Зміцнення потенціалу молодих жінок

Жінки, дітьми та люди похилого віку — основні жертви війни. Ба більше, в умовах війни жінки та дівчата частіше зазнають фізичного та сексуального насильства, а також стикаються з іншими гендерно зумовленими проблемами. Повномасштабне вторгнення РФ в Україну в лютому 2022 р. збільшила ризики, пов’язані з насильством щодо жінок і дівчат.

31 жовтня 2000 р. Рада Безпеки ООН прийняла визначну Резолюцію 1325 «Жінки. Мир. Безпека». Резолюція підтверджує важливу роль жінок у запобіганні та розв'язанні конфліктів, мирних переговорах, розбудові та підтримці миру, гуманітарному реагуванні та постконфліктній реконструкції. Також вона наголошує на важливості їхньої рівноправної участі у всіх зусиллях для підтримки та сприяння миру та безпеці.

Щоби підсилити спроможність молодих жінок протистояти стереотипам і дискримінації, залучити їх до процесів прийняття рішень на місцевому рівні, ГО «Інтерньюз-Україна» за підтримки ООН Жінки в Україні реалізувала «Проєкт зі зміцнення потенціалу молодих жінок з Донецької та Луганської областей щодо просування Порядку денного «Жінки. Мир. Безпека» на місцевому рівні».

Що турбує жінок під час війни?

У квітні 2022 р. з 7,7 мільйона внутрішньо переміщених осіб в Україні жінки становили не менше 60%. Вимушене переселення негативно впливає на них: обмежує можливості для працевлаштування, збільшує неоплачувану роботу вдома і, як наслідок, знижує доходи, якість життя та збільшує залежність від соціальних виплат.

За оновленим дослідженням від ООН Жінки, більшість жінок, які проживають у своїх рідних громадах, чи внутрішньо переміщених жінок, які проживають в приймаючих громадах, не почуваються в безпеці. Молоді жінки вважають, що військові напади нині є основною загрозою їхньому життю, фізичній та психологічній недоторканності. Багато жінок стикнулися з проблемою втрати доходів через війну в Україні. Також є занепокоєння, пов’язане з високим ризиком сексуального та гендерно зумовленого насильства.

Водночас жінки становлять близько 20% складу ЗСУ, що є найбільшим показником в Європі. Багато з них волонтерять, займають критично важливі державні посади та беруть на себе багато професійної та домашньої роботи, роблячи внесок у розбудову миру та відновлення місцевих громад.

Долучення до активної громадської роботи

У жовтні 2021 р. було створено неформальні мережі Молодих лідерок миробування України з понад 60 активних учасниць у кожній. Їхнім першим кроком стала розробка інтерактивного онлайн-ресурсу для ознайомлення зі своєю діяльністю.

А за два місяці вони запустили інтерактивну навчально-просвітницьку платформу щодо протидії гендерно зумовленому насильству в межах усеукраїнської акції «16 днів протидії насильству».

Громадська адвокація

Учасниці мали змогу озвучити свої рекомендації для голів цільових громад Донецької та Луганської області щодо включення диференційованих потреб молодих жінок при розробці місцевих політик громади. Їхні рекомендації внесли до протоколів засідань кількох територіальних громад.

14 молодих лідерок офіційно включили до робочих груп як дорадчо-консультаційних органів у громадах. Це означає, що вони матимуть право голосу при прийнятті рішень у своїх громадах.

2 молоді лідерки увійшли до обласної координаційної ради Донецької області з питань сім’ї, гендерної рівності, демографічного розвитку, протидії торгівлі людьми, запобігання і протидії домашньому насильству та насильству за ознакою статі.

Інформаційна адвокація

Щоби просунути питання, які турбують молодих жінок, уражених війною в Україні, членкині Мережі створили Facebook-спільноти. У них вони координують і висвітлюють свою діяльність, спілкуються та ініціюють флешмоби у соціальних мережах. Так, за гештегом #Моя_героїня та #МояУчасть у Facebook та Instagram вони запустили кілька флешмобів, які допомагають жінкам говорити про своє лідерство та включеність під час війни.

Іноземна адвокація

Публікації про діяльність молодих лідерок з'являються і в іноземних медіа. Переселенка з Добропільської громади Донецької області стала героїнею статті в ірландському виданні Westmeath Examiner, як молода вчителька, яка продовжує давати онлайн-уроки з-за кордону та дбати про свою сімʼю.

Регулярні флешмоби, тренінги, онлайн і офлайн-заходи допомагають жінкам кооперуватися, проводити просвітницьку діяльність, залучати нових членкинь і разом працювати над розвитком своєї організації для поліпшення становища жінок у своїх громадах.

Активність лише зростає!

Команда проєкту та Мережі молодих лідерок миробудування продовжують активно працювати над розширенням участі молодих жінок до процесів прийняття рішень і просування Порядку денного «Жінки.Мир.Безпека» через молодіжну призму. Так, до кінця 2022-го заплановані спільні інформаційні кампанії молодих жінок на різних рівнях щодо просування Порядку денного 1325.

Багато молодих жінок уже долучилися до волонтерської допомоги: доставляють продовольчі й непродовольчі товари для людей, які постраждали від війни, допомагають переселенцям у пошуку житла. Деякі з них ініціюють або очолюють ці ініціативи.

Матеріал виготовлено ГО «Інтерньюз-Україна» за підтримки ООН Жінки в Україні в рамках Програми ООН із відновлення та розбудови миру, яку реалізують чотири агентства ООН: Програма розвитку ООН (ПРООН), Структура ООН з питань гендерної рівності та розширення прав і можливостей жінок (ООН Жінки), Фонд ООН у галузі народонаселення (UNFPA) і Продовольча та сільськогосподарська організація ООН (ФАО). Програму підтримують дванадцять міжнародних партнерів: Європейський Союз (ЄС), Європейський інвестиційний банк (ЄІБ), Посольство США в Україні, а також уряди Данії, Канади, Нідерландів, Німеччини, Норвегії, Польщі, Швейцарії, Швеції та Японії̈.