Друга хвиля опитування «Громадяни і парламент: довіра, взаємодія та відкритість в умовах воєнного стану» була проведено 17-26 лютого 2024 року компанією Info Sapiens від імені Центру аналізу та соціологічних досліджень Міжнародного республіканського інституту в межах Програми USAID «РАДА: наступне покоління».
Метод опитування – computer assisted telephone interviews (CATI) на основі випадкової вибірки мобільних номерів опитано 1637 громадян України віком від 18 років (вибірка не включає жителів окупованих територій, на яких українські оператори мобільного зв'язку не надають послуги, та українців, які виїхали за кордон). Вибірка є репрезентативною для населення України за статтю, віком та розміром населеного пункту (похибка репрезентативності не перевищує 2,4%).
Діяльність парламенту та досвід взаємодії
Українці демонструють різний рівень обізнанності щодо діяльності Верховної Ради. Приблизно 59% громадян зазначили, що вони принаймні дещо знають про Верховну Раду (Київ демонструє найвищий рівень знань - 71% громадян знають «багато» або «дещо» про Верховну Раду, а обізнаність на Півдні та Сході залишається порівняно нижчою), що відображає невелике зниження порівняно з попереднім опитуванням. Частка тих, хто стверджує, що «нічого не знає» про Верховну Раду становить 9%.
Опитування розкрило, на яких питаннях, на думку українців, Верховній Раді варто зосередити увагу під час воєнного стану. Більшість респондентів (89%) першочерговим питанням для парламенту вважає «забезпечення потреб військових, оборону держави та сприяння закінченню війни». Незважаючи на те, що «допомога вразливим групам населення» залишається високопріоритетною, акцент саме на цьому питанні відносно зменшився: її згадали 34% дорослих українців, порівняно з 59% у попередньому опитуванні. «Контроль за використанням бюджетних коштів» зберіг статус критичної проблеми з незначним зниженням до 42% з 51% у 2022 році.
Більшість українців стабільно визнають «Розробку та прийняття законів» як основну функцію Верховної Ради – 53% у 2024 році та 52% у 2022 році. «Відповідальність за добробут громадян» також суттєво зросла у визнанні в якості основної функції ВРУ, що засвідчують 26% респондентів, порівняно з 7% у попередній хвилі опитування. «Сприяння національній обороні» також отримала вищий рівень визнання, який зараз становить 9% (майже удвічі більше порівняно з 4% в 2022 хвилі опитування).
Прозорість і довіра
Довіра респондентів до Верховної Ради України продемонструвала падіння: 29% висловили, що вони «швидше» або «цілковито» довіряють цій інституції, що є помітним зниженням порівняно з 56%, про які повідомлялося у 2022 році. Зокрема, довіра серед молоді (18-35 років) також знизилась: лише 36% молодих українців вказали, що вони або «скоріше» або «повністю» довіряють ВРУ, на відміну від 67%, зафіксованих двома роками раніше.
Оцінка рівня доступу громадськості до інформації про діяльність Верховної Ради в цілому виявила помірний рівень задоволення наявною ситуацією. Серед українців 32% оцінюють рівень доступу як достатній, але лише 15% заявили, що інформація для них зрозуміла. Водночас кияни стверджували, що більше задоволені зрозумілістю доступної для них інформації про діяльність Верховної Ради: 21% мешканців столиці вважають, що інформації «достатньо і вона зрозуміла». Загалом результати досліджень підкреслюють значний попит на підвищення прозорості та доступності в парламентських справах.
Комунікаційні платформи Верховної Ради
Найефективнішим каналом визнано веб-портал rada.gov.ua, висвітлення діяльності якого 25% респондентів оцінили як цілком достатнє (5 із 5). Крім того, 37% оцінили його на 4 із 5, що означає, що офіційний веб-портал вважається надійним джерелом інформації про діяльність ВР. Сторінка у Facebook і телеканал РАДА (у порядку зменшення) мають найменшу частку тих, хто оцінює їх на 5 або 4 з 5.
Залучення громадськості до цифрових сервісів Верховної Ради
«Електронні петиції» залишаються найбільш впізнаваною та використовуваною послугою, обізнаність щодо якої зросла до 56%, а використання – до 31%.
Крім того, опитування зафіксувало зростання обізнаності щодо «Громадського обговорення законопроектів» до 50%, що є значним покращенням порівняно з 33% у попередньому опитуванні. Однак рівень використання залишається відносно низьким і становить 9%, хоча це на шість пунктів більше від рівня використання, виміряного в 2022 році.
«Електронний кабінет громадянина» має незначний зріст частки громадян України, які знають про послугу, але не користувалися нею, і зараз вона становить 21%, порівняно з 17% у 2022 році. Проте, фактичне використання залишається низьким – 5 %.
Джерела та зрозумілість інформації для громадян України щодо діяльності народних депутатів
Соціальні мережі залишаються основним джерелом інформації щодо діяльності народних депутатів для мешканців України. Їх використання зросло до 60% – це на 10 процентних пунктів більше, ніж у 2022 році. Всеукраїнські телеканали досі єключовим джерелом інформації, хочаспостерігається зменшення їх використання: 31% респондентів користуються ними, щоб бути в курсі діяльності народних депутатів, порівняно з 45% у 2022 році. Використання онлайн-відеоплатформ, таких як YouTube, для політичного контенту, продемонструвало узгодженість із світовими тенденціями: 29% населення України зараз використовують його як джерело інформації. Подібним чином веб-сайти ЗМІ та місцеві телеканали є джерелами для 11% і 14% населення відповідно, зберігаючи свою роль важливих каналів інформації.
Відсоток громадян, які не користуються жодним із перелічених джерел, щоб дізнатися про діяльність народних депутатів, зменшився до 5% у 2024 році в порівнянні з 16% у 2022 році.
Комунікація та пріоритети виборчих округів
Проблемою залишається недостатнє інформування народними депутатами своїх виборців: 47% українців зазначили, що інформація, яку надають депутати, є недостатньою та незрозумілою. Дані за 2024 рік вказують на постійну потребу народних депутатів усунути прогалини в комунікації та забезпечити достатню і зрозумілу інформацію про свою діяльність усім виборцям, включаючи ВПО усіх вікових категорій.
Опитування 2024 року показало зміщення пріоритетів, на яких народним депутатам варто зосередитися. «Індивідуальна допомога народних депутатів окремим підрозділам Сил оборони (шефство)» оцінюється як найважливіший пріоритет для народних депутатів у 40%. Завдання «забезпечення інтересів округу» залишається другим за пріоритетністю, зі зниженням до 31% проти 48% у 2022 році. Важливість «зустрічі з виборцями» дещо знизилася, але все ще залишається ключовим пріоритетом для 24% громадян, що відповідає одній чверті, згаданій у попередньому опитуванні. «Контроль над державними органами та іншими органами державної влади» та «розробка законодавства» все ще вважаються пріоритетними для частини населення (22% та 23% відповідно). «Особиста участь у бойових діях» також стала суттєвим пріоритетом, набравши 26% відповідей.
Обізнанність та критерії обрання депутата до парламенту
У 2024 році частка українців, які заявляють, що знають ім’я народного депутата, обраного в їх окрузі, залишається відносно стабільною – 32%.
Дещо змінилися найважливіші критерії українських виборців при обранні депутата до парламенту. Чесність і вміння виконувати обіцянки вийшли на перший план, і зараз їх вважають найбільш важливими аспектами 41% українців, що значно більше порівняно з 27% у попередньому опитуванні. Особистісні характеристики залишаються актуальними: 17% жителів України наголошують на цій рисі (що трохи менше ніж 21% повідомлених у 2022 році). Готовність захищати інтереси людей і чути їхні потреби залишається критичною для 28% населення, порівняно з 20% у попередньому звіті.
Діяльність народних депутатів в округах та досвід взаємодії
Обізнаність із законодавчими ініціативами народних депутатів залишається низькою: лише 5% усіх респондентів знають про закони, які пропонують або підтримують їхні народні депутати.
Взаємодія з народними депутатами показує, що 14% українців зверталися до свого народного депутата чи його офісу. Дані не змінилися порівняно з попереднім опитуванням у 2022 році, в якому 12% стверджували, що контактують зі своїми депутатами. З них більшість зверталися до народного депутата чи його офісу для вирішення особистих чи громадських питань. Взаємодія після воєнного стану помітно змінилася: 69% вступили в контакт до повномасштабного вторгнення, а 30% в цілому після вторгнення.
Що стосується потреби у спілкуванні з народними депутатами після повномасштабного вторгнення росії, 66% дорослих українців повідомили про відсутність змін у своїй потребі у взаємодії, що нижче, ніж 75% у попередньому році. Відсоток, який вказує на підвищену потребу у залученні, залишається відносно стабільним і становить 10% (порівняно з 8% у 2022 році). Помітно ця потреба зросла серед внутрішньо переміщених осіб з 11% до 16%.
З точки зору спілкування, перевагою залишаються особисті зустрічі в приймальні народних депутатів, повідомлення в соцмережах, зустрічі з помічниками. Хоча особиста взаємодія залишається ключовою формою спілкування, використання соціальних медіа та інших цифрових форм взаємодії залишається актуальним.
Сприйняття спілкування народних депутатів з виборцями як необхідної частини їхньої роботи залишається високим, хоча лише 29% вважають, що між народним депутатом від округу та виборцями існує регулярна співпраця, що є меншим показником порівняно з 42%, які вважали так у минулому опитувані.
Відносини українських виборців із політичними партіями
Більшість українців (56%) повідомляють, що політична партія, за яку вони голосували на парламентських виборах 2019 року, наразі представлена у парламенті, демонструючи політичну спадкоємність і потенційно стійкі відносини між виборцями та партіями після останніх виборів. Крім того, значні 68% електорату стежать за діяльністю партії, яку вони підтримували, що свідчить про високий рівень політичної активності після виборів.
Вивчаючи канали комунікації, більшість (67%) респондентів залишаються в курсі діяльності обраної ними партії через соціальні медіа-платформи, такі як Facebook, Instagram, Telegram або Viber, тим самим підкреслюючи зростаючу важливість цифрових медіа в політичній комунікації. Традиційні медіа, такі як всеукраїнські (46%) та місцеві телеканали (14%), продовжують залишатися важливими джерелами політичної інформації, що свідчить про диверсифікований підхід до політичної участі жителів України.
Контакти з політичними партіями зустрічаються рідше, лише 9% звертаються до партії, за яку вони голосували на виборах 2019 року, насамперед для вирішення проблем громади (55%) та особистих питань (44%). Більшість цих контактів відбулися до повномасштабного вторгнення (59%), що може відображати зміну уваги громадськості.
Що стосується партійної приналежності, то українці демонструють різноманітний спектр поглядів на її важливість: 20% вважають її «дуже важливою», 30% – «досить важливою», тоді як 46% вважають її «менш важливою» або взагалі «не важливою».
Знання про виборчу систему, яка використовувалася на останніх парламентських виборах, неоднозначні: найбільша частка респондентів (38%) правильно визначили її як змішану. Дивлячись у майбутнє, перевагу віддають мажоритарному представництву (37%), а 33% ставиться прихильно до змішаної системи.
Детальні результати опитування дивіться у презентації.
Це дослідження стало можливим завдяки щедрій підтримці американського народу через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID). Зміст публікації не обов'язково відображає погляди USAID чи уряду Сполучених Штатів. Дослідження здійснене в рамках Програми USAID «РАДА: наступне покоління», яка є п’ятирічною ініціативою (2021-2026), що впроваджується ГО «Інтерньюз-Україна».
Завантажити