preloader
search-icon

Актуально

Робота медіа в епоху коронавірусу

Артем Лісс (редакційний радник Internews; очолював службу BBC у Європейському регіоні) та Ніна Кур'ята (екс-голова Української служби BBC, кандидатка біологічних наук, авторка університетського курсу «Наукова журналістика») провели вебінар «ЗМІ в епоху коронавірусу» та порадили:

  • як журналістам висвітлювати пандемію;
  • як надавати читачам інформацію, на підставі якої вони зможуть виробити соціально відповідальну стратегію поведінки.

Включайте у свої матеріали «додаткову вартість»

Ця картинка, розроблена офісом ВВС, включає усі категорії матеріалів: проінформуйте мене (Update me), тримайте в тренді (Keep me on trend), надихайте (Inspire me), розважте (Amuse me), навчіть (Educate me), дайте перспективу (Give me perspective). Матеріали з «додатковою вартістю» користуються більшим попитом. Коли є тренд, контекст, окреслення можливих планів розвитку подій. Це правило діє сьогодні, як ніколи. У сьогоднішніх умовах мало подавати інформацію лише категорії «Update me»: тобто скільки людей ще захворіло, скільки одужало і т.д. Потрібно додавати до цього «додаткову вартість».

Уникайте гучних заголовків

Не варто робити заголовків «смертельний вірус», «корона смерті» — це не чума, а смертність не 100%. Коронавірус має набагато меншу смертність, ніж, наприклад, Іспанка 1957 чи 1918 року. Хайпу — ні, утримуйтесь від спекуляцій на тому, що у відомої особи виявили коронавірус, варто зразу наголосити, що вона у самоізоляції чи на лікуванні. Не транслюйте паніку.

Перевіряйте фото, які ілюструють новину

Якщо ви пишете про ситуацію в своїй країні, не добирайте фото (які можуть підходити за темою) з інших країн. У читача це викликає додаткову недовіру та тривогу.

Якщо ми пишемо, скільки людей померло, то не варто ілюструвати це світлинами живих людей. Крім того, ілюстрація має відповідати емоції повідомлення. Тобто, абсолютно не доречно для новини про чоловіка, який зараз в жалобі, бо втратив дружину через коронавірус, добирати фото його усміхненої дружини. Це створює дисонанс: нам сумно від прочитаного, а на фото — усміхнена щаслива людина.

Остаточних цифр не існує

Скільки інфікувалося/або заразилося насправді, станом на цей момент, — не знає навіть ВООЗ. Бо у всіх країнах тестують по-різному принципу.

Перевіряйте іформацію, ідіть до першоджерела

Якщо є джерело, але немає підтвердження у відкритому доступі, потрібно подзвонити за підтвердженням інформації від того, хто це сказав. Обов'язково беріть коментарі у профільних експертів, лише (!) з академічних, офіційних джерел. Національна академія наук України — це академічне джерело. Не ходіть за коментарями до альтернативних організацій. Грунтовно готуйтеся до інтерв'ю.

Використовуйте інфографіку

Багато медіа подають постійні новини зі статистикою з різних країн, але вони не дають загальної картини, контексту. Читачу складно розібратися, бо ніхто не читає новини з калькулятором у руках. Графіки допомагають зрозуміти динаміку, зорієнтуватися, бути в інформаційному тренді.

Проти фейків

BBC and AFP запровадили рубрики факт-чек, де спростовують фейки, яких більшає у медіапросторі кожного дня. Редакціям варто запровадити такі рубрики саме зараз, у час, коли політики починають записувати звернення онлайн і не має змоги поставити їм запитання наживо.

Давайте поради

  • Як пережити самоізоляцію та не збожеволіти;
  • Сторітелінг, шукайте та розказуйте позитивні історії;
  • Виготовлення гелю-дезінфектору в домашніх умовах;
  • Як правильно мити смартфон;
  • Як діяти, якщо підозрюєш, що вже захворів. Це покрокова інструкція, що заспокоює.

Ви можете переглянути вебінар повністю за посиланням.