве (як самостійно редагувати власні тексти, ми вже писали тут);
  • заповнити прогалини, додавши необхідну інформацію;
  • надати історії масштабності;
  • визначитися зі структурою
    • Фокусна — фокусуєтесь на конкретній людині, яка ілюструє проблему. 
    • Хронологічна — подаєте інформацію у конкретній хронологічній послідовності.
    • Структура МакГаффін — залучаєте до вашої історії конкретні об'єкти або мету, що приводять центральних персонажів у рух і розвивають історію. 
    • ABCDE — дія, передісторія, конфлікт, розвиток, кінець.
  1. Convincing. Третій екземпляр вашої історії має бути переконливим. Додайте всю необхідну інформацію, аби у ваших читачів не було жодних сумнівів стосовно того, про що ви говорите. Використовуйте приклади, але не перевантажуйте ними свій текст, додавайте цитати експертів і, навіть, анекдоти. 
  2. Сompelling. Останній екземпляр — зробіть вашу історію привабливою. На цьому етапі Акуа радить додати більше деталей, динаміки до сюжету, напруги та темпу. Це етап фінальної та повторної перевірки всіх найменших дрібниць, тож перегляньте всю історію — параграф за параграфом.

Підготовлено за матеріалами: