МЕДІА ЛАЙФХАК
Фемінітиви. Як це працює?
Дуже ймовірно, що перше слово, яке ви вимовили в житті — фемінітив. Адже це не лише слова на позначення професійної приналежності жінок, а й слова, що позначають сімейний стан, як, приміром, сестра, онучка, мама.
Вживання фемінітивів збільшується щодня. Їх стає більше у нашому повсякденному житті, а отже — і у мові медіа. Щоправда, цей процес непростий та досить повільний. А фемінітиви, між іншим, існували завжди.
Урядова уповноважена з ґендерної політики Катерина Левченко: «В українській мові фемінітиви були завжди. Іменникові суфікси на позначення жіночого роду з’явились тоді, коли й іменникові суфікси на позначення чоловічого роду. Тобто про якусь меншовартість тут не йдеться. Але, як знаємо з історії, у певний період чоловіки сумнівались чи взагалі жінка є людиною. У зв’язку з цим у мові не відображались деякі назви професій у жіночому роді. Бо люди навіть уявити не могли, що жінка може бути, наприклад, директором заводу».
Чому потрібно вживати фемінітиви?
- Щоб звикало вухо. Все незвичне людей зазвичай лякає, тож треба робити ці слова більш вживаними.
- «Не бійтесь заглядати у словник». До прикладу, слово «депутатка» давно є в словнику, однак люди ще досі дискутують, чи можна його вживати.
- Щоб робити жінок «видимими» у мові. Це сприятиме успішності жінок та, в перспективі, економічному процвітанню держави.
- Щоб виправити історичну несправедливість. Із 30-х років почалася серйозна русифікація. Система російської мови інша, там немає 13 суфіксів для утворення фемінітивів. Їх лише чотири, і більшість з них має додаткову негативну конотацію, інше значення. Наприклад, «генеральша» (рос.) – це не жінка, що обіймає цю посаду, а дружина генерала.
- Щоб вас швидше та краще зрозуміли. Іноді, це зекономить час, наприклад, вживання «лікарка» замість «пані лікар».
Кандидатка філологічних наук, радниця міністерки освіти і науки України з питань антидискримінації в освіті Олена Масалітіна: «Оновлений правопис української мови приділив цілий підпункт тому, як утворювати назви жінок (параграф 32, пункт 4). Це цілком природній процес, що мовна норма змінюється, відповідаючи на запити ХХІ століття, у якому, жінки та чоловіки мають рівні права за Конституцією».
Що робити автору/рці тексту, якщо є сумніви щодо правильного творення, вживання та написання фемінітиву?
- Слід перевірити, чи є таке слово в словнику. Ви здивуєтесь, наскільки багато слів, які утворюють наново, насправді вже давно зафіксовані у словнику та функціонують. Якщо ж у словнику ви не знайшли цього слова, можна спробувати створити його самостійно.
➡ Починайте з суфікса -к-, він найбільш універсальний для утворення назв осіб жіночої статі.
➡ Якщо ви його додали і здається, що слово звучить все одно неоковирно – спробуйте інші суфікси. Наприклад, -иц- (засновниця, науковиця) або -ин- (мисткиня, шефиня). Суфікс -ин- зарекомендував себе як досить продуктивний для утворення назв жінок за сферами наукової діяльності. - Можна перевірити себе у словничку фемінітивів. Щоправда, він не надто чисельний, багатьох слів тут може просто не бути.
- Добре пояснює систему творення фемінітивів тренажер з правопису української мови.
- Радимо переглянути відео, у якому експертка цікаво розказує про правильне творення та вживання фемінітивів.