preloader
Увійти
search-icon

Подія

«Тепер ми знаємо, яку глобальну мету можемо втілити»: як працівники Апарату ВРУ переймали досвід в американців та встановлювали партнерства

«Підтримка та щира зацікавленість була всюди, де б ми не були», – ділиться враженнями після приїзду з Вашингтона Олена Костинюк, амбітна керівниця відділу організаційно-просвітницької діяльності Інформаційного управління Апарату Верховної Ради України (ВРУ) та учасниця навчального візиту.

Програма USAID «РАДА: наступне покоління» організувала для представників Апарату ВРУ візит до американських інституцій, аби ознайомити їх з найкращими світовими практиками законодавчого процесу. Десятеро учасників, які прибули до Вашингтона 27 серпня, протягом наступного тижня відвідували численні зустрічі, вивчали передові підходи в парламентській освіті й дослідженнях, а також обговорювали майбутнє партнерство з американськими колегами.

«Налагодження міжособистісних контактів неможливе через Інтернет. Побачити справжню роботу різних структур, почути їхні історії перемог та невдач без формальних прикрас, зазирнути на так звану «внутрішню кухню» американських інституцій можна винятково під час особистих зустрічей. А ще особистий візит дозволяє адекватно оцінити масштаби роботи, яка робиться, оскільки онлайн-формат часто цього так точно не відтворює, а часом навіть і знецінює», – додає Олена Костинюк, наголошуючи на значимості таких навчальних поїздок.

Інша учасниця візиту, Дарія Панченко, головна консультантка Прес-служби Апарату ВРУ, погоджується, що отриманий досвід є унікальним. І попри те, що програма була інтенсивною та насиченою подіями, усі намагалися взяти від наданих можливостей максимум. «Щодня було від п’яти зустрічей, але цю завантаженість абсолютно перекривали неймовірні шанси здобути не книжковий чи «інтернетний» досвід, а перейняти його від справжніх професіоналів, які дуже чекали на прибуття нашої делегації. На кожній зустрічі відчувалося, що спікери ретельно готувалися й хотіли, аби обмін досвідом таки відбувся».

Учасники програми поділилися на дві робочі групи відповідно до своєї спеціалізації. Одні ознайомлювалися з досвідом роботи Освітніх центрів, комунікації Конгресу США та окремих депутатів, інші – з роботою дослідницької служби, офісів законодавчої роботи, бюджетного офісу та офісу з питань етики. За словами учасників, зустрічі відбувалися на професійному рівні та мали високе представництво. Вже у перший робочий день делегація зустрілася з Надзвичайним і Повноважним Послом України в США Оксаною Маркаровою, яка мотивувала учасників на плідну роботу та надихала на великі цілі.

«Від цього дня та особливо цього тижня ви також посли України: кажіть про зброю, санкції, візовий бан і перемогу України. Нас чують», – з цими словами до нас звернулася пані Посол. Хіба це може не надихнути переходити навіть власні межі, ставати кращими та віддано боронити Україну на своєму, наприклад, інформаційному фронті», – натхненно розповідає учасниця візиту Дарія Панченко. Її колега, Лілія Герасименко, головний консультант відділу організаційно-просвітницької діяльності Інформаційного управління Апарату ВРУ, теж називає відвідування Посольства України в США знаковим моментом: «У кожному кроці та русі відчувалася тепер особлива відповідальність. Окрім «студента», кожен з нас побував у ролі «дипломата».

Учасники презентували Маркаровій роботу й ініціативи, які ВРУ проводить у сфері комунікацій під час війни, а також розповіли про діяльність Освітнього центру. Пані Посол активно долучалася до дискусій і ділилася цікавими ідеями, зокрема і як Український дім у США міг би співпрацювати з Апаратом. Тож обговорення швидко переросло в попередні домовленості про спільні навчальні ініціативи у майбутньому.

Створення та інституалізація Освітнього центру і Дослідницької служби ВРУ була однією з амбітних цілей Програми USAID «РАДА: наступне покоління», яку повністю вдалося реалізувати. Освітній центр був офіційно заснований у 2019 році, а Дослідницька служба створена лише цього серпня. Тому фахівці Програми націлені на подальший сталий розвиток цих структур, надаючи активну фасилітацію, консультації та стратегічну допомогу. Леся Нечипоренко, керівниця напрямку парламентського представництва Програми, переконана, що досвід, отриманий під час навчальної поїздки до США, допоможе у якісному розвитку цих інституцій.

«Зустріч з дослідницькою службою конгресу США мала неабияку цінність, оскільки сторони обмінялися контактами й домовилися про спільні навчальні заходи і співпрацю у сфері проведення досліджень. Для «освітньої» делегації надзвичайно корисними були зустрічі з працівниками Центру відвідувачів Конгресу та Відділу бібліотеки Капітолію штату Меріленд. Якщо чесно, я й сама була вражена Центром відвідувачів», – зізнається представниця Програми й далі пояснює: «Це велетенська площа. Вони мають окремий музей, де час від часу змінюються експозиції. Але як готуються ці експозиції, як подається інформація! На стенді одна фраза, але в цій фразі – всі ключові речі, які б хотілося донести про демократію, про цінності, про парламентаризм чи парламент. Також зацікавила Лабораторія демократії, переважно спрямована на родинне дозвілля. Там діти беруть участь у голосуванні та формуванні бюджету, вирішують нагальні питання, до прикладу, на рівні школи».

Під враженнями були й інші учасниці навчального візиту. Олена Костинюк тепер мріє «розвивати Освітній центр до масштабів US Congress Visitor Center». За її словами, такі поїздки не лише надихають, а й мотивують: «Хочеться впроваджувати ще більше програм та робити наш контент якомога якіснішим, корисним і потрібним для молоді». Таку ж думку підхоплює її колега Лілія Герасименко: «Візит вплинув на розширення горизонтів діяльності нашого підрозділу, надихнув на масштабування Центру та мотивував на ще більш інтенсивний робочий сезон. Тепер ми знаємо, яку глобальну мету можемо втілити у найближчому майбутньому».

А от роботу новоствореної дослідницької служби ВРУ представили під час зустрічі з представниками від House Democracy Partnership (HDP). Ця організація працює з країнами по всьому світу задля побудови демократичних інституцій та сприяння відкритості влади. Апарат ВРУ ще до поїздки висловив прагнення підписати меморандум з HDP для подальшої кооперації, і сторонам вдалося погодити такі наміри. Тепер Програма USAID «РАДА: наступне покоління» з партнерами від American Councils допомагають представникам Апарату фіналізувати попередні домовленості.

Леся Нечипоренко вважає, що такі навчальні візити найбільше цінні зокрема новими контактами й партнерствами: «Нелегко в інтернеті знайти організації, які можуть дати експертизу щодо спеціалізованих питань. Наприклад, ми нині працюємо над дослідженням про роботу у виборчих округах та комунікації з виборцями. І знайти інформацію про профільні організації, які б могли поділитися найкращими практиками, досить складно. А під час візиту ми фактично зустрілися з чотирма такими організаціями. Ми радо обмінювалися контактами, тож сподіваємося на подальшу плідну комунікацію».

Водночас всі учасники згадують, що поїздка відбувалася у дуже складний час для України. «11 тисяч кілометрів від дому. Дому, де триває війна, а найрідніші боронять нашу Україну. Складно не лише фізично, а й морально. Це така собі чергова перевірка на силу після півроку війни», – ділиться своїми переживаннями Дарія Панченко. – «Але не було жодної зустрічі, де б американці не висловили підтримку та повагу Україні, а також захоплення нашою сильною нацією: «Ми з вами як до перемоги, так і після неї. Україна – приклад для всього світу». Лілія Герасименко теж розповідає, що у США всі одностайно на боці України та співчувають нашим втратам: «Питання війни не залишало байдужим нікого. Дуже розчулило, як в останній день нашого візиту американські колеги не змогли стримати сліз».

Учасники візиту стверджують, що така підтримка мотивує на сильнішу боротьбу, зокрема і в побудові демократичної України. Адже окрім корисних контактів, знань і партнерств, вони загалом відчули дух американської демократії. Лілія Герасименко таке ставлення до демократичних цінностей вважає взірцевим: «Американський народ – люди, які надзвичайно цінують виборену свободу та демократію. Нею пишаються від малого до великого, її гордо несуть крізь століття, її неможливо відібрати чи посягнути на неї».