Річний звіт2024

Матеріал видання «ЗМІСТ» про занепад історичного центру Полтави сприяв збереженню будівлі на вул. Гоголя, 7, яка тепер охороняється як пам'ятка культури.

Газета «Карпати» створила сайт, який за два місяці набрав понад 20 000 переглядів, а кількість підписників у Facebook зросла до 9 000.

Видання «Махала» розвіяло міф про низький патріотизм півдня України, показавши підтримку українських болгар, гагаузів та молдован у прагненні звільнитися від російського впливу.

95 % учасників оцінили вебінар із фандрейзингу на 5 із 5, відзначивши практичну користь отриманих знань.

Учасники тренінгів уже застосовують отримані знання та навички у своїх редакціях (SEO, SMM, аналіз цільових аудиторій, робота з аналітикою та грантами).

19 стипендіатів випустили свої матеріали, ще один завершує навесні 2025 року.

Завдяки проєкту медіапартнери «Вісник Ч» та «Золотоноша.City» досягли 1 000 підписників на YouTube і запустили монетизацію, що дало перший прибуток і створило основу для фінансової сталості.

Медіа збільшили охоплення: «Вісник Ч» — на 44,7 %. Студія «Файне місто» зафіксувала зростання на YouTube (+969 %) і Telegram (+67 %). «Медіадоказ» збільшив охоплення на Facebook (+84,4 %) і активних користувачів сайту на 85,7 %. 

«I-VIN.INFO» та «Медіадоказ» отримали нове фінансування від фондів і уклали рекламні партнерства, а «Городоцький районний телерадіопресцентр» збільшив рекламні доходи на 22 %.

«Кременчуцький Телеграф» допоміг ветерану війни вступити на курси Miltech та IT, що сприяло його подальшому працевлаштуванню.

Журналісти покращили навички створення матеріалів.

Медіа отримали практичні навички для ефективного реагування на інформаційні виклики в умовах війни.

Провели публічні події з відомими українськими та іноземними інтелектуалами (Тімоті Снайдер, Дмитро Кулеба, Тімоті Гартон Еш, Павло Клімкін та інші).

Тексти українських авторок та авторів опублікували видання багатьох країн світу: Мексики, Аргентини, Колумбії, Катару, Франції, Німеччини тощо.

Провели публічні події про Україну в топових університетах Німеччини, Франції та США. 

Забезпечили присутність на відомих медіамайданчиках: BBC, France 24, Radio France International, France Culture тощо.

Вийшли на міжнародні аудиторії в Північній та Латинській Америці, Європі: це дало змогу донести український голос до закордонної спільноти.

Іноземні колеги та учасники міжнародних подій відзначають якість контенту та зізнаються, що є фанатами подкастів і матеріалів UkraineWorld.

Проєкт став каталізатором позитивних змін у відносинах між бізнесом та владою: нові підприємці почали активно звертатися до міст, щоб стати частиною локального бренду. Це свідчить про зростання довіри та співпраці.

Місцеві виробники повідомили про зростання продажів: учасники ярмарку та модного показу в Житомирі зафіксували збільшення на 2–7 %, а ювелірна майстерня JST-studio відзначила суттєве розширення клієнтської бази після рекламної кампанії.

Успіх проєкту в Житомирі, Ужгороді, Івано-Франківську та Кам’янці-Подільському спонукав Білу Церкву приєднатися до ініціативи у 2024 році: це показує масштабованість моделі підтримки локального бізнесу.

Партнери відзначили нашу роботу як «найуспішнішу та найпродуктивнішу співпрацю», підкресливши здатність команди «робити неможливе на найвищому рівні».

Громадяни отримали чіткі покрокові інструкції, як отримати компенсацію. 

Посилили комунікації Міністерства розвитку громад і територій України.

Провели навчання для журналістів та забудовників, що підвищило експертизу ключових стейкхолдерів у питаннях відновлення.

Розробили антикризовий комунікаційний план, що дає змогу оперативно реагувати на виклики під час утілення програми.

16 активісток із регіонів приїхали до Львова для обміну досвідом з іншими ініціативами. Це дало їм нові ідеї та партнерства для майбутніх проєктів.

8 громадських організацій отримали мінігранти та успішно втілили свої ініціативи — від арттерапії для дружин військових до навчальних програм із фрилансу та SMM.

Ми провели масштабну інфокампанію за участю інфлуенсерів, що залучила сотні тисяч українців. Їхні відеоісторії надихнули інших долучатися до змін.

Завдяки медіапроєктам, відеоексплейнерам та соціальним кампаніям ми поширили знання про права жінок і їхню роль у розбудові миру в Україні.

Створена стійка мережа активістів у Донецькій, Дніпропетровській та Полтавській областях через регіональні чати у месенджерах (223 учасники) та офлайн-заходи. Це забезпечує подальшу взаємодію та обмін досвідом між учасниками навіть після завершення проєкту.

19-річний учасник проєкту Андрій провів 11 освітніх годин для 337 старшокласників у Покровській громаді.

22-річний Єгор із Кривого Рогу розробив і провів власну освітню програму з протидії насильству.

Колишня голова сільської громади Любов Шерстюк заснувала власну ГО «Сила Любові», яка працює з темою активізму жінок.

Три наші відео у партнерстві з YouTube-каналом «Ціна Держави» набрали понад 390 436 переглядів.

Освітня програма «Прозорість у дії» залучила понад 170 журналістів та представників громадських організацій: рівень їхнього розуміння реформи підвищився на 104,76 %. 

Серія матеріалів у регіональних медіа про успішні кейси використання державного майна охопили аудиторію у понад 4 мільйони. Зокрема висвітлили історії прихистку ВПО та успішної приватизації в різних областях.

Розробили посібник із комунікації реформи, який став практичним інструментом для роботи з медіа та підрядниками.

Колаборація з мисткинею Євгенією Полозіною та майстер-клас для дітей у відновленій мистецькій школі (Миргород, Полтавська область).

Художні роботи на основі дитячих малюнків перетворили на серію листівок.

Зворушливий випадок: хлопчик із проблемами здоров’я, який тимчасово не міг ходити, дуже хотів взяти участь у майстер-класі у відновленій мистецькій школі. Батьки принесли його на руках, щоб він зміг долучитися до творчого процесу.

Створили онлайн-курс з основ комунікації ОМС на платформі U-LEARN, доступний для всіх громад України.

80 % учасників програми відзначили підвищення впевненості у своїх комунікаційних навичках.

40 % учасників уже запровадили нові формати комунікації у своїх громадах.

Уманська громада запровадила регулярні престури, що допомагають будувати довіру між владою та громадою.

Куликівська громада успішно провела інфокампанію «Здорова громада», що збільшила рівень вакцинації серед населення.

Кегичівська громада покращила комунікацію про роботу Центру життєстійкості для мешканців громади та Молодіжного центру, що збільшило рівень відвідуваності цих закладів удвічі.

60 % медичних закладів після проєкту повідомили про значне покращення рівня комунікацій, що збільшило потік пацієнтів.

23 % закладів почали переглядати бюджет для збільшення витрат на комунікації та розробляти антикризові плани.

30 % медзакладів переглянули політики внутрішніх комунікацій та залучили нових фахівців, зокрема з комунікацій, дизайну та копірайтингу.

Учасники також почали укладати нові партнерства з благодійними та донорськими організаціями. Це допомогло втілити соціальні ініціативи, зокрема, для ветеранів.

Полтавська лікарня ім. Скліфосовського запустила Центр комунікацій та пацієнтських сервісів і запровадила пілотний сервіс онлайн-запису до певних фахівців. Також команда розробила маршрут пацієнта з платних послуг та вдосконалює контент для «інтерактивної реєстратури».

Спеціалісти з комунікацій Ніжинської центральної міської лікарні ім. М. Галицького покращили внутрішню взаємодію та комунікацію з пацієнтами: запровадили нову навігацію, систему зворотного зв’язку та «Кодекс етики працівників».

У запорізькій лікарні «Центр первинної медико-санітарної допомоги №10» оновили стандарти внутрішніх комунікацій, запустили кампанію з розвитку бренду роботодавця, презентували інфопортал із розсилками для працівників і започаткували рубрику «День із життя лікаря».

Аудиторія соцмереж Представництва ЄС стабільно зростає. Попри загальне зниження інтересу до новинного контенту в Україні, Facebook-сторінка зросла на 2,753 підписника, а Instagram — на 2,600.

Збільшилося охоплення контенту Представництва ЄС в Україні. У 2024 році сумарний показник для Facebook та Instagram становив 23,7 млн. Зокрема, в Instagram органічне охоплення майже потроїлося.

Позитивні відгуки від учасників тренінгів — понад 100 журналістів з усіх регіонів України відзначили практичну користь навчань. Це підтверджують відповіді у фідбек-формах та публікації в соціальних мережах учасників.

Створили спільноту молодих лідерів, готових активно брати участь у відновленні країни.

Розробили академічну програму, що відповідає вимогам сучасних європейських навчальних стандартів.

Учасники висловили задоволення програмою: «Дуже задоволена лекторами, їхній ентузіазм надихає та дає нові ідеї».

Учасники зазначили, що ця програма дала їм нові інструменти та знання для впливу на розвиток України.

Митці з ЄС, побачивши Україну під час війни, почали активно її адвокатувати. Наприклад, бельгійський художник Дідьє Шьорен після резиденції дав інтерв'ю виданню GrenzEcho про важливість підтримки України через мистецтво.

Митці створили унікальні роботи з високим суспільним резонансом: 3D-робота Аліси Кормач, що поєднала Бранденбурзькі ворота зі стилем Примаченко, стала вірусною в соціальних мережах.

Німецький фотограф Ян Тау створив тримовний вебпроєкт «100 градусів — збережені ідентичності», який документує українські історії через метафору консервації.

Учасники сформували стійку професійну мережу для майбутніх колаборацій між митцями з України та ЄС. 

Розробили методичні рекомендації щодо боротьби з гендерною дезінформацією.

79,5 % учасників покращили розуміння принципів медіаграмотності.

Провели конференцію «ДезАут» у Києві, що об’єднала медійників, експертів і громадські організації. Вона стала платформою для обговорення викликів інформаційної безпеки та вироблення ефективних рішень.

Впровадили креативний підхід у комунікації інформаційної гігієни через концепцію «марафону медіаграмотності».

Учасники мережі активно долучилися до Всесвітнього тижня медіаграмотності: їхні пости набрали понад 250 000 показів.

Під час 2-річного дослідження виявили понад 268 дезінформаційних діячів, які поширили 2,2 млн публікацій в Україні та Білорусі. Це допомогло проаналізувати тактики російської інформаційної війни.

Медійники почали використовувати ШІ для виявлення дезінформації.

Журналісти покращили свої навички з протидії пропаганді та створення якісного контенту.

Санта у різдвяному відео розповів про важливість медіаграмотності, що допомогло привернути увагу до теми навіть у святковий період.

4 медіа долучилися та допомогли охопити цільову аудиторію з прифронтових регіонів, де мешкають люди, що найбільше піддаються дезінформації.

Стаття про використання ШІ в маніпуляціях з інформацією привернула увагу медіа: наших експертів запросили у прямий ефір на телеканалі Київ 24, що сприяло поширенню знань серед ширшої аудиторії.

Пост про можливі блокування акаунтів у Facebook та Instagram викликав велику активність у коментарях: люди жваво ділилися своїм досвідом. Це показало важливість вибору тем, які викликають обговорення та обмін досвідом.

За підтримки Програми у 2024 році Верховна Рада ухвалила закони «Про лобіювання» (№3606-IX) та «Про публічні консультації» (№3841-IX.), а також закони щодо забезпечення житлом внутрішньо переміщених осіб (4080-IX) та щодо пріоритетного права деяких категорій внутрішньо переміщених осіб на отримання компенсації за знищені об'єкти нерухомого майна (№4114-IX).

Програма стажування в Дослідницькій службі парламенту дала учасникам цінний досвід і допомогла двом стажистам знайти роботу: це сприяло оновленню кадрового потенціалу Верховної Ради.

Програма посилила інституційну спроможність парламенту. Було створено сучасний тренінговий центр із повним технічним оснащенням, впроваджено системи кібербезпеки та забезпечено можливість проведення гібридних заходів. Понад 600 працівників Апарату ВРУ пройшли навчання з цифрових компетенцій та комунікацій.

Було проведено серію форумів для ветеранів та внутрішньо переміщених осіб, а також організовано регулярні зустрічі депутатів із виборцями в регіонах. Це сприяло налагодженню комунікації з громадянами в умовах воєнного стану. 

Створили перший в Україні посібник із розроблення комунікаційної стратегії для громад.

Добротвірська громада створила новий сектор Громадський простір  «ОСА», який відповідає за комунікації.

Чотири громади (Рава-Руська, Арцизька, Миргородська, Веселинівська) зробили свої сайти доступнішими для мешканців.

П'ять громад (Боратинська, Миргородська, Рава-Руська, Полянська, Острозька) запустили нові канали комунікації в соцмережах.

Острозька громада запустила щотижневі відеозвіти міського голови, які набирають від 5000 переглядів.

П'ять громад (Рава-Руська, Веселинівська, Бродівська, Буштинська, Добротвірська) почали використовувати графічні редактори для створення контенту.

Буштинська громада розв'язала проблему нестачі кадрів через залучення молодіжного центру.

Чотири громади (Диканська, Веселинівська, Полянська, Виноградівська) оновили підхід до антикризових комунікацій.

Веселинівська громада посилила кібербезпеку даних та збільшила охоплення в соцмережах.

Провели комплексний аудит цифрової безпеки, надали персоналізовані рекомендації та закупили необхідне програмне забезпечення для громад.

Розробили інформаційні матеріали з протидії фішингу у відповідь на реальний інцидент.

Створили додаткові освітні матеріали, зокрема плакати про фішинг для ЦНАПів.

Розпочали співпрацю з платформою онлайн-психотерапії Pleso: команда отримала доступ до психологічної підтримки. Це сприяє емоційному добробуту та продуктивності.

Робота над організаційною структурою: нові посади та ролі дають змогу залучати фахівців із сильною та специфічною експертизою.

Впроваджено нові сервіси: PeopleForce для автоматизації HR-процесів і Monday.com як систему task-менеджменту та бази знань.

Організація повернулася до офлайн-формату, що сприяє зміцненню командної взаємодії.

Оновлено політику безпеки, посилено контроль доступу до офісу та запроваджено кризові тренінги.