У лютому 2022 року український народ мужньо встояв під тиском жорстокого повномасштабного вторгнення Росії, зруйнувавши плани Путіна захопити Київ за три дні. Цей героїчний спротив показав, що демократії можуть ефективно протистояти сучасним сильним автократіям. Однак для повної перемоги Україні потрібно нарощувати м’язи – і не лише військові, а й інституційні. Міжнародна підтримка й допомога, інтеграція в ЄС та НАТО, повоєнна відбудова – все це залежить від того, чи зможуть демократичні інституції України показати таку ж спроможність і стійкість, яку показав український народ.
Такою інституцією є Верховна Рада України (ВРУ). Нині українському парламенту доводиться працювати у надскладних умовах: потрібно не лише швидко адаптовуватися під нові воєнні реалії та ухвалювати ключові для держави рішення, а й ефективно здійснювати євроінтеграцію. Аби стати членом ЄС, Україна має наблизити своє національне законодавство до європейського, а це майже 30 тисяч нормативно-правових актів.
Щоб допомогти з цим непростим завданням, Програма USAID «РАДА: наступне покоління» співпрацює з Верховною Радою України, надаючи можливість працівникам Апарату Парламенту та народним депутатам України взаємодіяти з їхніми європейськими колегами.
Наприкінці січня 2024 року Програма організувала навчальний візит делегації Верховної Ради до Ради Європи (РЄ) та Парламентської асамблеї Ради Європи (ПАРЄ) у Страсбург (Франція). За словами директора Програми Ігоря Когута, цей «візит відкриває великі перспективи і нові можливості для співпраці з комітетами ПАРЄ та європейськими парламентами на горизонтальному рівні».На його думку, інтеграція України до ЄС має здійснюватися за стандартами Ради Європи, оскільки вона «є еталоном у питаннях культури, прав людини, верховенства права і демократії».
До української делегації увійшли представники секретаріатів комітетів та структурних підрозділів Апарату ВРУ. Розповідаючи про візит, вони зійшлися в думці, що такі поїздки дозволяють повністю зануритися у робочу атмосферу, детально все дослідити й уточнити, обмінятися контактами. У результаті представники ВРУ і ПАРЄ обговорили дорожню карту для подальшої співпраці, яка включає двосторонню взаємодію комітетів та їхніх секретаріатів, спільні проєкти з Європейським центром парламентських досліджень і документації (ECPRD), обмін досвідом щодо функціонування інформаційних ресурсів РЄ і ПАРЄ та інше.
«Програма візиту була насичена і різностороння. Кожен представник української делегації міг знайти щось корисне зі своєї сфери та познайомитися з європейськими колегами», – розповідає Наталія Корнієнко-Зєнкова, заступниця керівника секретаріату Комітету ВРУ з питань правової політики. – «Фокус уваги до України надзвичайно великий. Всі цікавляться Україною та спостерігають за нашими змінами. І йдеться не лише про увагу, але й про підтримку, зокрема й інституційну – в плані законодавства та перекладів. Вони навіть самі говорять, що треба зараз скористатися їхньою підтримкою. Вони зацікавлені допомогти нам вступити в ЄС».
Олеся Махновець, керівниця Головного організаційного управління Апарату ВРУ, переконана, що така «подальша співпраця, безумовно, позитивно вплине на роботу українського парламенту та нинішні євроінтеграційні процеси». Вона вважає, що попри надзвичайно складні воєнні виклики працівники ВРУ дуже мотивовані та готові займатися професійним саморозвитком, аби наближати перемогу України.
Інша учасниця візиту – Надія Ревчук, головна консультантка секретаріату Комітету ВРУ з питань гуманітарної та інформаційної політики – каже, що під час візиту отримала цінний досвід у контексті захисту прав осіб, які постраждали внаслідок збройної агресії проти України. Вона також встановила тісні контакти з представниками Ради Європи, аби співпрацювати у сфері інформаційної політики: моніторити імплементацією медійного законодавства, наближати українське законодавство до стандартів ЄС, протидіяти пропаганді та дезінформації.
І поки росія всіма силами намагається зруйнувати Україну, працівники парламенту докладають зусиль, щоб вже відбудовувати країну своєї мрії. Надія Ревчук бачить майбутню Україну як «правову, економічну розвинену державу, в якій забезпечено гідний рівень життя і де інклюзивність – одна зі складових фундаменту повоєнного майбутнього». З допомогою міжнародних донорів і такою щирою мотивацією громадян Україна може досить швидко наростити потуги, аби виграти росію на полі бою та забезпечити собі успішне відновлення та євроінтеграцію.
Пані Корнієнко-Зєнкова у такий спосіб підсумувала цінність навчальної поїздки до Страсбурга: «Те, що я перебуваю в Україні, в мене є діти і я хочу майбутнього – моя найбільша мотивація вдосконалювати себе та наш парламент. Я тут і я хочу, щоб Україна розвивалася. І якщо це якимось чином залежить від мене, – навіть відвідуючи такі заходи чи дізнаючись щось нове, – то я готова. Я хочу, щоб держава існувала і була в розвитку».