Робота парламенту в умовах війни є доволі непростим завданням як в організаційному, так і конституційно-правовому аспекті. Колегіальний характер роботи законодавчого органу та природа парламентських процедур органу вимагають спеціальних зусиль для організації його роботи в таких екстраординарних обставинах, як війна. З огляду на це, конституційне регулювання в багатьох країнах передбачає часткове делегування нормотворчих функцій від парламенту іншим органам влади. Українське законодавство жодних винятків чи можливостей для делегування законодавчих повноважень не передбачає.
Відповідно до Конституції України Верховна Рада України може і повинна працювати навіть в умовах воєнного стану. Справа в тому, що Україна належить до континентальної системи права, де вага нормативного регулювання парламентськими актами (законами) є надзвичайно високою. Стаття 92 Конституції України передбачає велику кількість сфер (питань), регулювання яких допускається тільки шляхом прийняття законів парламентом. Тому відсутність дієвого парламенту навіть в умовах війни призвела би до значних складнощів для всієї національної правової системи.
Верховна Рада України продовжила здійснювати свої конституційні повноваження навіть в умовах повномасштабного вторгнення.
У цьому Звіті представлені емпіричні дані щодо роботи Верховної Ради України у період з лютого 2022 року до червня 2023 року (окремі статистичні показники відображено станом на квітень та травень 2023 року). Автори сконцентрувалися саме на законодавчій функції, адже вона була основною в діяльності парламенту протягом аналізованого періоду часу. Для формування методології дослідження та збору інформації експертами було проведено низку інтерв’ю з керівництвом Верховної Ради України та окремих парламентських комітетів, а також зі співробітниками Апарату Верховної Ради України. Проведені інтерв’ю дали змогу більш точно верифікувати дослідницькі гіпотези та пріоритети збору і представлення інформації.
Інформацію для Звіту було зібрано з відкритих інформаційних джерел, насамперед із офіційного вебпорталу Верховної Ради України, вебсайтів секретаріатів парламентських комітетів та вебресурсів інших окремих органів державної влади. Рівень прозорості та відкритості роботи українського парламенту дещо знизився в умовах повномасштабної війни, проте обсяг доступної інформації й так є вкрай великим і цікавим для аналізу.
З огляду на обставини жахливої повномасштабної війни авторами свідомо не використовувалися жодні інші відомості, окрім тих, які було розміщено органами влади та їхніми підрозділами у загальному доступі в мережі інтернет. Як наслідок, у Звіті можуть виявитися невисвітленими окремі змістовні аспекти і статистичні відомості з роботи Верховної Ради України. Проте зібрана інформація дає можливість бачити певні тенденції та особливості здійснення законодавчої функції парламенту в умовах війни.
Головним завданням цього дослідження є представити основні факти та кількісні показники роботи Верховної Ради України. З огляду на зазначене, автори цього Звіту також навмисно не робили чітких та однозначних висновків щодо виявлених фактів та особливостей законодавчого процесу в умовах повномасштабної війни.
Дослідження проведено групою експертів Програми USAID «РАДА: наступне покоління». Координацію роботи зі збору даних та підготовку звіту за результатами дослідження здійснював Володимир Венгер. Безпосередньо над дослідженням працювали Володимир Венгер, Максим Бондар, Богдана Дорошенко, Юлія Кириченко та Станіслав Івасик.
Дослідження стало можливим завдяки щедрій підтримці американського народу через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) і здійснене в межах Програми USAID «РАДА: наступне покоління», що є п’ятирічною ініціативою (2021–2026), яку впроваджує ГО «Інтерньюз-Україна». Зміст публікації необов’язково відображає погляди USAID чи уряду Сполучених Штатів.
Завантажити