preloader
search-icon

Медіалайфхак

Як підготуватися до інтерв’ю зі свідками та постраждалими від воєнних дій

Вже четвертий місяць журналісти нон-стоп висвітлюють повномасштабну війну РФ проти України: щодня спілкуються з людьми, які втекли від обстрілів, розповідають історії тих, хто пройшов окупацію, втратив домівки чи пережив насилля з боку російських військових. Тож перед журналістами постає значний виклик: як працювати зі свідками війни, щоби не нашкодити їм та собі?

Психологиня та співзасновниця ГО «Жіночі перспективи» Марта Чумало поділилася кількома порадами під час нашого тренінгу для журналістів. Вони допоможуть не лише підготуватися до інтерв’ю, а й підтримати себе у цій роботі.

  1. Перед інтерв’ю з постраждалими оцініть власний рівень стресу за 10-бальною шкалою, де 1 — не відчуваю стресу, а 10 — сильний пригнічений стан. Якщо ваш рівень стресу вище 6, вам не варто працювати з іншими людьми. Натомість потрібно подбати про себе. Адже не можна витрачати ресурс, якого немає.

  2. Також обов’язково проговоріть очікування та самопочуття вашого співрозмовника. Чи готовий він до розмови? Чи почувається у безпеці? Не забувайте і про конфіденційність: чи готова людина розкрити своє ім’я, показати обличчя та голос?

  3. Переконайтеся, що травма постраждалого інтегрована. Це означає, що він прожив і прийняв свій досвід. У цьому випадку його слова звучатимуть приблизно так: «Так, це зі мною сталося. Це був дуже неприємний досвід, я пережив [перераховує]. Мені було дуже складно, але я можу про це говорити, це мій досвід».

  4. Будьте чутливі до почуттів співрозмовника. Пам’ятайте, що інтерв’ю можуть бути як корисними (опрацювання травми), так і шкідливими для героя матеріалу. Ваше завдання — не лише створити якісний журналістський матеріал, а й уникнути більшого травмування його героя.

  5. Допоможіть співрозмовнику знизити стрес і подбайте про максимально комфортні умови розмови, щоби він зміг легше відкритися вам. Забезпечте затишний простір без сторонніх людей, запропонуйте склянку води, покажіть йому своє співчуття та небайдужість.

  6. У жодному разі не засуджуйте співрозмовника, якщо він запитує, чи правильно поводився у певній ситуації, чи що б ви робили на його місці. Не намагайтеся здатися сміливішими та вправнішими, не посилюйте відчуття провини, яке часто виникає у постраждалих. Найліпшою відповіддю буде: «Я не уявляю, що б я робив/-ла на вашому місці. Я захоплююся тим, як ви справляєтеся з цим. Я боюся подумати, що я міг/могла б відчувати».

Візьміть до уваги, що постраждалі часто звинувачують себе у тому, що з ними сталося, і обмірковують варіанти, що вони могли б зробити інакше. Важливо їм пояснити, що вони зробили все можливе у той час і в тих умовах. А стратегія, яку вони обдумають зараз, не була тоді очевидна і не могла бути використана.

  1. Не зупиняйте сльози співрозмовника, не просіть заспокоїтись, а фраза «все буде добре» не спрацює, а лише знецінить досвід людини. Натомість запропонуйте склянку води чи запитайте, як ви можете допомогти зараз.

  2. Також можна змінити фокус зі спогадів про травму та перейти до «корисних запитань»: «Що зараз допомагає вам протистояти?», «Що допомогло вам колись?», «Що ви порадите комусь у подібному досвіді?»

  3. Слідкуйте за словами. Так, слово «жертва» ми використовуємо лише для позначення людей, які загинули. Наприклад, «жертва ДТП». Якщо людина вижила у наслідок бойових дій чи після насильства, то вона «постраждала».

Як журналісту допомогти собі під час роботи над складними темами?

  1. Будьте уважні до свого стану: обов’язково висипайтесь (під час сну ми інтегруємо свій попередній травматичний досвід), не забувайте їсти тричі на день та пити достатньо води.

  2. Навіть під час війни у вас має бути рутина: сон та прийом їжі в однаковий час, по можливості гуляйте щодня, знайдіть час для хобі. Навіть 10—15 хвилин щодня допоможуть вашому мозку справлятися зі стресом.

  3. А щоби впоратися зі стресом «тут і зараз», психологи рекомендують виконувати дихальні вправи або стискати себе в обіймах.

  4. Якщо ви відчуваєте, що жодні з наведених порад вже не діють, варто звернутися до психотерапії зі спеціалістом.

Ці та інші поради були озвучені на тренінгу у межах проєкту «Розвиток українських медіа через аналіз аудиторії та контенту», за фінансової підтримки Швеції та Internews (проєкт Audience Understanding and Digital Support).