preloader
search-icon

Онлайн-дискусія

Інтернет-технології під час протестів в Україні (2013-2014) та Білорусі (2020): результати дослідження

Авторитарні уряди не здатні ефективно протистояти новим форматам горизонтального децентралізованого протесту. Таким є головний висновок дослідження «Роль інтернет-технологій у розвитку продемократичних рухів. Кейси протестів в Україні 2013–2014 та Білорусі 2020», яке ГО «Інтерньюз-Україна» презентувала 1 лютого 2021 року.

Відеозапис презентації доступний за посиланням.

«Наше дослідження вкотре показало, яку важливу роль відіграють інтернет-технології в мобілізації, координації та комунікації суспільних протестів. Однак, варто пам'ятати, що головним рушієм у цій справі є колективні зусилля протестувальників. А онлайн-інструменти можуть підсилити чи послабити їх», — зауважив Андрій Кулаков, програмний директор ГО «Інтерньюз-Україна», під час презентації.

Дослідження проведено з жовтня по грудень 2020 року із залученням українських, білоруських й інших міжнародних експертів.

«У коротко- та середньостроковій перспективі самоорганізація та горизонтальність протестів мають більше переваг, ніж недоліків. Так, протести в Україні сприяли перезапуску політичного режиму в 2014 році. В Білорусі ж протести тривають досі, а ентузіазм протестувальників, видається, не вичерпався навіть з приходом холодної пори», — зазначив Віталій Мороз, керівник програм нових медіа ГО «Інтерньюз-Україна».

З повним текстом дослідження можна ознайомитися за посиланнями:

Ключові результати дослідження:

1. Протести в Україні та Білорусі стали захисною реакцією громадянського суспільства на порушення «суспільного договору» та базових прав і свобод людей.

«Сто тисяч людей не вийдуть тільки тому, що їх закликають вийти через Telegram, люди хочуть боротися з несправедливістю» (Павло Лібер, засновник платформи Голос (golos2020.org).

2. Децентралізовані локальні спільноти на основі інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) без чітко окресленого лідерства та обов’язкового знайомства між учасниками стають «центрами демократичної сили».

«Протести в Білорусі децентралізовані. Влада намагається знайти лідера, який змушує людей виходити на вулиці, але єдиний лідер — це Лукашенко» (Антон Мотолько, блогер, засновник телеграм-каналу #МотолькоПомоги).

3. Протестні рухи стикаються з проблемою, коли йдеться про вироблення довгострокової стратегії дій і консолідованого бачення чи ідей системних трансформацій суспільства у вигляді «проєктів майбутнього».

4. Децентралізованість білоруського протесту за допомогою ІКТ дозволяє активістам самостійно визначати, коли та як реалізувати свою протестну діяльність на локальному рівні.

«Якогось політичного центру як керівництва та координації не було. Тelegram-канали, по суті, взяли на себе придумування плану на кожен тиждень» (Аляксей Казлюк, співзасновник Human Constanta, юрист, правозахисник).

5. У сучасних протестах на основі інтернет-технологій використання насильства з боку уряду не обов’язково призводить до придушення протесту, але й здатне мати протилежний ефект — насильство, яке стає потужним тригером поширення протесту.

6. Україна (2013-2014): столичний Майдан Незалежності став центром протесту. Білорусь (2020-донині): відмова від єдиного центру як місця проведення протесту у фізичному просторі.

7. Протистояння відбувається й на рівні символів і знаків: у вигляді мемів, плакатів, відео. Вони зорієнтовані на інструменти ІКТ для поширення чи краудсорсингу цих знаків — протест існує поки живе його «символічне поле».

8. Авторитарні уряди мають широкий арсенал цифрових інструментів і методів використання ІКТ проти протестувальників: стеження, злами чатів, вилучення девайсів, арешти адміністраторів чатів, несправність інтернету.

«Влада прийшла в Telegram: багато хто з силовиків заходять у чати, дезінформують щодо місця збору. Люди збираються, а там на них чекають автозаки» (Ольга Корсун, білоруська журналістка, активістка).

9. Держава не може ефективно протистояти новим форматам горизонтального децентралізованого протесту навіть попри досвід та ІКТ-інфраструктуру.

«Уряд в Україні не мав великого досвіду в організації протидії в інтернеті. Спроби були, але більше діяли через традиційні канали, зокрема телебачення» (Анатолій Бондаренко, співзасновник Texty.org.ua).

10. Протести цифрової епохи здатні проявити себе як потужні інструменти відновлення справедливості й перезавантаження «суспільного договору» між народом і державою. Однак успіх цих протестів не є запорукою довгострокових демократичних перетворень.

В обговоренні результатів дослідження взяли участь:

  • Віталій Мороз, автор дослідження, керівник програм нових медіа ГО «Інтерньюз-Україна»;
  • Тетяна Богданова, головна консультантка дослідження, експертка з демократичних рухів;
  • Аля Шандра, експертка дослідження, засновниця «Euromaidan Press»;
  • Аляксей Казлюк, білоруський правозахисник, співзасновник «Human Constanta»;
  • Василь Михайлишин, координатор проєктів і науковий співробітник Фонду Конрада Аденауера в Україні.

Модерував дискусію Андрій Кулаков, програмний директор ГО «Інтерньюз-Україна».

Контакти: Віталій Мороз, керівник програм нових медіа ГО «Інтерньюз-Україна», vitaliy.moroz@gmail.com

Дослідження реалізовано ГО «Інтерньюз-Україна» і стало можливим завдяки підтримці Представництва Фонду Конрада Аденауера в Україні. Думки, висловлені в дослідженні, не обов’язково відображають погляди чи позицію Фонду.