preloader
search-icon

РЕПОРТАЖ З ПОЛЬЩІ

XII Форум «Україна–Європа»: які виклики чекають нас у 2019-му

Понад 800 учасників з України, країн ЄС та США на два дні зібралися у польському місті Жешув, щоб обговорити можливі сценарії для України після 2019-го – року виборів. 24–25 січня тут відбувся XII Форум «Україна–Європа», який організовує Інститут східних досліджень (Польща).

Цього року ГО «Інтерньюз-Україна» виступила інформаційним партнером заходу, а також підтримала проведення спеціальної панелі – наш програмний директор Андрій Кулаков модерував дискусію «Боротьба проти дезінформації: що таке fake news та як від них захиститися».

У якому контексті європейці сьогодні говорять про Україну? Як сприймають російську агресію та чи мають що їй протиставити? Почутими меседжами та настроями європейців поділився пан Кулаков.

Розуміння ролі Росії в сучасній геополітиці

Ключове спостереження з Форуму: європейці все рідше вживають обтічні формулювання, коли мова йде про російську агресію. Якщо раніше цей дискурс був дуже обережний – часто без назв імен та країн – то зараз чітко та одностайно лунає думка: Україна веде війну проти путінської неприкритої агресії. Якщо не дати Росії гідну відсіч, її деструктивні дії швидко зможуть поширитися на країни ЄС.

Об’єднання зусиль для ефективної протидії

«Якщо вважати, що Кремль – абсолютне зло, тоді це обеззброює. Бо як боротися з абсолютним злом? Можна тільки здатися», – заявив на заході один з представників Балтійських країн.

Саме панелісти з країн Балтії, а також Східної Європи підкреслили, що добре розуміють російську загрозу на відміну від країн старої Європи. А тому у своїх промовах закликали:

  • переконувати всі країни ЄС активніше протидіяти агресії Кремля;
  • об’єднуватися та ділитися один з одним найкращими практиками протидії.

Боротьба з гібридними атаками має відображатися в законодавстві. Потрібно закріпити відповідальність медіа та інших гравців інформаційної війни за поширення фейкових новин та ворожої пропаганди.

Пошук спільного наративу

Учасники Форуму згадували про моральну монополію, яку Росія прагне встановити на ціннісному рівні. У цьому контексті слід вивчати структуру російської «м’якої сили» (soft power) в країнах Європи, щоб розуміти, звідки може йти небезпека. Також важливо визначити, які меседжі протиставити кремлівській пропаганді.

Пострадянські та балтійські країни, країни Східної та Північної Європи мають знайти свій власний наратив, який вони будуть культивувати та промотувати на противагу російським міфам.

Термінологічні уточнення

Замість терміну «пропаганда» експерти радять використовувати такі словосполучення:

  • hostile propaganda (ворожа пропаганда),
  • harmful disinformation (зумисна та шкідлива дезінформація).

Особливо небезпечним є так зване поєднання правди та інформаційних викривлень (mixture of truth and distortions), де реальні факти змішуються з домислами, і в результаті аудиторія неспроможна розпізнати, що є що.

Від представників старої Європи звучали обережні занепокоєння щодо використання терміну «війна» стосовно того, що відбувається зараз в інформаційному просторі.

«У більшості випадків ми можемо говорити про інформаційні впливи, але чи є в нас підстави називати їх інформаційною чи гібридною війною в прямому сенсі слова?», – лунали голоси деяких учасників дискусійних панелей.

Проте ці голоси були поодинокі, здебільшого експерти наголошували: ми маємо справу з новим типом війни, де інформація грає одну з визначальних ролей.

Виклики 2019-го для Європи

Присутні на Форумі політики визнали, що нинішній рік є досить важливим для майбутнього Європи. В першу чергу, це стосується Брекзиту та виборів (до Європарламенту та в деяких країнах ЄС). Зокрема, йшлося про такі загрози:

  • зростання кількості прихильників популістичних рухів та правих сил у Європі,
  • можливе втручання Росії у виборчі процеси ЄС.

Деякі країни-члени ЄС переживають політичні та економічні труднощі (Угорщина, Польща, Італія, Австрія). Коли ж ішлося про сусідів ЄС, то представники Європейського Союзу наголошували, що країни, які підписали Угоду про Асоціацію з ЄС, у певних галузях продемонстрували швидкий та очевидний прогрес, але у деяких сферах, навпаки, зробили крок назад. Проте їм варто чітко слідувати пунктам, прописаним в угодах, адже там викладено чіткий план реформування та модернізації країн. Європейська інтеграція для цих держав – це передусім виконання угод про асоціацію.

Україна: тримати незмінний курс

Багато панелістів з Європи зауважили, що Україна дійсно перебуває в надзвичайно складних умовах через окупацію територій та агресію РФ. Все це аж ніяк не сприяє проведенню реформ.

Євродепутатка Ребека Хармс зазначила під час Форуму: «Україна має зберегти той вектор розвитку, який вона розпочала. Жодним чином не слід його змінювати».

Ці слова не апелюють до агітації за якогось конкретного кандидата президентських виборів, але це той меседж, який Європа хоче подати Україні. Пріоритет євроатлантичної інтеграції має лишитися на порядку денному України і після 2019 р.

Час повернутися до засадничих принципів ЄС

Тривожні процеси в ЄС деякі панелісти пов’язують з тим, що первинні принципи цього об’єднання були забуті європейцями. Країни, які прагнуть до ЄС, навіть краще розуміють та поділяють європейські цінності, що засвідчив Євромайдан.

«Варто згадати, що ЄС був заснований на принципах примирення, прощення, різноманітності та взаємозалежності», – наголосив Джефф Фонтен, засновник The Schuman Centre for European Studies в Амстердамі.

Ці принципи були проголошені у декларації Шумана 1950 р., яка стала однією з основ Європейського Союзу.

Французького міністра закордонних справ Роберта Шумана в Німеччині тоді підтримав Конрад Аденауер. Союз Франції, країни-переможниці Другої світової війни, та переможеної Німеччини поклав основу ЄС. Фундаментальний принцип примирення дав ту енергію, яка зуміла об’єднати повоєнну Європу.

Єдність сьогодні життєво необхідна європейському континенту для належної відповіді країні-агресору.

ЄС сам має бути зацікавлений у набутті членства Україною, оскільки лише так Європа убезпечить себе від подальших впливів Росії. Цей потужний меседж на Форумі пролунав від Оксани Сироїд.

Також віце-спікерка Верховної Ради України наголосила на геополітичних стратегіях Росії, особливо у посиленні свого контролю над Балтійським, Середземним та Чорним морями.

Ми вдячні Європі за підтримку, але закликаємо не втрачати пильність: Росія продовжує бути однією з ключових загроз для країн ЄС та основоположних європейських цінностей.