Комунікація реформи нової української школи
Зміни в освіті простими словами
виклик
Суперечливе сприйняття змін в освітньому процесі
Нова українська школа — ключова реформа Міністерства освіти і науки. Її мета — створити школу, яка даватиме не тільки знання, а й уміння їх застосовувати. Замість запам'ятовування фактів учні набувають компетентності, а також цінності й навички, які знадобляться їм у професійному та приватному житті.
Реформа стартувала 2017 року з початкових класів, а 2022-го перейшла в базову (середню) школу. Це — наймасштабніші зміни в освітньому процесі за часів незалежності України, які стосуються не лише учнів, а й учителів і батьків. Саме тому на старті реформа привернула увагу громадськості й отримала чимало відгуків у медіа й соціальних мережах. Почасти нерозуміння змін, які відбудуться в молодшій школі, підживлювало міти довкола реформи й сумніви в тому, що вона буде успішною.
Усі учасники освітнього процесу потребували роз'яснення того, як працюватиме реформа, як зміниться навчання та як усе це вплине на знання, результати та шкільну освіту загалом.
рішення
Пояснити всі аспекти реформи та розповісти про її переваги
Щоб пояснити реформу Нової української школи (НУШ), розвінчати міти й відповісти на всі гострі запитання, команда «Інтерньюз-Україна» разом із проєктом «Навчаємось разом» розробили довгострокову комунікаційну кампанію. Вона була спрямована на різні цільові аудиторії: батьків школярів, учителів, учнів і широкого загалу.
Перший етап кампанії розпочався незадовго до пандемії 2020 року, яка вивела на новий рівень процес онлайн-освіти в Україні. Щоб розповісти про новий Державний стандарт початкової освіти, зміни в освітньому процесі, розвиток 11 ключових компетентностей НУШ, залучити до обміну думками й досвідом педагогів і батьків, ми підготували 200 коротких статей та 20 лонгрідів на актуальні освітні теми: адаптація до школи, створення бібліотеки НУШ, патріотичне, статеве виховання, фінансова грамотність тощо.
Наші експерти брали інтерв'ю у педагогів з усієї України, психологів, вузькопрофільних фахівців, а також батьків школярів. Матеріали були опубліковані в національних онлайн-медіа (УП, nv.ua, Дзеркало тижня), а також у спеціалізованих виданнях для батьків (osvita.ua, nus.org.ua).
3D-тур і низка відео наочно показали, як змінюється освітній простір.
Щоб охопити ширшу авдиторію, ми також оголосили конкурс заявок на стипендії для регіональних медіа: 35 українських журналістів здобули мінігранти на підготовку матеріалів.
Ми підготували інфографіки, які пояснили ключові компоненти реформи, опублікували низку постів на сторінці Навчаємось разом: Дружня школа у Facebook і запустили флешмоб #ХочуДоНУШ для освітян і батьків.
Другим етапом стала промокампанія професійного стандарту вчителя, покликана розповісти педагогам про практичну користь цього інструменту. Профстандарт допомагає вчителям визначати цілі для саморозвитку та професійного вдосконалення, планувати підвищення кваліфікації відповідно до необхідних компетенцій, уникати необ'єктивного оцінювання під час атестації та сертифікації, бути в курсі змін посадових інструкцій та умов роботи тощо.
Повномасштабне вторгнення майже на самому старті кампанії внесло певні корективи в тематику проєкту. Разом із незламними українськими освітянами впродовж 2022 року ми підготували 8 статей для медіа про те, як навчати й навчатися під час війни. У відеороликах для соцмереж педагоги розповіли, як використовують професійний стандарт у своїй щоденній роботі.
Наша команда розробила й виготовила 1800 щоденників професійного розвитку вчителів й 1200 постерів, які отримали 42 центри підвищення кваліфікації педагогів і 8 інститутів післядипломної освіти.
Третій і завершальний етап комунікаційної кампанії пояснив новий професійний стандарт керівника (директора) закладу загальної середньої освіти, а також Державний стандарт базової середньої освіти: 2022 року НУШ перейшов до середньої школи. Ми підготували 11 публікацій для національних і спеціалізованих онлайн-медіа про те, як упровадження стандарту освіти долає виклики війни, 92 тематичних дописів і 21 відеоексплейнер для соціальних мереж.
результат
15 млн охоплення на тлі пандемії та повномасштабної війни
Статті в популярних онлайн-медіа про ключові зміни й нові принципи початкової освіти в Україні переглянули понад 530 тис. разів. А Facebook-матеріали проєкту отримали 2,5 млн переглядів. Матеріали регіональних журналістів про реформу НУШ переглянули понад 7 млн разів.
До флешмобу #ХочуДоНУШ у мережі Facebook долучилися понад 15 інфлюенсерів, зокрема: освітній омбудсмен Сергій Горбачов, засновник платформи EdEra Олександр Елькін, засновниця «Батьки SOS» Олена Парфьонова, мами-блогерки Олена Гордійчук, Катерина Міщенко, Ганна Лісовська. Окрім інфлюєнсерів, понад 40 публікацій зробили освітяни й батьки.
Щоденники професійного розвитку отримали схвальні відгуки від вчительської спільноти: запит перевищив тираж у декілька разів. У коментарях до Facebook-публікацій педагоги зауважували, що будуть використовувати його для планування, аналізу помилок у роботі, індивідуальної траєкторії професійного розвитку й самовдосконалення.
Комунікаційна кампанія із роз'яснення вчительського стандарту отримала понад 50 тисяч взаємодій у соцмереж, а статті в медіа зібрали 40 тисяч переглядів. Кампанія для пояснення нового професійного стандарту керівника (директора) закладу освіти охопила понад 770 тисяч людей, а кампанія для просування державного стандарту базової середньої освіти — понад 4 мільйони.
Упродовж усієї комунікаційної кампанії команда «Інтерньюз-Україна» залучала провідних українських освітян — Національного директора проєкту «Навчаємось разом» Романа Шияна, експертку Команди підтримки реформ МОН з розроблення освітніх програм Юлію Романенко, координаторку Проєкту «Навчаємось разом» у Чернівецькій області Ірину Унгурян, фінських педагогів і експертів, зокрема генерального директора Фінського інституту освіти Арі Покку, десятки небайдужих українських педагогів, які стали рушіями реформи НУШ у своїх школах, і навіть інфлуенсерів, як-от популяризатора української мови Андрія Шимановського чи українського кухаря Євгена Клопотенка.
Комунікаційна кампанія припала на непростий період для української освіти: від пандемії коронавірусної хвороби до повномасштабної війни. Попри всі виклики, станом на кінець 2023-го реформа Нової української школи залишається пріоритетом Міністерства освіти і науки України. Пишаємося тим, що наша команда допомогла якісно висвітлити процес змін в освітньому процесі.