West Media Forum 2021: правді потрібні медіа

Правді потрібні медіа — під таким лейтмотивом 26–27 листопада відбувся шостий West Media Forum. Цьогоріч захід зібрав 25 українських і закордонних медіаекспертів, 80 учасників і 12 000 переглядів у Facebook. Удруге офіційним і єдиним міжнародним партнером заходу виступило Представництво Європейського Союзу в Україні.

Під час відкриття форуму Посол ЄС Матті Маасікас наголосив на важливості розвитку вільної та незалежної журналістики в Україні (відеозапис виступу).

Упродовж двох днів учасники та спікери ділилися досвідом і думками щодо кризи довіри до традиційних медіа, сучасних викликів для журналістів і протидії дезінформації.

Ділимося ключовими тезами спікерів:

Про переосмислення ролі медіа в суспільстві та нові виклики в роботі журналіста

1. Публічність — наша зброя. Аргументи завжди сильніші за емоції. Якщо свободу слова порушують, тиснуть на медіа, про це не можна мовчати. Однак цим і не можна зловживати, — Дмитро Крапивенко, шеф-редактор програми «Зворотний відлік» на Суспільному.

2. Традиційні медіа втрачають довіру громадськості. Сьогодні роль журналіста сприймається інакше. Колись люди довіряли медійникам. Вони вважали, що мовники займають важливу роль в інформуванні суспільства. Тепер, коли колеги висвітлюють такі події як демонстрації, на них нападають, відчувається агресія натовпу, — Ален Гіймоль, журналіст газети La Croix (Франція).

Про дезінформацію в соцмережах та шляхи її подолання

3. Дезінформація – феномен, який із нами надовго. Цей процес не можна подолати конкретною дією, як-от закриттям телеканалу чи сторінки в соцмережі. Лише об’єднавши зусилля, можна ефективніше боротися з дезінформацією, — Микола Балабан, заступник керівника Центру стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки.

4. Після збиття малайзійського боїнга Україна та Нідерланди стали мішенню для російської пропаганди. На мою думку, діяльність російської фабрики тролів у соцмережах почалася саме тоді, — Роберт ван дер Ноордаа, співзасновник дослідницької компанії Trollrensics (Нідерланди).

5. Молодь і медіа перебувають практично в паралельних реальностях та майже не перетинаються. Перші, зазвичай, переглядають соцмережі й новинами цікавляться менше. Це обмежує доступ до якісної інформації, можливість мислити критично та відрізняти фейки від реальності, — Юрій Лапаєв, головний редактор журналу «Український тиждень».

6. У соцмережах так чи інакше зростає споживання новин. Як редактори та керівники ми повинні відповідальніше працювати над дистрибуцією контенту в соцмережах, — Олена Дуб, медіаконсультантка, співзасновниця професійної спільноти SMM Talks for NGO&Media.

Про роль локальних медіа в протидії поширенні фейкових новин

7. У місцевих медіа є важлива роль — вони ближчі до людей. Тому не треба недооцінювати їхню впливовість. Зі свого боку, локальним медіа варто знати, які наративи просуває Росія, щоби не повторювати та не підсилювати їх, — Петро Боднар, керівник команди з вивчення дезінформації texty.org.ua.

8. Чому важливо акцентувати роботу на регіонах? Бо це така собі невеличка інформаційна бульбашка. У кожного регіону свої особливості. Напрацьовувати стратегію боротьби з дезінформацією треба у кожному регіоні, враховуючи їх. Те, що працює в Луцьку, не працює в Краматорську, а те, що працює в Тернополі, не працює в Запоріжжі, — Олександр Гороховський, голова правління ГО «Центр аналітики і розслідувань».

Програми та проєкти Європейського Союзу в Україні, інституції ЄС, терміни для акредитації медіа, умови публікування коментарів, практичні поради та корисні контакти – уся інформація зібрана в посібнику ЄС для журналістів.

Цей захід підготовлений за підтримки Європейського Союзу. Його зміст є виключною відповідальністю організаторів і не обов'язково відображає погляди Європейського Союзу.