Наративи російської пропаганди в Полтавській області

Російська пропаганда невпинно створює нові фейки та маніпуляції навколо всього, що відбувається в Україні. Під час онлайн-тренінгу, організованого Представництвом ЄС в Україні та ГО «Інтерньюз-Україна», аналітики та фактчекери проаналізували наративи рф і канали поширення фейків на Полтавщині.

За даними щорічного опитування USAID-Internews щодо споживання медіа у 2022-му, 60% респондентів використовують Telegram для щоденного читання новин. Серед найпопулярніших каналів (окрім офіційних сторінок держустанов, посадових осіб і медіа) — анонімні, де поширюють російські наративи.

Водночас через Telegram в інфопростір потрапляє найбільша кількість фейків і дезінформації. Брак редакційного контролю, жорсткої модерації, механізмів перевірки інформації та повна анонімність грають на руку ворогу. Найактивніші розповсюдники кремлівських наративів — російські канали та проросійські ресурси, що мімікрують під українські й поширюють дезінформацію на українську аудиторію.

У 2022 році VoxCheck провели дослідження «Дезінформація про Україну в російських та проросійських телеграм-каналах» і виявили найпопулярніші роснаративи в Telegram:

агресія росії виправдана;
дискредитація української влади та реформ;
гуманітарна катастрофа в Україні та розкрадання гуманітарної допомоги;
росія відбудовує міста;
розкрадання західної зброї;
санкції шкодять лише Заходу;
Україна — країна-терорист;
росія не вчиняє воєнні злочини;
дискредитація українських біженців;
Захід контролює Україну;
Україна хоче вчинити катастрофу на ЗАЕС;
біологічні лабораторії в Україні;
чорна трансплантологія;
за продовольчу кризу відповідальна Україна;
українці прагнуть приєднатися до рф;
дезінформація про історію України;
нацизм в Україні.

Перелік наративів рф невичерпний. Залежно від подій в Україні, росія створює фейки та надбудовує на їхній основі нові. Тож кількість і різноманіття меседжів постійно збільшується.

Аналітикиня «Інтерньюз-Україна» Альона Гришко поділилася базовими правилами інформаційної гігієни, які допоможуть не потрапити в пастку ворожої пропаганди:

Менше емоцій — більше фактів. Російська дезінформація часто грає на емоціях та використовує гучні заголовки, аби перешкодити поширенню фактів.
Перевіряйте фото та відео в публікації. Пропагандисти нерідко поширюють старі візуальні матеріали, які не стосуються війни в Україні.
Перевіряйте, чи коментували та публікували новину офіційні/авторитетні установи.
Перевіряйте джерела та уникайте анонімних каналів поширення інформації.
Не допомагайте ворогу. Не поширюйте сумнівні новини, зраду, місце перебування наших військових, фото та відео з розміщенням ППО.
«Придивляйтеся» до вебадреси. Зловмисники створюють копії популярних сайтів із подібними URL. Сайт-підробка завжди відрізняється від оригінального мінімум однією буквою, символом чи цифрою.
Перевіряйте, чи має публікація грубі орфографічні та граматичні помилки.

За спостереженнями керівниці VoxCheck Світлани Сліпченко, на Полтавщині пропагандисти здебільшого поширюють дезінформацію — неправдиві повідомлення з метою зашкодити регіону чи країні загалом.

На локальних каналах переважає малінформація — правдиві, емоційні повідомлення, які також прагнуть зашкодити різним групам. Здебільшого її поширюють місцеві політичні сили, висвітлюючи інформацію під потрібним кутом задля лояльності електорату. Ця інформація так само стосується війни в Україні, міжнародної підтримки та української влади.

Ключові наративи кремлівської пропаганди в Полтавській області та в інфопросторі України загалом

за спостереженнями керівниці VoxCheck Світлани Сліпченко

Спотворення історії, наративи щодо нацизму. Локальні Telegram-канали поширювали повідомлення, що в Полтаві невідомі облили червоною фарбою пам'ятник генералу Ватутіну. Пропагандисти одразу підхопили новину та назвали це актом нацизму на Полтавщині. Проте не спромоглися пояснити, чому вони поставили знак рівності між актом вандалізму і нацизмом. А після поширили повідомлення, що СВО та денацифікація мають тривати, адже в Україні все ще процвітає нацизм.

Особливість пропаганди рф — це продукування великої кількості низькоякісних фейків. Пропагандисти повторюють одні й ті ж меседжі, щоб зомбувати населення. Вони поширюють абсурдні повідомлення, які не потребують спростування серед українців. Наративи на кшталт нацистів і бандерівців в Україні орієнтовані на європейців, і з'являються переважно в маргінальних виданнях.

Зневіра, нагнітання. Наприклад, наративи щодо відключення електрики в Україні. Восени та взимку український уряд закликав готуватися до складної зими та зменшити енергоспоживання. Пропагандисти перекручували повідомлення, мовляв, на уряд надії немає й потрібно розраховувати лише на себе. Чи взагалі радили українцям тікати з країни, адже влада спроможна лише на пафосні промови й на жодне світле майбутнє в Україні розраховувати не варто.

Меседжі поширювали не лише відкрито російські, а й проросійські канали, що мімікрують під українські. Особливість таких ресурсів — інформація у формі чуток від анонімних джерел/Офісу Президента, щоб створити враження інсайдерської інформації й альтернативної думки. Насправді ж таке анонімне джерело — звичайний російський пропагандист, а за такими повідомленнями ховаються лише вигідні рф наративи.

Російська пропаганда та ІПСО спрямовані, щоб ви не лише змінили думку, а й свої дії. Наприклад, зневірилися у владі, не підтримували Україну та прийшли до висновку, що життя в окупації насправді хороше.

Розпалювання ворожнечі.

Взимку «Артемсіль» та United24 запустили кампанію з продажу спеціальної партії солі «Міць. Українська кам'яна» для збору коштів на дрони-камікадзе. Проросійські канали поширювали наративи, що ця кампанія — чергова спроба забрати гроші в українців, на армію вони не підуть, адже в Україні процвітає корупція.

Говорячи про медіаграмотність, пам'ятаймо не лише про споживання контенту, а і про його поширення. Ворог постійно моніторить соцмережі українців у пошуках інфоприводів і прикладів «зради». Навіть хороші для українців новини пропагандисти завжди покажуть із негативної сторони.

Залякування. Яскравий приклад — поширення фейків про вручення повісток в областях. Росія активно розкручувала цю тему, в Telegram-каналах поширювала фото та відео, на яких чоловіки у військовій формі нібито видають повістки цивільним. Не було жодного підтвердження правдивості цієї інформації, проте проросійські ресурси писали про масову кампанію примусової мобілізації.

Ще одна особливість пропаганди — одночасний «вкид» в інфопростір великої кількості різних версій. Так, після удару по ТРЦ «Амстор» у Кременчуці російськими Telegram-каналами ширилися різні припущення щодо удару — від меседжів «ракета промахнулася, удар насправді був по заводу», «там так багато чоловіків, бо це була військова частина» до «як швидко приїхала знімальна група».

Поширюючи фейки, пропагандисти дотримуються сценарію:

Telegram-канали водночас висувають безліч версій (навіть конспірологічних), щоб заплутати та виснажити аудиторію;
перекладають провину за трагедію на ЗСУ, щоб викликати сумніви щодо вини рф;
проросійські канали, що маскуються під українські, загортають версії каналів рф в обгортку «нє всьо так однозначно»;
рф апелює до попередніх трагедій, які раніше називали «постановками» — цей наратив стає ключовим;
найбільш маргінальні пропагандисти обирають наративи «ми будемо бити туди, куди вважаємо за потрібне».