8 українських медійниць, які стали голосом України у світі

Минулого року слово «Україна» було третім серед найпопулярніших пошукових запитів у світі. Наша країна стала важливим гравцем на міжнародній арені: її підтримували, про неї говорили — не лише в контексті війни, а й перемог і здобутків.

З нагоди Міжнародного дня жінок розповідаємо про 8 українських медійниць, які зробили вагомий внесок у поширення правди та формування іміджу нашої країни.

1. Севгіль Мусаєва

«У найкривавішій війні в Європі в цьому столітті Україна бореться за своє майбутнє та право існувати».

Українська журналістка кримськотатарського походження, випускниця програм Reuters Institute for the Study of Journalism Оксфордського університету (2018) та Nieman Fellowship при Гарвардському університеті (2019).

Кар'єру розпочала у 2007-му, спеціалізувалася на журналістських розслідуваннях, зокрема нафтогазовій тематиці, корупційних схемах українських олігархів і їхньому впливі на економіку. У 2011‒2013 працювала у «Forbes Україна». А з 2014-го — головною редакторкою онлайн-видання «Українська правда».

У 2014-му Севгіль разом із друзями заснувала ГО «КримSOS», яка допомагає людям після окупації Криму росією.

У травні 2022-го увійшла до списку найбільш впливових людей року за версією журналу TIME в категорії «Інноватори». Згодом також стала лауреаткою Премії за свободу преси від Комітету захисту журналістів (CPJ).

2. Анна Бабінець

Українська журналістка-розслідувачка, керівниця агенції журналістських розслідувань «Слідство.Інфо».

У 2014-му разом із колегами журналістами започаткувала ініціативу YanukovychLeaks, у межах якої опублікувала низку журналістських розслідувань і зняла документальний фільм. Того ж року Анну нагородили Спеціальною відзнакою європейської журналістської нагороди SEEMO за висвітлення подій Революції Гідності.

У 2017-му стала співавторкою проєкту Panama Papers, що отримав найпрестижнішу журналістську нагороду світу — Пулітцерівську премію в номінації «Роз'яснювальна журналістика».

Анна також долучилася до створення фільму-розслідування «Вбивство Павла» про смерть Павла Шеремета, який відзначили Investigative Reporters and Editors Award та DIG Award 2018. У 2019-му отримала премію за сміливість у журналістиці від Міжнародної жіночої медіафундації (IWMF) — нею нагороджують «відважних журналістів, які говорять про заборонені теми, працюють у середовищі, яке вороже ставиться до жінок, і діляться складною правдою».

З початку повномасштабної війни разом із командою розслідує звірства росіян в Україні та показує обличчя воєнних злочинців рф. У грудні 2022-го за мужність та рішучість, «яка одного дня буде визначальною в покаранні російських військових злочинців», отримала приз Форуму Репортерів Німеччини Reporter:innen-Forums.

3. Ольга Руденко

Головна редакторка The Kyiv Independent. Журналістську кар'єру Ольга розпочала в найстарішій українській англомовній газеті Kyiv Post, пройшовши шлях від журналістки до заступниці головного редактора.

У листопаді 2021-го разом із колишньою командою The Kyiv Post запустила новий медійний проєкт. За декілька місяців стартап переріс у повноцінне медіа The Kyiv Independent, журналісти якого на весь світ розповідають про війну росії проти України.

У травні 2022-го американський журнал Time присвятив Ользі обкладинку та статтю про неї та роботу The Kyiv Independent під час повномасштабної війни. Time назвав Ольгу одним із головних джерел надійної англомовної журналістики про війну рф проти України. А згодом включив до списку людей, які роблять значний внесок у зміну світу на краще — Next Generation Leaders.

За відважне міжнародне репортерство Ольга та колектив видання отримали премію The 2022 Fleischaker/Greene Award. Цією нагородою відзначають журналістів, які «попри небезпечні обставини захищають свободу слова та сприяють кращому розумінню груп населення, про які рідко пишуть ЗМІ».

4. Ірина Цілик

«Українські голоси мають чітко чути на різних платформах».

Українська кінорежисерка, письменниця та сценаристка — авторка документальних і художніх фільмів та кількох книжок.

У 2020-му дебютувала із документальною стрічкою «Земля блакитна, ніби апельсин» — першою в історії українського кінематографа отримала відзнаку престижного американського кінофестивалю «Санденс». Фільм став хітом, отримав понад 30 нагород та був представлений на сотні міжнародних фестивалів, серед яких Берлінале, IDFA, MoMA Doc Fortnight, CPH:DOX, Hot Docs. Після повномасштабного вторгнення фільм демонстрували на акціях зі збору коштів на підтримку України.

У 2022-му Ірина стала першою українкою, що увійшла до складу журі нагороди «Золоте око» 75-го Каннського кінофестивалю.

5. Анастасія Руденко

«Я займаюся журналістикою, бо вірю, що в нашій країні й у наш час публічність є одним із небагатьох важелів впливу на справжні зміни й ухвалення рішень».

Шеф-редакторка «Східного варіанту», головна редакторка та співзасновниця українського онлайн-медіа «Рубрика», що розвиває журналістику рішень в Україні.

Ще студенткою розпочала медійну та громадську діяльність — працювала в газеті «День», була головою ГО «Інститут успішного міста». У 2018-му запустила власне онлайн-видання «Рубрика». Згодом, у межах проєкту «ЕкоРубрика», стала авторкою серії документальних фільмів-репортажів про екологічні проблеми. Нині «ЕкоРубрика» висвітлює екологічні злочини рф та наслідки повномасштабної війни для довкілля України.

У 2021-му стала лауреаткою проєкту «30 до 30: Хто творить майбутнє українських медіа» від Премії імені Георгія Ґонґадзе та The Ukrainians.

Минулого року Анастасія здобула стипендію на програмі стратегічних комунікацій у Королівському коледжі Лондона. Попри навчання далі працює на інформаційному фронті: «Бо такий час. Бо надлюдські навантаження беруть зараз на себе всі, хто нас захищають, а ми мусимо на них рівнятися і допомагати». Нещодавно Анастасія стала однією з 10 стипендіатів та першою учасницею з України в програмі The LEDE Fellowship від Solution Journalism Network.

6. Наталя Седлецька

Журналістка-розслідувачка, ведуча та головна редакторка програми «Схеми. Корупція в деталях». Наталя відома висвітленням корупційних схем українських політиків та чиновників, через що зазнавала переслідувань.

Має численні журналістські нагороди — стипендіатка премії імені Вацлава Гавела (2013-2014), лауреатка премії «Світло Справедливості» (2017) за «здатність запалити світло справедливості в темних щілинах людської душі та вказати шлях до більш людяного суспільства».

У грудні 2021-го отримала відзнаку «Свобода ЗМІ» за боротьбу проти корупції від американського аналітичного центру Transatlantic Leadership Network (TLN).

За останній рік фокус розслідувань Наталі та її команди змістився з корупційної тематики на висвітлення війни та конструктивну критику влади.

7. Ольга Токарюк

Незалежна журналістка, експертка з дезінформації, постійна співробітниця Інституту Reuters та нерезидентка Центру аналізу європейської політики (CEPA).

Зіграла важливу роль у справі Віталія Марківа. [«Справа Марківа» — один із найгучніших судових процесів над учасником Революції Гідності та російсько-української війни. У 2019-му через брак доказів італійський суд призначив військовослужбовцю 24 роки позбавлення волі].

Ольга є співавторкою фільму-розслідування «Між двох вогнів». Протягом 8 місяців разом з італійськими колегами проводила розслідування на місці подій, аби поставити під сумнів версію суду про причетність Віталія Марківа до вбивства журналістів на Донбасі у 2014-му. Фрагмент фільму з результатами розслідування та коментарями незалежних італійських експертів використали в суді дл-я захисту Віталія. У листопаді 2020-го суд визнав Марківа невинним і він повернувся до України.

8. Аліса Коваленко

Українська документалістка, членкиня Європейської кіноакадемії.

Її перша повнометражна стрічка про війну на Донбасі «Аліса в країні війни» (2015) отримала три міжнародні відзнаки у Франції, Марокко, Мексиці та взяла участь у понад 50 міжнародних фестивалях. У 2018-му вийшла друга документальна картина «Домашні ігри», яка здобула 9 міжнародних нагород та стала першим українським документальним фільмом, який Netflix транслює в усій Європі.

У квітні 2022-го режисерка змінила культурний фронт на фізичний — долучилася до штурмової роти Української добровольчої армії (УДА).

У лютому 2023-го її стрічку «Ми не згаснемо» презентували на Берлінському міжнародному кінофестивалі Berlinale. А в березні фото Аліси із синьо-жовтими стрічками розмістили на афіші Millennium Docs Against Gravity — одного із найважливіших фестивалів повнометражного документального кіно в Європі.