Ресурси для верифікації інформації

Правда чи фейк? Це перше питання, яке виникає чи, принаймні, має виникати у журналістів у процесі підготовки матеріалу. Довіряти словам, а тим паче емоціям — шкідливо для репутації, справжню ж цінність мають тільки перевірені факти. Пропонуємо підбірку інструментів для верифікації інформації, яка відкриває очі на правду.

ВІДЕО

Серед різного типу контенту найбільш складно перевірити на правдивість відео. Адже зараз кожен охочий із найменшим рівнем обізнаності може змінювати відеоролик у найпростіших для цього програмах.

Плагін InVID (In Video Veritas) розроблений, у першу чергу, для журналістів та покликаний полегшити боротьбу із фейковими й маніпулятивними відео. Розширення доступне для браузерів Firefox та Chrome. За його допомогою можна перевіряти відеоконтент не тільки з YouTube, але й з соціальних мереж. Плагін розбиває відео на кадри та проводить зворотній пошук (reverse image search) у пошуковій системі (Google, Yandex и Baidu), що дозволяє знайти першоджерело зображення.

Розширення дуже зручне у використанні: після його завантаження на панелі інструментів браузера з’явиться кнопка запуску. Зручно і те, що перевіряти відео на правдивість можна одразу гуляючи просторами YouTube. Для цього на обраному ролику потрібно клацнути правою кнопкою миші та обрати функцію перевірки. Будьте, однак, готовими, що процес займе трохи часу. Ще один ресурс для перевірки відео, щоправда тільки з YouTube — Citizen Evidence Lab, який представила правозахисна організація Amnesty International. Він дозволяє перевірити історію, час завантаження відео та інші моменти. Як це зробити — детально прописано в інструкції на сайті.

ЗОБРАЖЕННЯ

Серед безлічі інструментів для перевірки зображень інструмент Image Operations є одним із найбільш простих, проте водночас багатофункціональних. Він зручний не тільки для верифікації, але й для редагування зображення. Сервіс, фактично, є бібліотекою з посиланнями на інші ресурси, які впорядковані у відповідності до потреб: у кожній категорії об’єднані ресурси зі схожим функціоналом.

Працювати з ресурсом досить просто — варто лише вставити лінк на потрібне зображення чи завантажити його з комп’ютера. Далі необхідно обрати із списку інструментів потрібний. Наступний крок — захоплюватися результатом.

Ресурс дозволяє дізнатися інформацію про автора зображення (проте не завжди), коли і де світлина була зроблена, коли її завантажили онлайн і чи присутній у ній монтаж. Перед користуванням ресурсу вивчіть його меню — набір можливостей може спочатку спантеличити, проте в результаті зекономите багато часу.

САЙТИ ФЕЙКОВИХ НОВИН

На таких ресурсах як BBCCNN часто можна знайти «неймовірну», «шокуючу», «сенсаційну» інформацію. Ці та інші епітети — характеристики найкращих фейків. Зараз є чимало інструментів, котрі зібрали такі сайти в єдину базу та повідомляють про їх ненадійність, коли користувач на них свідомо чи випадково потрапляє. Як-от, до прикладу, розширення Fake News Alert чи B.S. Detector. Вони не мають на меті спростувати чи пояснити природу фейку. Їхнім головним завданням є звернути увагу на ненадійні сайти (список яких вбудований у плагін), останнє ж слово — за споживачем інформації.

Довіряйте, але перевіряйте!

На основі рекомендацій із сайту stopfake.org.