Кремлівська пропаганда в Івано-Франківській області: далеко не означає безпечно

Попри віддалене розташування від країни-агресора, на Івано-Франківщину так само «таргетується» роспропаганда. В області простежуються загальні наративи, але є і специфічні меседжі, притаманні лише цьому регіону. Під час онлайн-тренінгу від Представництва ЄС в Україні та ГО «Інтерньюз-Україна», експерти проаналізували методи ворожого впливу в українському інфопросторі та ключові наративи кремлівської пропаганди на Івано-Франківщині.

Як і в решті областей, Telegram залишається найбільшим розсадником кремлівської пропаганди. У 2022 році експерти VoxCheck провели дослідження «Дезінформація про Україну в російських та проросійських телеграм-каналах» і виявили найпопулярніші роснаративи в Telegram.

Нашарування та поєднання наративів підсилюють одне одного та створюють екосистему для поширення дезінформації. І чим довше триває війна, тим негативніший образ України росія намагається створити.

Кремлівська пропаганда змінює свої меседжі залежно від цільової аудиторії. Проте в одній новині вона може комбінувати різні наративи. Співзасновниця StopFake Ольга Юркова розповіла, які наративи та для якої аудиторії російська пропаганда поширює з 24 лютого:

Аудиторія: Російський народ.

Мета: люди підтримують війну.

Меседжі: росія не атакує, а захищається та відновлює історичну справедливість; порятунок братів і сестер.

Аудиторія: Російські солдати.

Мета: викликати агресію, мотивувати вести війну.

Меседжі: ця війна — битва проти великого зла (НАТО); дегуманізація українців (домальовування у фотошопі нацистських символів); страх покарання за дезертирство та віра командирам; страх полону; вигадані перемоги для підняття бойового духу.

Аудиторія: Український народ.

Мета: деморалізувати, підірвати волю до спротиву.

Меседжі:

Противник надто сильний, тож спротив не має сенсу. На початку вторгнення росія застосовувала так звані «панічні атаки» — меседжі, які повідомляли про сильні авіаудари чи хімічну атаку в усій країні.
Країна не варта того, щоб за неї воювати. Разом із цим наративом поширювалися меседжі про масову мобілізацію — нібито на вулицях масово та примусово видають чоловікам повістки. Сюди ж закладався меседж, що служба в армії — щось страшне, її треба боятися та уникати.
Розбрат між різними суспільними групами.
Нам потрібен мир за будь-яку ціну, люди втомилися і потрібно домовлятися.

Аудиторія: Українські солдати.

Мета: припинити збройний захист країни.

Меседжі: ворог потужний, тому перемога неможлива; зневіра у заявлених цілях війни; недовіра до командування й влади; недовіра до союзників (Польща хоче захопити Західну Україну); страх за власне життя (історії про вручення повісток).

Аудиторія: Міжнародна спільнота.

Мета: щоб світ не втручався.

Меседжі:

Російські воєнні злочини — постановка України.
Україна продає західну зброю на чорному ринку. Цей меседж підтримували популістичні західні політики.
Україна провокує росію. Типове звинувачення жертви — активно використовувався після обстрілу Кримського мосту та звільнення Херсону.
Захід страждає від санкцій більше, аніж росія, і взагалі — економіка росії процвітає.
Українська армія чинить такі самі злочини, як і російська.

Керівниця проєкту VoxCheck Світлана Сліпченко розповіла про основні методи ворожого впливу в українському інфопросторі:

Підтверджувальне упередження (confirmation bias) — це пошук або інтерпретація інформації таким чином, щоб вона підтверджувала власні переконання і водночас ігнорування даних, які їм суперечать. Спотворення пошуку та перевірки інформації — це коли ми шукаємо лише те, що хочемо знайти.
Пошук простих та швидких рішень — прагнення простих рішень для складних проблем.
Порушення причинно-наслідкових зв'язків — це один із найпопулярніших методів пропаганди. Якщо поміняти місцями причини та наслідки, або вибірково встановити причинно-наслідкові зв'язки, можна легко зманіпулювати фактами.
Евристика репрезентативності — це створення ефекту масовості, коли відбувається гіперболізація події чи явища. Роспропаганда часто створює враження, що всі люди думають певним чином, або що певні події відбуваються дуже масово (наприклад, мітинги на підтримку фейкових референдумів про приєднання до росії).

Для Івано-Франківщини характерні наступні методи ворожого впливу:

Деморалізація та нагнітання — це найпопулярніший метод в регіональних каналах, але водночас він поширений для всієї країни.
Маніпуляція фактами та порушення причинно-наслідкових зв'язків (конспірологічні теорії змови).
Підроблені фото та відео — такі фейки здебільшого є низької якості, тож їх легко спростувати.
Підрив довіри до інституцій. Мета — розсварити українців зсередини, аби єднатися та боротися проти спільного ворога було складніше.
Підрив довіри до закордонних партнерів — це робиться з метою «підірвати» наші стосунки з Європою та закордонними партнерами, аби Україні зійшла з євроатлантичного курсу.

Ключові наративи кремлівської пропаганди на Івано-Франківщині

за спостереженнями керівниці VoxCheck Світлани Сліпченко

Деморалізація через масову загибель військових. Росіяни в жорсткій манері «радіють» загибелі українських військових, щоб висміяти та зайвий раз нагадати про свою силу. Вони намагаються зневірити українців у майбутній перемозі та залякати тих, хто нині на фронті.
Залякування масовою мобілізацією. Наратив характерний для більшості регіонів України.

Мобілізація в Україні триває з 24 лютого 2022-го, проте російська пропаганда активно розкручує тему саме примусової масової мобілізації. Анонімні Telegram-канали поширюють фото та відео, на яких чоловіки у військовій формі нібито видають повістки цивільним. Зазвичай з фото та відео не зрозуміло, що насправді відбувається, але вони підписані на кшталт «військові вручили чоловіку повістку, не дали змоги дійти до роботи».

Також пропагандисти поширювали карту з кількістю мобілізованих у різних областях України й підв'язали туди наратив про дискредитацію російськомовного населення. Нібито з «російськомовних регіонів» (Миколаївська, Запорізька, Харківська) мобілізовують десятками тисяч, а на Заході України лише десятки на область — і причина, звісно, в мові. Мовляв, Україна навмисно вбиває російськомовне населення.

З кінця лютого рф поширювала фейки про масову мобілізацію на Івано-Франківщині, хоч це й суперечило попереднім наративам.

Розпалювання ненависті на основі теми про масову мобілізацію. Місцеві групи поширювали повідомлення «місцеві побили п'яного військкома» чи «хлопця, який розмовляв російською на Івано-Франківщині, відправили воювати й він загинув за малоросів». У таких меседжах простежується зв'язок з іншими наративами, зокрема мовним питанням і масовою мобілізацією.
Дискредитація реформ. Будь-які зміни на законодавчому рівні, необхідні Україні для євроінтеграції та відмежування від пострадянського спадку, можуть стати об'єктом пропаганди. Фейки про ринок землі та декомунізацію, медичну, освітню, антикорупційну, судову реформи та приватизацію — будь-яка з реформ та ініціатив може бути спаплюжена роспропагандою.

До початку повномасштабної війни росія поширювала наратив, що ринок сільгоспземлі відкривається, щоб іноземці скупили всі українські землі. Мета — налаштувати українців проти будь-яких змін, особливо всього західного.

Декомунізацію пропагандисти також висвітлюють як акти нацизму в Україні.

Наративи про УПЦ МП, здебільшого пов'язаний із Києво-Печерською Лаврою, але й тут використали новини про нібито підпал православного храму. Ці меседжі легко мігрують в анонімних каналах та Facebook-групах, аби посилити відчуття обмеження свободи віросповідання в Україні. Головна проблема — жоден із фейків не висвітлює сутність МП в Україні.
Польща захопить Захід України. У таких фейках дуже багато перекручувань фактів. Військова та гуманітарна допомога, робота над спільними проєктами часто трактується як окупація.

Приклади наративів на Івано-Франківщині:

«Чеський найманець, що втік з-під Бахмута, засвітив важливий об'єкт на Івано-Франківщині». Нібито Україна найняла іноземців, аби вбивати нещасних росіян. Росія виправдовує вторгнення, адже тепер воює і з НАТО, Америкою та Європою. Згадки про «найманців» — це підкріплення наративу, що інші країни (НАТО) беруть участь у війні проти рф.
Фейк про «тату-салон, який готовий звести свастику за пів ціни, щоби вас не побили в Польщі» — насправді ідфотошоплене фото справжнього тату-салону. Такі фейки легко перевірити за допомогою зворотного пошуку — знайти оригінал фасаду будівлі.