Як ефективно розповідати іноземцям про злочини військових РФ в Україні

12 вересня ГО «Інтерньюз-Україна» разом з її мультимедійним проєктом UkraineWorld.org представили книгу з історіями українців, які постраждали від злочинів російських військових, — «Why Do They Kill Our People?».

«Ця книга вже є частиною історії; а з роками вона стане джерелом спогадів про жахи війни. Вона про те, як, попри неймовірні виклики та щоденний ризик смерті, люди в Україні боролися за своє право бути вільними, жити гідно, жити на своїй українській землі», — зазначила під час презентації Ольга Татохіна, редакторка книги.

Окрім презентації книги, експерти, іноземні журналісти, правозахисники, представники посольств і громадських організацій також обговорили, як доносити до міжнародної аудиторії історії українців і комунікувати про злочини російських військових. Так, щоб не лякати аудиторію, а привертати увагу світу до людей, які пережили жахіття.

В дискусії взяли участь:

• Анастасія Герасимчук, заступниця головного редактора UkraineWorld;
• Наталя Гуменюк, співзасновниця Лабораторії журналістики суспільного інтересу та The Reckoning Project;
• Сергій Мовчан, юрист і керівник відділу документації Української Гельсінської спілки з прав людини (УГСПЛ);
• Аля Шандра, журналістка та головна редакторка Euromaidan Press;
• Стефан Сіоан, автор і продюсер документальних фільмів, кореспондент французького видання «Libération» та бельгійського «Le Soir».

Модерував обговорення Володимир Єрмоленко, український філософ, журналіст і головний редактор UkraineWorld.

Запрошені спікери погодилися: додати гучності українським голосам допоможе ретельний вибір історій, які відгукнуться глобальній аудиторії. Часто це особисті, емоційно сильні наративи про виживання, втрату та спротив, які можуть гуманізувати війну для іноземців. Експерти зазначили, що історії про звірства російської армії травматичні; передати їх, не травмуючи аудиторію чи оповідачів, — складне завдання.

Журналісти й правозахисники мають балансувати на тонкій межі між розповіддю про жорстокі реалії війни та захистом гідності тих, хто вижив. Важливо дати змогу постраждалим  розповісти історії власними словами та у власному темпі, щоб вони відчували, що їх почують і поважатимуть.

«Для мене було важливо поділитися моєю історією — історією мого Жені, який був єдиною дитиною у своїй сім'ї. Історія наших стосунків ніколи не стане реальністю. Він був моїм хлопцем. Він хотів одружитися зі мною і планував зробити пропозицію 1 січня. Але він помер до того, 17 грудня. Так, я не дружина зараз. На жаль, така історія не єдина», — розповіла Алла Карпенко, спеціалістка у справах ветеранів та партнерка загиблого військового.

Важливим критерієм успішної розповіді є вибір медіаплатформи. Історії, які поширюють міжнародні медіа з великою аудиторією, та масштабні кампанії в соціальних мережах допоможуть залучити більше людей і зробити українську перспективу помітнішою на світовій арені.

Щоби посилити український голос за кордоном, варто пропонувати міжнародним журналістам інформацію безпосередньо від учасників — інтерв'ю та мультимедійний контент.

«Неправда, що люди не зацікавлені. Проте жителі французьких провінцій не хочуть [раціонально] розуміти війну, вони хочуть відчути, як живуть люди в Україні. Наприклад, як рибалкам вдалось і далі працювати в Чорному морі, де навколо міни, або як селянам вдається збирати врожай у найбільш замінованій країні. Нам потрібно думати над створенням нових форматів», — поділився Стефан Сіоан.

Він також наголосив, що висвітлення війни різко розвинулось за останній місяць, до того ж європейські медіа хочуть бачити аналітичний підхід до війни РФ проти України, оскільки аудиторії провідних видань перенасичені інформацією.

Однак залишається відкритим питання, як привертати й утримувати увагу аудиторії до цих історій — враховуючи велику кількість новин і значні зусилля Росії з просування своїх наративів.

Докладніше про це розповіла Анастасія Герасимчук: «Ми в UkraineWorld усвідомили, що важливо висвітлювати гарячі теми та інформувати аудиторію про події в Україні. Проте потрібно надати цьому більшої глибини, пояснити концепт України як такий. І так народилась ідея створювати ґрунтовні аналітичні матеріали. Тут ми фокусуємося на глибинних аспектах, наприклад, історії та культурі. Вони допомагають аудиторії краще зрозуміти українців та знайти спільне між нами».

суто про страждання можуть відштовхнути аудиторію або змусити її відчути себе безсилою. Ключова стратегія — балансуватиі ці складні наративи з історіями надії, опору та одужання. Це дає аудиторії відчуття розширення можливостей і заклик до дії, а не привід для відчаю.

«Якщо ми хочемо, щоб нас і далі чули, потрібно оживляти нашу аудиторію дослідженнями, історіями перемоги, навіть завзятості. Розповідями про Давида та Голіафа. Таким чином читачі й глядачі будуть і далі вірити в наш дух, бачити жагу до перемоги та підтримувати охочіше», — наголосила Аля Шандра.

Захід організовано за підтримки Національного демократичного інституту (НДІ) та міжнародної організації Інтерньюз.