Українські медіа: споживання новин і довіра у 2025 році

База: Вся вибірка, N=1649

Запитання: Які з наведених нижче пристроїв Ви використовували протягом останніх 30 днів для отримання новин?

База: Вся вибірка, N=1649

Запитання: Які медіа Ви використовували протягом останніх 30 днів для отримання новин?

База: Вся вибірка, N=1649

Використання медіа для отримання новин протягом місяця

Порівняно з 2024 р. частка щоденних інтернет-користувачів майже не змінилась і становить 92 %.

Більшість аудиторії — 62 % — це споживачі новин онлайн (на новинних порталах і в соціальних мережах), які не дивляться телевізійні новини.

Динаміка медіаактивності

У 2025 році споживання новин у соціальних мережах і далі зростає. Використання інших медіа — ТБ, сайтів новин, радіо та преси — залишається на рівні минулого року.

Канали доступу стають більш різноманітними: порівняно з минулим роком зросла частка тих, хто використовує телевізор, ноутбук та планшет для отримання новин.

Запитання: Які пристрої Ви використовували протягом останніх 30 днів для отримання новин?

База: Вся вибірка, 2015-2021 N~1600/хвиля, 2022 N~1450, 2023 N=1534, 2024 N=1513, 2025 N=1649

Використання медіа для отримання новин протягом місяця, 2015–2025 (у %)

Запитання: Які медіа Ви використовували протягом останніх 30 днів для отримання новин?

База: Вся вибірка, 2015-2021 N~1600/хвиля, 2022 N~1450, 2023 N=1534, 2024 N=1513, 2025 N=1649

Запитання: Як часто Ви взагалі користуєтесь інтернетом? — % тих, хто користується щодня

База: Вся вибірка, 2015-2021 N~1600/хвиля, 2022 N~1450, 2023 N=1534, 2024 N=1513, 2025 N=1649

Запитання: Які засоби інформації Ви використовували протягом останніх 30 днів для отримання новин?

База: Вся вибірка, 2015-2021 N~1600/хвиля, 2022 N~1450, 2023 N=1534, 2024 N=1513, 2025 N=1649

Динаміка споживання різних типів медіа, 2015–2025 (у %)

Запитання: Які новинні сторінки / канали у соціальних мережах новин Ви відвідували за останні 30 днів? (для сайтів / інтернет-джерел, ТБ, радіо та друкованих — аналогічне запитання)

База: Споживачі новин з даного медіа

Споживання новин іноземною мовою

Майже кожен четвертий респондент отримував новини іноземною мовою, а серед молоді 26–35 років цей показник сягає 40 %.

У структурі іноземних медіа переважають інтернет-джерела: новинні сайти та соціальні мережі, серед яких найчастіше згадували BBC та CNN.

Запитання: Чи читаєте / дивитися Ви новини у джерелах, які публікують матеріали іноземною мовою — наприклад, англійською, німецькою? Назвіть до трьох джерел іноземною мовою, на яких Ви частіше за все читаєте / дивитеся новини?

База: Вся вибірка, N=1649, Споживачі новин іноземною мовою, N=422

Загальнонаціональні медіа, які використовують для отримання новин (у %)

Запитання: Назвіть до трьох загальнонаціональних сайтів новин, які Ви відвідуєте найчастіше?

База: Споживачі новин з даного загальнонаціонального медіа, 2024 N=340, 2025 N=396

Запитання: Назвіть до трьох загальнонаціональних телеканалів, новини яких Ви дивитеся найчастіше?

База: Споживачі новин з даного загальнонаціонального медіа. Телебачення, 2024 N=349, 2025 N=428

Запитання: Назвіть до трьох загальнонаціональних радіостанцій, новини яких Ви слухаєте найчастіше?

База: Споживачі новин з даного загальнонаціонального медіа. Радіо, 2024 N=89, 2025 N=152

Про телемарафон «Єдині новини» знають 86 % респондентів. Щотижнева аудиторія становить 42 %, ще 11 % переглядають новини телемарафону кілька разів на місяць або рідше. 20 % респондентів раніше дивилися, але зараз припинили перегляд. Ще 26 % ніколи не стежили за його трансляцією.

38 % респондентів, обізнаних про телемарафон, довіряють новинам, які в ньому транслюються. Половина респондентів оцінює надану інформацію як оперативну. Водночас нижчі оцінки спостерігаються щодо точності, повноти та достовірності новин.

Запитання: Чи знаєте Ви, що від початку повномасштабного російського вторгнення в Україну українські телеканали об'єднались і запустили спільний інформаційний телемарафон «Єдині новини #UAразом»? Чи дивитеся Ви інформаційний телемарафон «Єдині новини»?

База: Вся вибірка, N=1649. Обізнані про телемарафон, N=1412

Запитання: Наскільки Ви довіряєте новинам, які надаються в інформаційному телемарафоні «Єдині новини #UAразом»? Оцініть, будь ласка, чи відповідають новини, які надаються в інформаційному телемарафоні «Єдині новини #UAразом», наступним ознакам? — % тих, хто згоден повністю або частково

База: Обізнані про телемарафон, N=1412

Запитання: Чи знаєте Ви про спільний інформаційний телемарафон «Єдині новини»? Чи дивитеся Ви телемарафон…? Наскільки Ви довіряєте новинам, які надаються в телемарафоні…? Оцініть, будь ласка, чи відповідають новини, які надаються в інформаційному телемарафоні…, наступним ознакам? — % тих, хто згоден повністю або частково

База: Вся вибірка, 2023 N=1534, 2024 N=1513, 2025 N=1649. Обізнані про телемарафон, 2023 N=1223, 2024 N=1302, 2025 N=1412

Телемарафон «Єдині новини», 2023–2025 (у %)

Користування соціальними мережами, 2024–2025 (у %)

Telegram продовжує бути основною соціальною платформою як для спілкування, так і для отримання новин, значно випереджаючи результати інших мереж. TikTok показує суттєве зростання і залученої до користування аудиторії, і споживачів новин у мережі. Водночас споживання новин у Viber стало значно менше.

Запитання: Якими соцмережами Ви користуєтеся для спілкування принаймні раз на місяць? Якій із соціальних мереж віддаєте перевагу для отримання новин?

База: Користувачі інтернету, 2023 N=1435, 2024 N=1438, 2025 N=1593. Споживачі новин із соціальних мереж, 2023 N=1163, 2024 N=1257, 2025 N=1421

Ставлення до регулювання діяльності соцмереж (у %)

64 % опитаних вважають, що держава не повинна обмежувати доступ до соціальних мереж. Водночас 30 % підтримують можливу заборону чи обмеження доступу, найчастіше вказуючи TikTok і Telegram як мережі, які варто врегулювати. У разі впровадження цих заборон чи обмежень більше половини аудиторії — 57 % — шукатимуть нові джерела новин.

Запитання: Як ставитеся до ініціатив щодо обмеження чи регулювання доступу до соціальних мереж та / або онлайн-платформ в Україні? Які із них Ви вважаєте такими, які варто заборонити / обмежити до них доступ? Якими будуть дії у разі, якщо діяльність соціальної мережі або каналів новин, які Ви споживаєте, буде обмежена чи заборонена?

База: Користувачі інтернету, N=1593. Ті, хто виступає за обмеження чи заборону соціальних мереж, N=483. Споживачі новин із соціальних мереж, N=1421

Блогери, яких читають / дивляться в соціальних мережах (у %)

Запитання: Кого саме з блогерів — громадських та політичних діячів, активістів, лідерів думок — Ви читаєте / дивитеся в соціальних мережах найчастіше, на кого підписані?

База: Споживачі новин із соціальних мереж 2024 N=1225, 2025 N=1381

Загальнонаціональні канали в соцмережах для споживання новин (у %)

Запитання: Назвіть до трьох загальнонаціональних сторінок / каналів у Telegram, на яких Ви частіше за все читаєте / дивитеся новини?

База: Споживачі національних каналів новин у соцмережах, які віддають перевагу Telegram. 2024 N= 626, 2025 N= 448

Запитання: Назвіть до трьох загальнонаціональних сторінок / каналів у YouTube, на яких Ви частіше за все читаєте / дивитеся новини?

База: Споживачі національних каналів новин у соцмережах, які віддають перевагу YouTube. 2024 N= 183, 2025 N=110

Запитання: Назвіть до трьох загальнонаціональних сторінок / каналів у Facebook, на яких Ви частіше за все читаєте / дивитеся новини?

База: Споживачі національних каналів новин у соцмережах, які віддають перевагу Facebook. 2024 N=129, 2025 N=90

Запитання: Назвіть до трьох загальнонаціональних сторінок / каналів у Viber, на яких Ви частіше за все читаєте / дивитеся новини?

База: Споживачі національних каналів новин у соцмережах, які віддають перевагу Viber. 2024 N= 102, 2025 N= 63

Запитання: Наскільки ви в цілому довіряєте інформації із наступних джерел …? - % тих, хто довіряє повністю або частково

База: Вся вибірка, 2022 N~1450, 2023 N=1534, 2024 N=1513, 2025 N=1649

Найбільш надійними джерелами інформації респонденти вважають родину та друзів. Серед органів державної влади найбільше довіряють Генеральному штабу Збройних Сил України / Міністерству оборони. Соціальним мережам та медіа довіряють більше половини опитаних.

Динаміка рівня довіри до новин у медіа, 2015–2025 (у %)

Джерела новин, якими користуються частіше, мають вищий рівень довіри: до 60 % респондентів довіряють новинам у соціальних мережах, а приблизно половина опитуваних — інформації з новинних сайтів. Цьогоріч спостерігається зростання довіри до регіональних соціальних мереж.

Запитання: Наскільки Ви довіряєте новинам у…? — % тих, хто довіряє повністю або частково

База: Вся вибірка, 2015-2021 N~1600/хвиля. 2022 N~1450, 2023 N=1534, 2024 N=1513, 2025 N=1649

Оцінка матеріалів, які висвітлюють хід війни Росії проти України (у %)

Найвищі оцінки отримали оперативність та аналітична складова новин, які висвітлюють хід війни в Україні. Понад половина аудиторії довіряє такому контенту, вважаючи його достовірними та точними. У порівнянні із попереднім роком спостерігається зростання як загального рівня довіри, так і оцінок достовірності, точності та повноти контенту.

Запитання: Наскільки Ви довіряєте публікаціям / матеріалам в медіа, які висвітлюють хід війни в Україні? Оцініть, будь ласка, чи відповідають публікації / матеріали в медіа, які висвітлюють хід війни в Україні, наступним ознакам? – % тих, хто згоден повністю або частково

База: Вся вибірка, N=1649

Динаміка оцінки матеріалів про хід війни, 2022–2025 (у %)

Публікації, які висвітлюють хід війни

Запитання: Як Ви вважаєте, чи достатньо публікацій / матеріалів в медіа присвячується висвітленню ходу війни в Україні? Чи відчуваєте Ви втому від публікацій / матеріалів, які висвітлюють хід війни в Україні? Наскільки Ви довіряєте публікаціям / матеріалам в медіа, які висвітлюють хід війни в Україні? Оцініть, чи відповідають ці публікації / матеріали наступним ознакам? – % тих, хто згоден повністю або частково

База: Вся вибірка, 2022 N~1450, 2023 N=1534, 2024 N=1513, 2025 N=1649

На думку респондентів, основними ознаками достовірності інформації в медіа є надійність джерела та представленість різних точок зору. На це спираються при оцінці контенту 43 % та 35 % опитаних відповідно.

Запитання: За якими ознаками Ви вирішуєте, чи можна довіряти новині/інформації в медіа?

База: Вся вибірка, 2015-2021 N~1600/хвиля, 2022 N~1450, 2023 N=1534, 2024 N=1513, 2025 N=1649

Неправдиві матеріали (у %)

Про існування неправдивих матеріалів знають 84 % респондентів, 75 % — впевнені у своїй здатності їх розпізнати. Для 46 % аудиторії дезінформація залишається нагальною проблемою.

Запитання: Чи відомо вам, що іноді з'являються неправдиві новини під виглядом звичайних? Чи вмієте відрізняти неправдиві матеріали від звичайних матеріалів? Наскільки актуальною для вас є проблема неправдивих матеріалів у медіа?

База: Обізнаність, вся вибірка, N=1649. Вміння відрізнити та актуальність, тільки обізнані, N=1388

Замовні та неправдиві матеріали, 2015–2025 (у %)

Запитання: Чи відомо Вам, що в медіа іноді з’являються …. під виглядом звичайних матеріалів? – % тих, хто знає На Вашу думку, чи вмієте ви відрізнити такі матеріали від звичайних? – % тих, хто вважає, що вміє відрізняти Наскільки актуальна для Вас проблема неправдивих матеріалів у медіа? – % тих, для кого проблема актуальна

База: Обізнаність – вся вибірка, 2015-2022 N~1450-1600/хвиля, 2023 N=1534, 2024 N=1513, 2025 N=1649. Вміння відрізнити, актуальність – тільки обізнані

Неправдиві матеріали, вміння відрізнити

Серед тих, хто знає про існування неправдивих матеріалів, 78 % змогли правильно визначити хоча б одну новину, а 6 % — усі новини.

Найменше помилок допускали респонденти під час оцінювання новини про випадок із БпЛА, який скинув димову шашку на цивільних людей під час навчань (72 % оцінили її вірно). Щодо інших новин — про зростання рівня захворюваності на кір та програму «добровільної депортації» громадян України із США — доля правильних відповідей була значно меншою (близько 20-30%).

Запитання: Зараз я пропоную Вам прочитати декілька уривків новин. Прочитайте їх та позначте, які(який) з них неправдиві, а які правдиві. Тестові новини підготували експерти медіаспільноти. ГО «Інтерньюз Україна» та InMind відібрали зразки для попереднього тестування у фокус-групах. За результатами попередніх тестів було відібрано три матеріали для національного дослідження.

База: Обізнані про неправдиві матеріали, 2019 N=1213, 2020 N=1225, 2021 N=1320, 2022 N=1216, 2023 N=1292, 2024 N=1253, 2025 N=1388

В Україні цього року на кір уже захворіло близько пів-мільйона людей. Про це повідомляє Центр громадського здоров’я МОЗ у Фейсбуці, передає Укрінформ. «Наразі епідемічна ситуація щодо захворюваності на кір в Україні викликає занепокоєння. Зростання епідемії розпочалося ще минулого року. І зараз кількість випадків захворювання на кір у 20 разів більша, ніж у 2024 році», — йдеться у повідомленні.

Адміністрація президента США Дональда Трампа розробляє програму «добровільної депортації» громадян України та Гаїті. План передбачає виїзд зі Штатів в обмін на одноразову фінансову допомогу. Про це повідомляє Washington Post. За інформацією журналістів, у межах програми планується стимулювати виїзд зі США близько 200 тисяч українців та 500 тисяч гаїтян. Біженці, які добровільно «самодепортуються» до своїх країн, матимуть право на отримання грошової виплати у розмірі однієї тисячі доларів.

Згідно із відео у соціальних мережах, у лісі біля Києва стався випадок, коли БпЛА під час навчань українських військових скинув димову шашку на групу цивільних людей, що відпочивали у лісі, після чого над галявиною здійнявся зелений дим. Поліція підтвердила, що 18-річний місцевий житель повідомив про невідомий об’єкт, який скинув зелену речовину біля Лісового цвинтаря, але від написання заяви відмовився. Патрульні не виявили дрон, а заявник не потребував допомоги. Дрон не ідентифіковано, розпізнавальних знаків не видно, але такі атаки «від своїх» трапляються, коли військові не дотримуються правил безпеки у місцях, які розташовані поблизу цивільних об’єктів.

Запитання: Зараз я пропоную Вам прочитати декілька уривків новин. Прочитайте їх та позначте, які(який) з них неправдиві, а які правдиві. Тестові новини підготували експерти медіаспільноти. ГО «Інтерньюз Україна» та InMind відібрали зразки для попереднього тестування у фокус-групах. За результатами попередніх тестів було відібрано три матеріали для національного дослідження.

База: Обізнані про неправдиві матеріали, 2019 N=1213, 2020 N=1225, 2021 N=1320, 2022 N=1216, 2023 N=1292, 2024 N=1253, 2025 N=1388

Знання власників медіа (у %)

45 % респондентів вважають важливим знати, кому належать медіа. Проте фактично знають про власників каналів не більше третини опитаних.

Запитання: Наскільки важливо для Вас знати, хто є власником медіа? Чи знаєте Ви, хто є власником загальнонаціональних каналів ТБ / місцевих медіа / каналів, які Ви регулярно споживаєте у соціальних мережах?

База: Вся вибірка, N=1649. Знання власників каналів у соціальних мережах - споживачі новин із соціальних мереж, N=1381

Знання власників медіа, 2015–2025 (у %)

Запитання: Наскільки важливо для Вас знати, хто є власником медіа? – % тих, для кого важливо. Чи знаєте Ви, хто є власником загальнонаціональних каналів ТБ? – % тих, хто знає (зокрема деяких). Чи знаєте Ви, хто є власником регіональних медіа? – % тих, хто знає (зокрема деяких)

База: Вся вибірка, 2015-2021 N~1600/хвиля, 2022 N~1450, 2023 N=1534, 2024 N=1513, 2025 N=1649. Споживачі новин із соціальних мереж – 2024 N=1225, 2025 N=1381

На думку учасників опитування, у 2025 році найбільш розповсюдженими та правдоподібними були такі дезінформаційні наративи: «Українському керівництву вигідний воєнний стан, щоб не проводити вибори», «Угода між Україною та США про надра — це перехід під зовнішнє управління» та «Розглядається можливість мобілізації чоловіків старших за 60 років і жінок». Понад 50 % опитуваних стикалися з цими наративами і близько 45 % обізнаних про неї вважають, що це правда. Найменш достовірною респонденти вважають інформацію про те, що «Українські військові масово здаються через втому і нестачу зброї».

З початку 2025 року чи зустрічали Ви наступні твердження? (у %)

Українському керівництву вигідний воєнний стан, щоб не проводити вибори

Угода між Україною та США про надра — це перехід під зовнішнє управління

Розглядається можливість мобілізації чоловіків старших за 60 років і жінок через втрати в українському війську

Україна не хоче зупиняти війну, хоча є можливість домовитися

Україні не слід очікувати на підтримку Європи, бо там настала політична криза

Українські військові масово здаються через втому і нестачу зброї

Запитання: З початку 2025 року чи зустрічали Ви будь-яке з наступних тверджень? Які з них, на Вашу думку, були правдиві або неправдиві? Чи ділилися Ви цими твердженнями з іншими, обговорювали? Якими способами Ви ділилися цими твердженнями, обговорювали новини? Чому Ви вирішили поділитися цими твердженнями, обговорити їх? Неправдиві наративи для тестування були підготовлені ГО «Інтерньюз Україна» та експертами медіаспільноти

База: Вся вибірка, N=1649. Зустрічали твердження, N=966/882/831/793/635/483. Ділилися твердженням, N=288/260/290/248/196/149

Соціально-демографічний профіль тих, хто вважає неправдиві наративи правдою

Демографічні відмінності між всіма опитуваними та тими, хто вірить у дезінформацію, незначні.

Серед тих, хто вірить у наратив «Україна не хоче зупиняти війну, хоча є можливість домовитися», більше чоловіків. Наративи про небажання зупинити війну, відсутність очікувань щодо підтримки від Європи та нестачу ресурсів у війську частіше здаються правдивими респондентам у віці 25-36 років.

На Вашу думку, наведені нижче твердження — це: (у %)

Ті, хто вважають неправдиві наративи правдою

Розглядається можливість мобілізації чоловіків старших за 60 років і жінок через втрати в українському війську

Україна не хоче зупиняти війну, хоча є можливість домовитися

Україні не слід очікувати на підтримку Європи, бо там настала політична криза

Українські військові масово здаються через втому і нестачу зброї

Запитання: Які, на Вашу думку, з цих тверджень були правдиві або неправдиві?

11 % респондентів зазначили, що особисто споживають російські медіа. А 16 % повідомили, що російськими медіа користуються люди з їхнього оточення.

Основною мотивацією для використання таких джерел опитувані називали бажання зрозуміти, що говорять про Україну — 46 %, а також отримати альтернативний погляд — 22 %.

Запитання: Чи користувалися Ви протягом останніх 30 днів якими-небудь російськими медіа для отримання новин, зокрема тими, які називають себе ліберальними та/або опозиційними до офіційної російської влади? Чи є у Вашому оточенні люди, які користуються російськими медіа для отримання новин? Чому, на Вашу думку, люди користуються російськими медіа?

База: Вся вибірка, 2015-2021 N~1600/хвиля, 2022 N~1450, 2023 N=1534, 2024 N=1513, 2025 N=1649

22 % користувачів новинних сайтів готові платити за доступ до улюбленого медіа, більшість — за умови, якщо вартість послуги складе не більше ніж 2 чашки кави (60 грн). Більшість респондентів не готові платити за підписку чи доступ до новин, оскільки, на їхню думку, у медіапросторі є багато безоплатних альтернативних джерел інформації.

Запитання: Чи розглядаєте Ви можливість платити за підписку за доступ до ваших улюблених інтернет-сайтів новин?

База: Користувачі інтернет-сайтів новин, 2021 N=753, 2022 N=613 2023 N=622, 2024 N=620, 2025 N=513

Українському керівництву вигідний воєнний стан, щоб не проводити вибори

Угода між Україною та США про надра — це перехід під зовнішнє управління

Ті, хто вважають неправдиві наративи правдою

Ті, хто вважають неправдиві наративи правдою

Ті, хто вважають неправдиві наративи правдою

Ті, хто вважають неправдиві наративи правдою

Ті, хто вважають неправдиві наративи правдою

У 2025 році соціальні мережі продовжують бути основним джерелом новин. Ними користуються 86 % респондентів. При цьому для 37 % аудиторії соціальні платформи — єдине джерело.

Близько третини опитаних отримують інформацію через телебачення та інтернет-сайти, тоді як радіо та друковані медіа відіграють другорядну роль.

Основним пристроєм для доступу до новин залишається смартфон.

Спільний телемарафон «Єдині новини» (у %)