29 березня Програма USAID «РАДА: наступне покоління» провела чергову координаційну зустріч проєктів та програм міжнародної технічної допомоги, під час якої обговорили індикатори для демократичних парламентів та, зокрема, Індекс якості законодавчого процесу 8-ї сесії Верховної Ради України, розрахований експертами Програми. Участь у зустрічі взяли понад 50 осіб.
За словами Директора Програми Ігоря Когута, тема таких індикаторів – актуальна й необхідна для сталого демократичного розвитку України: «Це важливо для країни, яка має амбіції стати повноправним членом Європейського Союзу та яка виборює своє місце серед світових демократій. Сьогодні наша країна, наші Збройні Сили платять за це велику ціну. І через це ми пильнуємо, аби держава розвивалася у демократичному напрямку, незважаючи на нинішні надскладні умови».
Перший заступник Голови Верховної Ради України Олександр Корнієнко відзначив позитивну тенденцію, що український парламент інтегрує все більше нових інструментів для оцінки своєї роботи, які визнані міжнародними організаціями, адже «такі оцінки дозволяють нам як парламенту зрозуміти, куди далі рухатися». Він зауважив, що показники Індексу законодавчого процесу від Програми USAID «РАДА: наступне покоління» відповідають його очікуванням: низькі бали від громадськості за прозорість роботи парламенту, перш за все, пов’язані із заходами безпеки у період воєнного стану, а от вищі бали від виконавчої влади свідчать про поліпшення взаємодії парламенту й уряду.
«Незалежні й ефективні інституції є основою демократії. І демократичний парламент, в чому ми щодня переконуємося, є представницьким органом, відкритим, прозорим, доступним і ефективним в реалізації своїх конституційних повноважень. Розробка інструментів, набору надійних і всеосяжних універсальних індикаторів, які забезпечують розвиток парламенту, є дуже важливою для оцінки спроможності та ефективності роботи парламенту», – зауважив заступник Керівника Апарату Верховної Ради України, керівник Головного юридичного управління Михайло Теплюк.
На його думку, Верховна Рада справно функціонує навіть в умовах воєнного стану, впродовж якого народні депутати України ухвалили майже 400 законів. Також він відзначив, що над удосконаленням інституційної спроможності парламенту та Апарату ВРУ працює окрема робоча група, а також подякував Програмі USAID «РАДА: наступне покоління» за її внесок у цю роботу.
Керівник програм розвитку демократії та врядування Відділу сприяння розвитку демократії та врядування Місії USAID в Україні Олександр Піскун наголосив на важливості продовжувати реформи парламенту, адже саме він є ключовою інституцією для забезпечення євроатлантичної інтеграції України. Водночас реформи дозволять посилити підзвітність громадянам. Він зауважив, що останні соціологічні опитування вказали на збільшення довіри українців до Верховної Ради, а тому потрібно продовжувати комунікацію та взаємодію з органами місцевого самоврядування, бізнесом та іншими виборцями, аби втримати й збільшувати довіру.
Під час зустрічі були представлені індикатори, які використовує Міжпарламентський союз (IPU). Програмний менеджер цієї організації Енді Річардсон розповів, що вони використовують у своїй роботі 25 різних індикаторів, як-от парламентська автономія чи адміністративна спроможність. Парламенти можуть запросити пройти оцінку щодо будь-якої кількості таких індикаторів. За словами Річардсона, кожен з індикаторів був детально обговорений з експертами з усього світу, враховувалися рекомендації, а під час оцінювання Міжпарламентський союз зважає на умови, в яких розвивається парламент.
Про індикатори Глобального індексу стану демократії розповіла Юлія Шипілова, Програмний спеціаліст регіону Східна Європа IDEA International. До цього Індексу входять п’ять головних індикаторів демократії: залучення громадськості до прийняття рішень, представницький уряд, фундаментальні права, контроль над урядом, неупереджене управління. За її словами, такі індекси мають прогностичний характер. Наприклад, значне погіршення показників росії стали передумовою для її подальшої автократизації та здійснення агресії. Водночас Україна демонструє поліпшення своїх показників впродовж останніх десяти років.
Під час координаційної зустрічі також були презентовані результати дослідження Індексу якості законодавчого процесу, яке проводила Програма USAID «РАДА: наступне покоління». Старший експерт Програми Володимир Венгер розповів, що такий індекс для 8-ї сесії 9-го скликання ВРУ розраховували за оновленою методологією, яка спирається на самооцінюванні. В опитуванні взяли участь 130 осіб, зокрема політики, Апарат ВРУ, громадянське суспільство та представники центральних органів виконавчої влади.
Найнижчі бали законотворчий процес отримав за показниками «залучення стейкголдерів», «законодавча спроможність» та «якість експертизи», найвищий – за «прозорість» та «дотримання процедур». За словами Венгера, результати засвідчили, що Верховна Рада спроможна здійснювати свої конституційні повноваження та продемонструвала навіть стабільність роботи під час воєнного стану, адже загальний бал індексу не зменшився порівняно з попередніми сесіями.
Учасники обговорили представлені результати індексу, який, як зазначив Михайло Теплюк, «дозволяє оцінювати роботу парламенту ззовні, і ті застереження, які були висловлені – це плацдарм для роздумів на майбутнє, як покращити якість роботи».
Програма USAID «РАДА: наступне покоління» регулярно проводить оцінювання роботи сесій Верховної Ради України. Індекс якості законодавчого процесу – це інструмент самооцінки результативності та ефективності законодавчої діяльності Парламенту, відповідних процедур, їхньої ефективності та відповідності міжнародним стандартам парламентаризму. Методологія Індексу розроблена з урахуванням міжнародних стандартів та зарубіжного досвіду.