«Заходи відбувалися в офлайн форматі, і обмін досвідом шляхом «живого» спілкування виявився напрочуд продуктивним», – розповіла після поїздки до Литви народна депутатка Ірина Констанкевич.
Програма USAID «РАДА: наступне покоління» разом зі своїм партнером – Міжнародним республіканським інститутом – наприкінці вересня організувала чотириденний ознайомчий візит народних депутатів України та їхніх команд, представників місцевого самоврядування та неурядових організацій до Литви. Обмін досвідом відбувався щодо інструментів, методів та підходів до взаємодії народних обранців з виборцями, громадськими організаціями, бізнесом, органами місцевої влади та самоврядування.
Програма USAID «РАДА: наступне покоління» продовжує допомагати народним депутатам України здійснювати представницьку функцію та забезпечувати комунікації з виборцями на належному рівні. Від початку повномасштабного вторгнення Програма запустила проєкт «Партнерство округів», аби розбудувати міцну мережу контактів між українськими народними обранцями та депутатами інших парламентів. Тому головною метою поїздки було поглиблення співпраці депутатів Волині та Рівненщини з депутатами Сейму Литви. До складу української делегації зокрема увійшли народні депутати України Соломія Бобровська та Ірина Констанкевич, а також команда народного обранця Ігоря Гузя.
Ірина Констанкевич відзначила, що під час поїздки їй було важливо переконатися, що соціальне й економічне забезпечення українських переселенців відбувається на високому рівні: «Мене як члена Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики цікавив стан доступу наших громадян до соціальних послуг (освіта, культура тощо). І ми щиро вдячні, що литовський уряд готовий і після закінчення 2022 року надавати соціальну допомогу біженцям. Фактично вони готові підтримувати стільки, скільки буде потрібно».
Загалом рівень підтримки з боку литовців відзначали абсолютно всі члени делегації. За їхніми словами, тема допомоги Україні стоїть всюди у порядку денному. Про це свідчить і зустріч на найвищому рівні у литовському парламенті, де українців особисто вітала голова Сейму Вікторія Чміліте-Нільсен та її колеги. А віцеспікер Сейму Паулюс Саударгас забезпечував супровід української делегації протягом усього візиту. Попри негативні наслідки російської війни для економіки Литва рішуче налаштована підтримувати українців і надалі. Тож зустрічі були продуктивними, а литовські колеги радо обговорювали подальшу активну співпрацю з українською стороною.
Як зазначає Орест Маховський, депутат Волинської обласної ради та помічник-консультант депутатки Ірини Констанкевич, «упродовж поїздки вдалося встановити контакти з депутатами Сейму, керівниками органів місцевого самоврядування Расейняйського та Радвілішкіського районів, керівництвом Міністерства внутрішніх справ та Міністерства закордонних справ, директорами управляючої компанії Каунаською вільною економічною зоною, науково-виробничого підприємства «Елінта».
Однією з головних тем візиту стала литовська модель взаємодії та комунікацій з виборцями. Учасники зауважили, що вона суттєво відрізняється від української та складається з цільових комунікацій. Литовські депутати часто спілкуються з громадянським суспільством через громадські організації та об’єднання, а якщо, до прикладу, хочуть дізнатися потреби й запити певних професійних груп (бізнесу, освітян, медиків тощо), то звертаються до відповідних асоціацій.
Оксана Киричук, помічниця народного депутата Ігоря Гузя, ділиться своїми спостереженнями: «У Литві депутати менше комунікують з виборцями напряму. У них більш організована комунікація. В Україні на практиці відбувається так, що громади озвучують увесь перелік проблем, а депутат долучається до їхнього вирішення незалежно від того, чи це його компетенція чи ні. У Литві такий побутовий рівень менший. Громади намагаються запропонувати законодавчі ініціативи, тобто що саме робити на рівні законів. А спаму звернень, який відбувається в нас (наприклад, звернення до депутатів, щоб зрізали гілки дерев), у Литві просто немає».
Учасники це пояснюють тим, що литовці мають іншу політичну культуру та частіше вирішують питання на рівні муніципалітетів.
Інша представниця команди Ігоря Гузя та очільниця Смідинської громади Оксана Піцик розповідає: «Комунікація з виборцями у Литві має системний характер. Це те, чого бракує українській моделі. Коли народний депутат не розпорошується на дрібниці. Рівень питань, які обговорюють народні депутати, є досить масштабний. Вони рідко піднімають локальні питання, тому що їх вирішують з місцевою владою та профільними міністерствами. А органи місцевого самоврядування обговорюють з депутатами внесення змін до законів чи реалізацію державних програм».
Орест Маховський також каже про системність литовської моделі та чіткий розподіл повноважень: «Депутат тісно комунікує з керівництвом районів та міст як свого виборчого округу, так і інших територій країни, він бере участь у сесійних засіданнях, організовує прийоми громадян. Я звернув увагу на тісну комунікацію депутата із місцевим самоврядуванням і те, що депутати не втручаються у зону компетентності муніципалітетів».
Тема євроінтеграції також викликала жваві обговорення та дискусії під час візиту до Литви. Українська делегація цікавилася, як литовці пояснювали своїм виборцям необхідність реформ та євроінтеграційних змін, які часом можуть бути незрозумілими громадянам.
«Це була для них національна ідея. Вони розуміли, що ті перепони, в першу чергу, економічні, вони мусять пройти, аби увійти до Європейського Союзу. І пояснення щодо важливості всіх цих реформ відбувалося на всіх фронтах: місцева влада комунікувала свої питання на місцевому рівні, депутати – на своєму рівні, і журналісти. Там не була дискусії, чи потрібна євроінтеграція. Там було роз’яснення, для чого ми маємо це зробити», - розповідає Оксана Киричук.
Вона також зауважує, що програми ЄС націлені на розбудову громадянського суспільства, і це суттєво вплинуло на подальшу комунікацію з парламентарями. Спершу ЄС надавав кошти на розвиток стратегій громадських організацій, щоб вони чітко встановлювали цілі та визначали сферу діяльності. За словами Киричук, «це фактично елемент політичної просвіти громади, який зародив систему парасолькових організацій. Є невеличкі громадські організації, що діють на базі села та які використовуються при написанні проєктів. А на рівні району діє парасолькова організація, яка активно співпрацює і з муніципалітетом, і з районом, і з депутатом. Представник цієї організації фактично відстоює інтереси усіх громад на вищих рівнях комунікації. Це дуже цікавий досвід, тому ми обмінялися контактами і прагнемо тепер підписати Меморандум».
Координаторка Програми USAID «РАДА: наступне покоління» Катерина Лукашова додає, що парасолькові організації також мають значно більший потенціал для реалізації масштабних проєктів: «Громади об’єднуються між собою у доволі великі організації. Наприклад, ми зустрічалися з представником такої асоціації територіальних громад, який представляв 44 населені пункти. Об’єднання відбувається для того, щоб громади могли спільно подаватися на фінансування певних проєктів, зокрема з фондів Європейського Союзу. Це дає можливість реалізовувати більш масштабні проєкти, оскільки асоціація громад може отримати значно більший грант. Вони навіть мають окремий офіс та людей, які пишуть такі проєкти».
Народні депутати також цікавилися досвідом литовської євроінтеграції, запитували про впровадження реформ, а також домовилися створити спільні робочі групи щодо адаптації українського законодавства до права ЄС. Водночас народна обраниця Соломія Бобровська як член Комітету ВРУ з нацбезпеки обговорювала з колегами оборонну діяльність та євроатлантичну інтеграцію і домовлялася про проведення спільних навчань. Для Ореста Маховського зокрема була цікавою тема організації, функціонування та законодавчого регулювання вільних економічних зон: «Особливо це корисно в контексті запровадження та розвитку сфери індустріальних парків в Україні. Це дозволяє розвивати високоефективні підприємства промисловості, енергетики та сфери послуг».
Оксана Піцик, підбиваючи підсумки поїздки, каже, що загалом враження винятково позитивні: «Сподобалося, що програма була насичена. За ці чотири дні ми змогли поспілкуватись із представниками різних сфер: народні депутати, органи місцевого самоврядування, бізнес, волонтерські організації, міністерства. Вразив рівень підтримки України у суспільстві. І найголовніше, литовські депутати готові допомогти у пошуку партнера-громади». Тож проєкт «Партнерство округів» від Програми «РАДА: наступне покоління» дав підґрунтя для нової співпраці, результати якої згодом мають відчути українські виборці.
