preloader
search-icon

ЗАЯВА

Заява щодо необхідності належного фінансування Суспільного у 2022 році

Ми, громадські організації, що підписалися нижче, звертаємо увагу Комітету Верховної Ради України з питань бюджету на неприпустиму ситуацію, що складається щороку з фінансовим забезпеченням суспільного мовлення.

У 2014-2015 роках у Законі України «Про суспільне телебачення і радіомовлення» було зафіксовано суму в 0,2% від видатків загального фонду держбюджету за попередній рік. Ця цифра закріпила status quo обсягу фінансування, що отримували колишні державні мовники, на базі яких було створено суспільне мовлення. Попри те, що рекомендації фахівців Європейської спілки мовників (EBU) вказували, що таке фінансування має бути майже вдвічі більшим, а саме 0,39%, законотворець зафіксував суму, що виділялась раніше.

Утім, з моменту створення суспільного мовлення у 2017 році, суспільний мовник жодного разу не отримав належного фінансування. Натомість суспільне мовлення дістало у «спадок» борг уряду Азарова у розмірі 350 мільйонів гривень, неналежно оформлені активи та амортизацію основних фондів, що подекуди доходила до 100%. Замість швидкого старту і виробництва якісного контенту суспільне змушене було кілька років вирішувати накопичені за десятиліття державного мовлення проблеми, при запровадженому мораторії на відчуження майна та хронічному недофінансуванні, викликаному невиконанням державою власних зобов’язань. За 2017-2021 роки суспільне недоотримало понад 5,8 млрд грн, що складає 2 річних бюджети. Попри це, мовник активно працює над збільшенням продукту виготовленого власними силами або національними виробниками на його замовлення, що є надзвичайно важливим в умовах стагнації культурного ринку, викликаного пандемією COVID-19.

15 вересня 2021 року Кабінет Міністрів України вніс до Верховної Ради України законопроєкт «Про Державний бюджет України на 2022 рік». Відповідно до таблиці видаткової частини бюджету на суспільне мовлення передбачено лише 1,87 млрд грн, що складає 77,8% від гарантованого законом мінімуму і 39% від суми, яку оцінювали фахівці EBU. Ба більше, окремі депутати прямо або приховано пропонували урізати цю суму в 2-3 рази ніби забуваючи, що суспільне мовлення – це мультимедійна платформа, яка працює як на загальнонаціональному, так і регіональному рівні, на класичних платформах телебачення і радіо та цифровій платформі, якої досі немає в законі.

В умовах пандемії та російсько-української війни скорочення видатків на культурну сферу є так само неприйнятним, як і скорочення видатків на армію чи медицину. Адже ворог працює не лише зброєю, вбиваючи наших воїнів. Ворог працює і на інформаційно-культурному полі, поширюючи усіма засобами низькосортний контент, дезінформацію, мову ворожнечі.

Ми переконані, що держава має забезпечувати належне фінансування інституцій, що забезпечують військову, культурну та інформаційну безпеку базуючись на принципах незалежності. Посли країн Великої сімки підкреслили, що незалежні медіа, зокрема, вартий довіри та неупереджений суспільний мовник, є ключовим стовпом сильної та стійкої демократії.

Ми наголошуємо на неприпустимості скорочення видатків на суспільного мовника та закликаємо Комітет Верховної Ради України з питань бюджету забезпечити належне фінансування суспільного мовника на 2022 рік у Законі України «Про державний бюджет на 2022 рік»: у розмірі не менше 0,2% від видатків загального фонду держбюджету за попередній рік.

Центр демократії та верховенства права

Платформа прав людини

Український інститут медіа та комунікації

Фундація Суспільність

Інститут розвитку періодичної преси

Інтерньюз-Україна

Інститут масової інформації

Детектор Медіа

Інститут демократії ім. Пилипа Орлика

Media Development Foundation

ГО «Генеалогічна спільнота «Архісовість»

ГО «Лабораторія цифрової безпеки»

Незалежна медійна рада

Українська фундація безпекових студій