Українська освіта нової доби

Освіта радянського зразка, яку адаптували під незалежну Україну, не відповідає часу. Про це давно кажуть педагоги, батьки і випускники шкіл. Хоча за вікном XXI століття – ера цифрових технологій та інформації, ще кілька років тому освітяни працювали на старих засадах, учні сиділи за партами 30-х років минулого століття, а неодмінною реальністю кабінетно-урочної системи залишались паперові плани та журнали.

Але кілька років тому в Україні вирішили реформувати систему освіти. Як це відбувається? І яких результатів вже досягнуто?

Що планують зробити?

Українську освіту планують перетворити на інноваційне середовище, в якому учні й студенти отримують навички та вміння самостійно здобувати знання і застосовувати їх у практичній діяльності. Так прописано в концепції реформи. Реформа передбачає впровадження нового стандарту освіти, покращення матеріально-технічної бази, створення прозорої системи фінансування навчальних закладів та підвищення престижу професії педагога. Нові державні стандарти середньої, професійної та вищої освіти будуть впроваджені на основі компетентністного підходу.

"Компетентність – це не тільки знання, а й уміння їх використовувати для власних, індивідуальних і професійних завдань", – пояснює Міністр освіти і науки України Лілія Гриневич.

За новими держстандартами навчання у школах будуть започатковані нові методики викладання, змінений формат спілкування учнів, учителів та батьків, запроваджені проектна робота та навчання через діяльність.

Після закінчення школи учень має володіти ключовими компетентностями, а це, окрім традиційних, – підприємливість та інноваційність, економічна компетентність тощо; а також наскрізними вміннями, такими як критичне та системне мислення, творчість, ініціативність, уміння конструктивно керувати емоціями, оцінювати ризики, ухвалювати рішення, вирішувати проблеми.

Постане прозора система фінансування шкіл. Кожен заклад освіти муситиме оприлюднювати інформацію про надходження всіх коштів та їхнє призначення. Після впровадження системи батьки бачитимуть, скільки та на що витрачає кошти держава, а також зможуть контролювати використання своїх внесків. 

За планом, освітню реформу збираються впроваджувати до 2029-го року.

Що вже зроблено?

  • Оновлені програми навчання для учнів 1-9 класів;
  • Впроваджено новий Державний стандарт початкової освіти у 100 пілотних школах;
  • Ухвалено новий закон України "Про освіту";
  • Розроблено план дій із запровадження Нової української школи;
  • Розроблено і затверджено Державний стандарт початкової освіти на компетентнісній основі;
  • Триває підвищення кваліфікації вчителів початкової школи;
  • Стартував проект з впровадження електронних підручників;
  • Оновлені державні стандарти професійно-технічної освіти;
  • Розпочато впровадження елементів дуальної форми професійного навчання.

Базовий закон

Новий закон "Про освіту" Верховна Рада ухвалила 5 вересня 2017 року. "Цей закон – базовий, його ухвалення розблоковує можливості для подальшого реформування сфери освіти, ухвалення законів "Про загальну середню освіту", "Про професійну освіту", "Про освіту дорослих", також депутати муситимуть розглянути зміни до закону "Про вищу освіту", – прокоментувала Міністр освіти і науки України Лілія Гриневич. Закон впроваджує трирівневу систему середньої освіти: початкова освіта – 4 роки, базова освіта – 5 років, профільна – 3 роки. Всього – 12 років.

Трирічна старша школа буде ліцеєм академічного або професійного навчання. У професійній школяр буде опановувати першу професію, а в академічній – поглиблювати вивчення окремих предметів з орієнтацією на продовження навчання у вищому навчальному закладі. Випускники академічних ліцеїв зможуть здобути ступінь бакалавра за три роки (за більшістю спеціальностей), а не за чотири.

"Старша школа зазнає найбільше змін, адже основна мета запровадження 12-річної освіти – зменшити навантаження на учня, надати йому право обирати предмети у старшій школі та запровадити профільну старшу школу", – каже Павло Хобзей, заступник Міністра освіти і науки України.

Середня освіта – ключовий напрям реформи

Наступним кроком у впровадженні реформи освіти стане ухвалення закону "Про повну загальну середню освіту". Зараз законопроект представлений для громадського обговорення.

У ньому зазначено, що "освітня програма державного та комунального закладу освіти не може реалізовуватися чи забезпечуватися (повністю або частково) за кошти батьків та/або учнів".

Учнів до 10-х класів зараховуватимуть на підставі річного оцінювання та державної підсумкової атестації.

Проектом закону передбачено нові підходи до обрання, призначення та звільнення директора школи. Нова українська школа, за задумом, – це місце, куди дитина йде охоче. Там будуть менше викладати теорію, але знання будуть засвоювати якісніше завдяки збільшенню практичних завдань.

 

Реформа крокує країною

21 лютого 2018 року Кабінет Міністрів України затвердив новий державний стандарт початкової освіти, згідно з яким з наступного року почнуть навчатися всі перші класи країни. "У цьому документі закладено ключові елементи – вимоги до обов’язкових результатів навчання та компетентностей здобувачів освіти – що визначають зміст освіти в початковій школі. Саме тут закладено, що саме дитина має знати, вміти, розуміти після завершення чотирьох перших класів", – розповідає Лілія Гриневич.

Міністр освіти і науки відзначила, що новий стандарт початкової освіти передбачає виховання у дітей поваги до інтелектуальної власності – йдеться про академічну доброчесність. «Зараз ми нарікаємо на проблеми з академічною доброчесністю у вищій освіті. Однак, якщо ми не закладатимемо основи поваги до інтелектуальної власності в школі, вирішити це питання у вищій освіті не вдасться. В цьому стандарті закладено загальний результат навчання "Дотримується норм правової взаємодії". Так, після другого класу дитина має визначати авторство власних робіт, виявляти повагу до авторства інших осіб. А після четвертого класу дитина має вміти дотримуватися елементарних правил використання власних і чужих творів", –  каже Лілія Гриневич.

Вперше реформа підтримана значним фінансовим ресурсом для старту – майже 2 млрд грн: 998,7 млн грн – на забезпечення учнів початкових класів навчальними засобами та мобільними меблями, 163,8 млн грн – на придбання техніки для початкової школи, 386,5 млн грн – на підвищення кваліфікації вчителів, 48,3 млн грн – на навчально-методичну літературу для початкових класів та 272,3 млн грн – на підручники для першокласників. Зміни передбачають і підвищення соціального статусу вчителя. Торік Уряд підняв заробітну плату педагогам на 50%. Цього року також відбулося підвищення зарплати на 25%.

Перші дніпровські ластівки

В 2017 році Міністерство освіти обрало сто шкіл по всій країні – це по чотири школи на область – для експериментального впровадження нового стандарту початкової освіти, у тому числі для отримання зворотнього зв’язку від учителів. 

Одна з таких шкіл – навчальний заклад № 143 у Дніпрі. Це єдина у місті школа, в якій учні двох перших класів почали навчатися за новим державним стандартом початкової освіти ще до його затвердження. Директорка пілотної школи Наталія Лукіна розповідає, що новий стандарт освіти передбачає "дитиноцентризм", коли на першому місті стоїть дитина, а не предмет. "Тут головне для вчителя не відчитати тему, а далі – хто як сприйняв. Тут головне побачити розвиток, поступ кожної дитини", – пояснює керівниця закладу. В початковій школі до традиційних предметів додали інтегрований курс "Я досліджую світ", спрямований розширити елементарні знання про предмети і явища, формувати вміння аналізувати, оцінювати, систематизувати, узагальнювати. Ці якості потрібні для формування критичного мислення.

Знання подаються тематичними тижнями: на всіх уроках протягом тижня торкаються однієї теми. В експериментальних класах більше групових заходів, ніж раніше. "Кожного дня 10-15 хвилин перед початком уроків діти зустрічаються у класі, у колі, як їм зручно, вони вітаються, обговорюють новини дня. Таким чином починає з’являтися дружба", – розповідає Світлана Карпенко, заступниця директорки з навчально-виховної роботи в початковій школі.

"Взагалі, діти в пілотних класах швидше соціалізувалися. Чому? Тому що вони працюють у команді. Вони працюють разом. Тим більше, вчитель постійно змінює групи, пересаджує. Вони мають змогу спілкуватися, допомагати один одному", – розповідає Вікторія Лихошерстна, психологиня школи.

В експериментальних класах діти розкутіші, розповідають педагоги. Їх навчають висловлювати свою думку та не боятись помилок. "Немає ось цього: ручки склали на парті, погляд лише на вчителя. Тут дитина може встати, лягти на килимок, відпочити, піднятися і далі включатися в роботу", – каже директорка Наталія Лукіна. Першачки багато творять з вчителем та батьками – їхні доробки розвішені в класних кабінетах. Кожен клас забезпечено килимками та новими матеріалами, зокрема конструкторами "Lego", які розвивають моторику рук. До матеріалів вільний доступ. Більше свободи отримали й учителі, але разом з цим, доповнює директорка школи, і більше відповідальності.

"Важко працювати в таких класах. Учитель, знаєте, як режисер. Поставити урок і виступити артистом, викласти "на сцені" перед дітьми. Просто так не відчитаєш урок від А до Я", – розповідає Лукіна. Вчителі, згідно нового держстандарту освіти, мають бути новаторами. Наприклад, біля дверей 1-В класу вчитель повісив EQ семафор. Це три смайлики різного кольору, які відповідають настрою (весело, сумно, так собі). Учня просять почепити прищіпку на той смайлик, який відповідає його настрою. Так учитель бачить настрої школярів.

"Діти в такий спосіб показують свій настрій. Учитель, побачивши прищіпку з прізвищем учня на червоному колі, може і не давати тому забагато домашньої роботи", – розповідає про EQ семафор Віктор Громовий, директор Центру тестових технологій і моніторингу якості освіти.

На запитання до директорки про те, чи вірить вона в успішне впровадження реформи освіти, Наталія Лукіна відповідає, що все залежить від працівників на місцях і їхнього запалу.

 

Автор – Антон Філіппов