Програми з підтримки регіональних медіа у 2024-му
Якісні медіа — розвинені громади
виклик
Регіональні медіа потребують ресурсів, щоби збільшити свій вплив
Повномасштабна війна та її наслідки суттєво позначилися на медіасфері України. У 2022 році підвищився рівень довіри до новин як із національних, так і локальних онлайн-медіа. Журналісти з регіонів першими висвітлювали події на місцях і були надійним джерелом для тих, хто покинув домівку, але хотів бути в курсі подій у рідному місті або селищі.
У 2024-му локальні медіа зберегли свої позиції. Понад 60% українців читали регіональні сторінки чи канали в соцмережах. 52% громадян отримували інформацію з локальних новинних сайтів, а місцеві телеканали дивилися 48% опитаних. Такі цифри свідчать, що регіональні медіа здатні стати потужними агентами впливу. Однак, щоби повністю втілити свій потенціал і позитивно впливати на громади, їм потрібно розвиватися. Зокрема, у жанрах журналістики змін та журналістики рішень. Перший напрям передбачає вплив через розголос, а в матеріалах другого — висвітлюють конкретні підходи до розвʼязання проблем.
Робота в обох жанрах вимагає від медіа високої професійності. Особливо важливими стали здатність залучати кошти, використовувати сучасні формати та дотримуватися стандартів цифрової безпеки — адже у 2024-му російські хакери не раз атакували наші медіа. Щоби підвищити свої компетенції, журналісти звертаються по допомогу до українських та міжнародних партнерів.
рішення
Експертна та фінансова підтримка місцевих медіа
За сприяння Медійної програми в Україні ми втілили проєкти для допомоги регіональним медіа. Мета — посилити їхню суспільну роль, підвищити якість контенту та професійність команди.
Консультації від професіоналів та стипендії
У межах програми «Журналістика змін» ми провели серію консультацій для 100 журналістів і медіаменеджерів із 40 регіональних редакцій. Серед іншого учасники дізнались, як покращити умови праці, забезпечити фінансову стабільність та збільшити соціальний вплив своєї роботи.
Власним досвідом ділилися:
- Тетяна Трощинська, директорка департаменту стратегічного аналізу та розвитку соціально впливового контенту на «Суспільному»;
- Тарас Прокопишин, засновник The Ukrainians Media;
- Марічка Паплаускайте, шеф-редакторка журналу Reporters, та інші.
Медіа створили 480 стипендіальних матеріалів, в яких висвітлили проблеми їхніх громад. Також вони стали учасниками дослідження «Регіональні медіа України на третьому році повномасштабної війни».
З-поміж ключових висновків опитування:
- 80 % медіа потребують нових джерел фінансування — окрім грантової підтримки — для власного розвитку та найму співробітників;
- 57,5 % опитаних не відчувають утисків свободи слова в Україні, 80 % можуть вільно працювати;
- 90 % медіа використовують формат новин;
- 97,5 % мають акаунти в соцмережах, найбільше трафіку приносить Facebook;
- лише 5 % редакцій мають повністю укомплектований штат.
Підтримку медійники отримали й у межах нашої програми зі створення матеріалів у жанрі журналістики рішень. 82 журналісти, з яких 31 — з прифронтових територій, відвідали вебінар про основи цього жанру. 24 із них отримали стипендії та разом із менторами створили 50 матеріалів про сталі рішення для розвитку України.
Цифрова безпека для медіа
Щоби підвищити цифрову безпеку медійників, ми провели серію заходів Cyber Security Talks: два вебінари та 3-денний воркшоп. До них приєдналися 60 учасників: активісти, представники релокованих медіа, журналісти з прифронтових територій та інші. Присутні дізналися про виклики у сфері кібербезпеки, способи захисту від кібератак, безпечну роботу журналістів у кіберпросторі та мали змогу розробити політику цифрової безпеки для своєї організації.
Журналістам важливо розуміти специфіку платформ, які вони використовують. Тому у вересні ми організували онлайн-зустріч із Катериною Крук, керівницею з публічної політики Meta у Центральній та Східній Європі. 105 медійників обговорили питання, що виникають при роботі з інструментами та сервісами Meta.
Фандрейзинг в умовах війни
80% опитаних нами регіональних медіа заявили про серйозні фінансові труднощі через послаблення рекламного ринку. Одним з ефективних способів залучення коштів є фандрейзинг. Тому ми організували відповідний вебінар, до якого приєдналися 79 учасників. Засновниця фонду «Таблеточки» Ольга Кудіненко розказала, як складати стратегію фандрейзингу, диверсифікувати джерела фінансування тощо.
Щоби зробити інструкції доступними для всіх, команда «Інтерньюз-Україна» створила практичний посібник із залучення коштів для регіональних медіа. У ньому детально розповіли, як правильно визначати бюджет, залучати грантові кошти та взаємодіяти з грантодавцями.
Видимість національних спільнот у медіа
Вплив війни за останні роки відчули на собі й представники нацспільнот в Україні. Щоби підтримати їхні медійні платформи, ми запустили спеціальну програму.
На першому етапі для локальних медіа, що створюють контент мовами нацспільнот, провели 3-денний онлайн-тренінг. 30 учасників із 18 медіа дізналися про головні принципи якісної журналістики, техніку репортажу, цифровий сторітелінг, виробництво мультимедійного контенту та стратегії розвитку медіа.
7 журналістів продовжили участь у програмі як стипендіати. Вони отримали фінансову та менторську підтримку і створили спецпроєкти про життя національних спільнот під час війни. Всього опубліковано 50 матеріалів, які висвітлили життя цих громад, їхню культурну спадщину та роль у розвитку України.
результат
Якісні локальні медіа прискорюють розвиток громад
Підтримка та навчання для медіа показали суттєві результати. Журналісти створили десятки матеріалів, які привернули увагу до проблем у їхніх регіонах та прискорили їх розв'язання.
480 стипендіальних матеріалів отримали понад 6 млн переглядів. Полтавське медіа «ЗМІСТ» опублікувало статтю про збереження культурної спадщини. Матеріал пожвавив суспільну дискусію з цього приводу, що допомогло захистити від демонтажу історичну будівлю. Медійники з івано-франківського «Каналу-402» створили серію репортажів про доступність міських вулиць та установ, які зібрали майже 50 тис. переглядів. Це спонукало владу забезпечити необхідну реконструкцію з урахуванням стандартів інклюзивності.
Ще 50 матеріалів опублікували в межах стипендіальної програми з журналістики рішень. Вони отримали понад 605 тис. переглядів та дали відповіді на актуальні питання: як дбати про екологію у громадах, реінтегрувати ветеранів у цивільне життя, робити мистецтво інклюзивним тощо. Лонгрід «Культурна спадщина Болградщини: оновити, щоб зберегти» став предметом обговорення на першому міжнародному Бессарабському економічному форумі.
Консультації з покращення контенту також були результативними. Учасники розповіли про збільшення кількості відвідувачів їхніх сайтів і соцмереж. Найвище зростання спостерігали чернігівське медіа «Вість» (на 122% на сайті), онлайн-видання з Львівщини Drogobych.City (на 266.3% у соцмережах) та черкаське медіа «Прочерк» (на 60% у соцмережах). Портал «Про Рівне» також потішив результатами — зростанням TikTok-акаунта на 950%. Ролик медіа про археологічні розкопки в місті переглянули майже 700 тис. разів.
«Ми почули багато доречних порад. Особливо корисною була консультація з SMM, яка підштовхнула нас до негайних змін. Ми здобули цінний досвід і побачили, як прості публікації на актуальну тему із залученням експерта можуть позитивно впливати на громаду», — поділився враженнями від тренінгів Назарій Вівчарик, редактор газети «Прочерк».
Вебінари та воркшоп на тему кібербезпеки також були ефективними. Учасники позитивно відгукувалися про заходи та приєдналися до групи в Signal для обміну досвідом.
Спецпроєкти медіа, що пишуть мовами нацспільнот, отримали понад 300 тис. переглядів. Для деяких учасників це був перший досвід підтримки від української громадської організації. Такими були й медіаплатформа Media Vista та видання Kárpáti Igaz Szó із Закарпаття. Серед створених матеріалів — відеоісторії про життя грузинської, німецької, румунської, словацької, польської та угорської громад в регіоні, стаття про внесок представників нацспільнот у перемогу України.
«Ця програма значно сприяла розвитку нашої мультимедійної платформи та невеликої команди. Ми покращили свої навички у створенні відеоконтенту, зборі та обробленні інформації, написанні сценаріїв та підготовленні субтитрів, а також посилили наші технічні можливості», — розповіла координаторка Media Vista Наталія Толочко.
Результати підтримки регіональних медіа у 2024-му довели: вони здатні впливати на розвиток своїх громад. Працюючи в жанрах журналістики змін і рішень, ці медіа спонукають місцеву владу та громадян активніше долучатися до розв'язання проблем. Наслідками є реальні кроки, які покращують життя пересічних українців. Сильні регіональні медіа потрібні, щоб і надалі долати виклики війни.