Що готує 2022-й: прогнози експертів «Інтерньюз-Україна»

Минулий рік не лише загартував нас новими викликами, але й навчив їх гідно долати. А що підготував 2022-й? Експерти «Інтерньюз-Україна» поділилися прогнозами щодо кіберзагроз та інформаційної безпеки, комунікації України за кордоном і відносин з ЄС.

Наталя Педченко, виконавча директорка

Технологічні ідеї, які можуть змінити світ у 2022

NFT — глобальний цифровий тренд. Він підтверджує оригінальність і право власності на віртуальні об’єкти. GIF-анімації, відео, меми та дописи вже продають від кількох тисяч до мільйонів доларів. Один із найуспішніших NFT-стартапів – Sorare – оцінюють у $4,3 млрд! Невдовзі NFT може стати базовою технологією для будь-чого в інтернеті.

Ініціативи, які протидіють екологічним викликам, привертають особливу увагу інвесторів і донорів. Так, переможець конкурсу стартапів на Web Summit 2021 — Smartex — допомагає виробникам текстилю зменшити кількість відходів. А півфіналіст конкурсу — український стартап Effa — створює паперові зубні щітки, щоби вберегти планету від пластику.

Усе більшу підтримку здобувають пропозиції щодо захисту прав користувачів: від регулювання діяльності техгігантів у кожній країні окремо до відкриття даних для аналізу ризиків алгоритмів. Торішній скандал із політиками Facebook підлив масла у вогонь цієї дискусії.

Українські компанії стають помітнішими. У 2021-му наша держава вперше мала власний стенд на Web Summit. Там презентували робота HU-Bot, який розпізнає та запам’ятовує обличчя, міністерські проєкти Дія City та e-Residency. Крім того, 14 стартапів з України представили свої розробки. Початок промоції вітчизняних ідей вдалий — настав час її розширити та поглибити.

Максим Панченко, аналітик

Як у 2022-му розвиватиметься співпраця між Україною та ЄС

Активніша інтеграція. Минулого року Україна досягла низки важливих кроків у співпраці з ЄС. У вересні розпочався другий етап роботи попередньої оцінювальної місії для укладання так званого «промислового безвізу» з ЄС, а в жовтні підписали Угоду про спільний авіаційний простір. У грудні Україна, Грузія та Молдова формалізували «формат тріо» для активнішої європейської інтеграції. Логічним розвитком цього стане подальша робота над оновленням Угоди про асоціацію в її торговельній частині та переговори щодо Угоди про «промисловий безвіз».
Наголос на безпековому аспекті. З огляду на погіршення безпекової ситуації на східному кордоні України, питання оборони залишиться пріоритетним у співпраці Києва та західних партнерів. Але все ще неясно, наскільки колективний Захід готовий надавати реальну військову підтримку Україні. ЄС — політико-економічний, а не військовий блок. Тож його можливості обмежені. НАТО, своєю чергою, не має зобов’язань щодо колективної безпеки перед Україною.
Розширення горизонтів. Останнім часом українська влада просуває ідею розвитку економічних відносин з акторами з-поза меж ЄС. Найяскравішим прикладом є азійський напрямок — Міністерство закордонних справ України не раз наголошувало на важливості співпраці з Асоціацією держав Південно-Східної Азії. На жаль, дотепер цей намір залишався радше декларативним, тому його реальний успіх залежатиме від конкретного смислового наповнення. Крім цього, у 2022-му Україна очікує підписання зони вільної торгівлі з Туреччиною.

Павло Бєлоусов, експерт Школи цифрової безпеки DSS380

Які кіберзагрози готує 2022 і як зміниться політика щодо соцмереж

Дані користувачів залишаться тим ресурсом, за яким практично всі соціальні мережі «полюватимуть». Як і раніше працюватиме правило: «Чим більше соцмережі про нас знають, тим вищі їхні доходи». І цей процес навряд чи вдасться зупинити найближчим часом.

Ймовірно, збільшиться кількість масових атак, наприклад, із використанням програм-вимагачів. За перші пів року 2021-го таких атак стало у півтора раза більше в порівнянні з першим півріччям 2020-го. Оскільки це приносить величезні прибутки злочинцям, у 2022-му їхня кількість навряд чи зменшиться.

Деякі платформи декларують свою відданість захисту персональних даних користувачів і вносять серйозні обмеження на збір даних. Так, через нові правила Apple про відстеження даних користувачів, Facebook, YouTube, Twitter і Snapchat недоотримали близько $10 млрд. Компанія Google також зобов'яже розробників додатків інформувати користувачів про відстеження їхньої активності.

Як і раніше, люди залишаються вразливими до цифрових загроз. Співробітники, які не встановлять оновлення програмного забезпечення, скрізь використовуватимуть одні й ті самі паролі, переходитимуть за посиланнями без додаткової перевірки, наражатимуть на небезпеку всю свою організацію.

Зростання кількості гаджетів та інтернету речей позначиться й на кількості атак, спрямованих на пристрої. Оскільки інтернет речей поєднує онлайн- та офлайн-світи, «вторгнення» до будинку чи офісів потрапляють до списку серйозних загроз у 2022-му.

Що робити користувачам? Є кілька варіантів: повністю відмовитися від використання соцмереж (що малоймовірно) або замінити Google та Google Chrome на безпечніші сервіси — DuckDuckGo та Brave. Використовуйте Facebook через браузер, а для обміну повідомленнями користуйтеся тими застосунками, які захищають ваші дані. Саме час повністю перейти у безпечніший месенджер Signal.

Віталій Рибак, аналітик

Примус до нейтралітету: чи зміниться гібридна агресія Росії

Владімір Путін зібрав майже стотисячне військо біля кордонів України та погрожує повномасштабним наступом. Водночас у 2022-му посилиться й інформаційна агресія Кремля проти України та зосередиться здебільшого у соцмережах.
Кремль знову використовуватиме економічні та політичні негаразди в Україні на свою користь. Кампанія з вакцинації, підвищення тарифів на комунальні послуги, політична боротьба — такими будуть основні мішені російської пропаганди.
Росія вже вимагає від НАТО юридично гарантувати, що Україна не стане членом Альянсу та паралельно продовжить інформаційні кампанії проти НАТО в Україні та її євроатлантичного курсу. Ідея нейтралітету України, яка передбачає лише поступове повернення на орбіту Москви, буде в пріоритеті.
До гібридної війни проти України приєднався і білоруський диктатор Олександр Лукашенко. Контрольовані ним медіа поширюють маніпулятивні меседжі на кшталт «хотите как в Украине?» та говорять про те, що Україна нібито втратила самостійність після «перевороту» у 2014-му. Кремль і надалі залучатиме ресурси Лукашенка в інформаційній війні проти України та ЄС.