У цьому дослідженні Серґіу Ґалітчі детально аналізує конституційну, правову та організаційну бази, яка регулює законотворчий процес у п'яти європейських країнах: Ірландії, Грузії, Латвії, Чехії та Великій Британії (Шотландії). Автор розглядає законотворчий процес за такими критеріями:
Планування законотворення й урядово-парламентської взаємодії та координації є важливим моментом. Поширена практика серед урядів — підготовка законодавчих програм, на основі яких парламенти можуть планувати власний порядок денний. Саме тому багато європейських країн широко практикують підготовку законодавчої програми урядом та її подальше обговорення з парламентом. Політичні й законотворчі координаційні відділи як на урядовому, так і на парламентському рівнях представляють ще один спільний елемент, призначений оптимізувати процес законотворення.
Парламентсько-урядова співпраця має важливе значення для перевірки Європейським Союзом законопроєктів та поправок на предмет дотримання відповідності. Велика кількість європейських країн у період до вступу в ЄС ухвалювала окремий закон про парламентсько-урядову співпрацю.
Співпраця і консультації між парламентом та урядом у питаннях політики й законотворення — ключові характеристики належного врядування. Законотворення — один з найважливіших обов'язків парламенту. 23 червня 2022 року Європейська рада надала Україні статус кандидата на вступ в ЄС, що ознаменувало історичний момент на шляху України до ЄС. Такий величезний крок у напрямку зближення з ЄС, а також політичні та економічні складнощі потребують удосконалення інституційної та законотворчої структури.
Всі права на цю роботу, включно з авторським правом, належать Вестмінстерській фундації за демократію (WFD). Публікацію підготував міжнародний консультант Серґіу Ґалітчі.
Публікація «Надзвичайні процедури у парламентах Європи за ковідних обмежень» стала можливою завдяки щедрій підтримці американського народу через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID). Зміст публікації не обов'язково відображає погляди USAID чи уряду Сполучених Штатів. Публікація здійснена в рамках Програми USAID «РАДА: наступне покоління», яка є п’ятирічною ініціативою (2021-2026), що впроваджується ГО «Інтерньюз-Україна».
Завантажити