preloader
Увійти
search-icon

МЕДІАЛАЙФХАК

Як впроваджувати гендерночутливу журналістику

У 2020 році майже половина з 50 популярних українських онлайн-медіа мали хоча б один сексистський матеріал щодо жінок — показує дослідження Інституту масової інформації. Як журналіст(к)ам впроваджувати практики гендерночутливої журналістики у своїх матеріалах? Ділимося практичними порадами спікерів (-ок) нашого онлайн-тренінгу «Гендерночутлива журналістика та медіаграмотність».

Типові помилки в журналістських матеріалах

  • Використання гендерних стереотипів (уявлення про соціальні ролі, базовані на біологічних ознаках), як-от «жінки — прекрасна слабка стать»;
  • Застосування некоректної лексики та мови ворожнечі;
  • Порушення права на приватність і конфіденційність;
  • Пошук скандалів і сенсацій (викривлена інформація для підсилення уваги аудиторії);
  • Звинувачення, стигматизація і маргіналізація, зокрема знецінення жіночої статі в матеріалах.

Ваш матеріал не гендерночутливий, якщо він містить

  • Гендерну асиметрію — непропорційне представлення соціальних ролей обох статей. Якщо чоловіків часто представляють у ситуаціях, які передбачають публічність і перебування в соціумі, жінок показують у приватних умовах: на кухні, вдома, у закритому просторі;
  • Сексуалізацію — показ людини як об'єкта сексуального бажання;
  • Фрагментацію — необгрунтоване привернення уваги до частини тіла, а не зображення людини (частіше жінки) у повний зріст;
  • Об'єктивацію — акцент на зовнішності людини, а не її професійних здобутках.

Рекомендації із висвітлення гендерночутливих тем

  • Не вживайте слово «усі» в матеріалах. Перед вами завжди людина із сильними та слабкими сторонами, досягненнями й соціальним середовищем. Потрібно завжди уявляти життєву історію людини;
  • Вказуйте імена авторів (-ок) матеріалів, які публікуєте. Прагніть гендерного балансу в редакціях;
  • Намагайтесь висвітлювати гендерну тематику не лише в новинах, але й статтях і репортажах;
  • Дотримуйтесь гендерного балансу й різноманітності при виборі спікерів (-ок);
  • Уникайте стереотипного протиставлення нібито «жіночих» і «чоловічих» якостей, а також оціночних суджень;
  • Консультуйтесь із експерт(к)ами в гендерній тематиці;
  • Використовуйте фемінітиви, уникайте емоційно забарвлених термінів;
  • Не описуйте постраждалих як жертв, коли висвітлююєте гендерне насильство;
  • «Ні слова про нас без нас»: завжди використовуйте першоджерело та коментарі людини зі спільноти, про яку пишете;
  • Беріть до уваги політико-правовий контекст.

Інструменти впровадження гендерночутливої журналістики

  • Для балансу в матеріалах важливо мати декілька думок — за і проти — від експертів і експерток. Запросіть експерта-чоловіка «за», та експертку-жінку «проти» й навпаки;
  • Не чекайте «жіночих» випусків і спеціального інфоприводу, щоб запросити героїню до студії;
  • Використовуйте базу експерток із різних сфер і регіонів України «Спитай жінку!»;
  • Уникайте кліше: «слабка стать», «жіночка» «панянка», «справжній чоловік», «чоловіча професія» тощо;
  • Застосовуйте reversibility test або «метафору дзеркала»: опишіть чоловіка прикметниками, якими часто описують жінок (жіночка — чоловічок; красива гостя — красивий гість). Якщо цей опис недоречний для чоловіка, його так само не варто застосовувати й до жінок;
  • Для позначення жінок і чоловіків використовуйте узагальнювальні та гендерно нейтральні слова, як-от «цех», «спільнота» і «студентство».