Форма і реформа: як змінилась за два роки Патрульна поліція?

Їхній середній час прибуття на виклик – 7 хвилин. Тут працюють переважно молоді і нові для системи люди. Їх критикують за порушення правил дорожнього руху та відсутність досвіду. А вони радіють, коли за зміну жодного разу не застосовують кайданки, та не заводять кримінальні справи за спробу дати хабар. Про те, чому зникає перший захват від нічних патрулювань, які справи розглядають щоденно, і що змінилось зараз у навчанні новобранців, розповідають патрульні Волині.

Повернемось у 2014 рік. Українські правоохоронні органи все ще регулюються законом «Про міліцію» від 1990 року, міліція корумпована, політизована, а кожен міністр МВС стає іграшкою в руках нового Президента. Події у Врадіївці та на Майдані Незалежності 2013-2014 року остаточно дискредитують правоохоронців в очах багатьох українців.

У липні 2015 року Верховна Рада схвалює закон про створення Національної поліції України. Реформа має докорінно змінити правоохоронні органи: демілітарізувати та деполітизувати МВС та поліцію у цілому, очистити їх від корупції, скоротити органи, які дублюють функції один одного, запровадити європейську модель підготовки поліцейських та забезпечити довіру населення.

Найбільшого ж розголосу в рамках реформи набуло створення нової патрульної поліції. Цей процес очолили відомі грузинські реформаторки – колишня в.о. міністра внутрішніх справ Грузії Ека Згуладзе та у минулому керівник Поліцейської академії МВС Грузії Хатія Деканоїдзе. Ека Згуладзе обійняла посаду першого заступника міністра внутрішніх справ України, Хатія Деканоїдзе стає у грудні 2014-го начальником Нацполіції України. 

Першими нових патрульних поліцейських побачили мешканці Києва у липні 2015 року. Дві тисячі відібрали з 17 тисяч бажаючих. Вони вийшли на патрулювання після тримісячного навчання. Патрульний виконує дві функції – дільничого та інспектора ДАІ. Зарплата на той час значно вища середньої – 8-10 тисяч гривень. Патрульним закуповують нові машини, а їхня форма тепер схожа на одяг американских поліцейських. Є і значки. Середній час прибуття на виклик має бути 3-5 хвилин. Згодом нову патрульну поліцію запровадили у понад 30 містах, всього у структурі працюють нині 12 тисяч людей.

З осені ж 2015 року починають ще один етап реформи – переатестація особового складу усіх правоохоронних органів, після якої звільняють 5,8% старих працівників. Інші 94% переатестацію проходять. До того ж, як зазначають експерти, атестацію блокують суди, а люстрація часто обмежується переведенням на іншу посаду.

Але серед успіхів реформи правоохоронних органів фахівці і міжнародні партнери називають створення спецназу «КОРД», сервісних центрів МВС, реформування і поступова передача Міністерству юстиції міграційної служби. І, безперечно, вдалим кроком вважають створення Патрульної поліції, куди прийшло найбільше нових людей.

Як сьогодні працює Патрульна поліція, які проблеми та досягнення має, розглянемо на прикладі Волинської області.

Фото: Управління патрульної поліції у Волинській області

З новими патрульними – поліція швидше прибуватиме на виклик

19 грудня 2017 року Патрульна поліція Луцька відзначила свою другу річницю. Одночасно, цього ж дня, присягу прийняли півсотні нових співробітників. Це було перше поповнення лав волинських патрульних за 2 роки існування. За цей час частина інспекторів звільнилась, хтось перейшов в апаратний склад управління чи інші підрозділи поліції. Наслідком стало збільшення обсягу роботи. Тому на нових патрульних найбільше чекали їхні колеги.

«Можу зрозуміти тих, хто іде зі служби, бо знайшов щось краще в матеріальному плані для забезпечення своєї сім’ї. Адже у нас всі молоді люди, у них народжуються діти, – розповідає керівник Управління патрульної поліції у Волинській області Олександр Вовченко, – Однак, внесок тих, хто залишається, не оцінять сьогодні чи через рік. Реформа триває та потребує від нас чимало зусиль та витримки. Ми маємо, незважаючи ні на що, залишатись людьми, щоб нашим дітям не було за нас соромно».

Нових патрульних чекали і жителі міста. Часто, після дзвінка на службу 102, їм доводилось чекати на приїзд полісменів більше години, через відсутність вільних екіпажів. Лише коли хтось звільнявся, диспетчер міг одразу надіслати чергове завдання.

«Справді, середній час прибуття патрульних на виклик у 2016 році становив 6 хвилин, у 2017 – 7 хвилин. Надалі швидкість реагування має підвищитися, бо кількість екіпажів збільшилась. Потрібно розуміти, що якщо патруль неподалік від місця повідомлення, він може прибути і за 2 хвилини. Якщо ж екіпажів всього 3-4, а виклик надходить з іншого кінця міста, то може минути і 20 хвилин», – роз’яснює інспектор відділу моніторингу Сергій Бадалян.

Нові патрульні мали доповнити особовий склад кількісно, показати якісніші результати в розкритті правопорушень «за гарячими слідами» та після підсилення особового складу відновити віру лучан, що ця служба гідна довіри.

Новачків краще і довше навчали. Замість трьох місяців, як це було раніше, період навчання збільшився до чотирьох місяців. До них щодня приїжджали колеги з патрульної поліції. Спільно вони відпрацьовували різні сценарії подій, які могли трапитись під час патрулювання. Весь останній місяць поліцейські проходили навчання на вулиці, розбираючи ті чи інші конкретні ситуації: затримання водія-порушника, переслідування злодіїв, протидія розпиванню алкоголю в громадських місцях.

Після першого в житті нічного патрулювання інспектор Сергій Диньковський в розмові захоплено казав: «Це було класно! У мене море позитивних емоцій! Спати зовсім не хочеться!»

Очікування та реальність

Полісмени, що мають два роки досвіду, попереджають, що цей захват – ненадовго. Те, чому навчають у теорії, має мало спільного з тим, що може трапитися на практиці. Нові полісмени пройшли навчання у американських та канадських інструкторів, які готували їх за своїми методиками. Але вони не врахували українську реальність, яка майже не змінилась за ці роки.

Новим патрульним доводилося, в першу чергу, рятувати людей від спроб самогубства, замерзання на вулицях, допомагати жертвам дорожньо-транспортних пригод, розбороняти сусідів та родичів, приїжджати на виклики щодо порушення тиші та спокою. Також оформляли чимало порушень правил дорожнього руху. Майже кожен порушник просив про попередження, а не штраф, багато хто погрожував і навіть застосовував силу. Були й ті, хто пропонував хабарі. Луцькі полісмени зізнаються, що жодного разу на це не погоджувалися. Навпаки, таких осіб потім притягували до кримінальної відповідальності, і подібних випадків – майже два десятки.

У патрульній поліції Луцька розповідають, що реагують на всі виклики, які надходить до служби 102. По кожному завданню необхідно підготувати невеликий звіт. Якщо це не зроблено – перевірку здійснюють працівники відділу моніторингу. Вони слідкують за роботою колег та відповідають на звернення громадян.

«Якщо день проходить спокійно, ні до кого не довелось застосовувати кайданки, підвищувати голос, я задоволений, отже, зміна була вдала, а я з почуттям виконаного обов’язку повертаюсь додому», – розповідає інспектор відділу моніторингу Дмитро Штурма.

«Сусідська варта» та «Жива бібліотека» для підвищення довіри громадян

Для підвищення довіри громадян волинські патрульні реалізовують кілька проектів. Один з таких –  «Сусідська варта», який уже діє в кількох містах України і підтримується міжнародними донорами.

«Ми розповідаємо людям, що якщо територія їхнього ОСББ забезпечена освітленням, двір відремонтовано, під’їзди захищені кодовими замками, наявна камера зовнішнього відеоспостереження, то це – на 90% недоступна для зловмисників територія. Якщо ж двір зарослий бур’янами, під’їзд темний і засмічений, мешканці незнайомі між собою – то потенційного автокрадія знайти практично неможливо», – зазначає командир 4 роти Сергій Цигульов.

Ще один проект, що проводиться за підтримки міжнародних партнерів – ПОЛіС (Поліція і спільнота). «У Луцьку його виграли п’ять громадських організацій, які є «послами позитивної інформації» про Патрульну поліцію. Вони проводять найрізноманітніші заходи за участю правоохоронців, з який найвідоміший – «Жива бібліотека», коли містяни в невимушеній атмосфері можуть поспілкуватись з полісменами та побачити, що вони теж звичайні люди», – каже інспектор зі зв’язків з громадськістю Ольга Шмігель.

Підтримує реформу поліції і місцевий бізнес. Разом з меценатами проведено ряд заходів з популяризації служби в поліції, зокрема, знімались відеоролики, проводився футбольний матч. Наразі високою популярністю користуються уроки безпеки, під час яких діти власноруч виготовляють флікери – світловідбивальні елементи, щоб бути помітними в темну пору доби на вулиці.

Також популярності набуває всеукраїнська акція «Керуй», мета якої – навчити водіїв відповідальності на дорозі та повазі до інших учасників дорожнього руху. Зокрема, патрульні розповсюджують серед водіїв спеціальні наліпки з написами «класний водій», «надійний водій», «я за кермом офлайн».

«З такою наліпкою порушувати правила дорожнього руху, як мінімум, соромно, але головна мета полягає в іншому – привернути увагу до власної безпеки, до цінностей життя. У Луцьку, щоб отримати подібну наліпку, водії звертаються в Управління патрульної поліції. Там їх перевіряють по базі, чи ті не мають порушень. Також розповсюджуємо наліпки під час вуличних акцій. Не порушувати правила має бути модно і правильно», – розповідає інспектор третьої роти Андрій Переходько.

Той факт, що працівникам Патрульної поліції все частіше доводилося мати справу з нетверезими водіями, спонукав їх підготувати соціальні ролики. Разом з місцевою знімальною групою було відзнято два ролики про наслідки від керування в стані алкогольного сп’яніння (1. Дитинство без майбутнього, 2. Кілер).

Два роки тому в нас ніхто не вірив

Сьогодні у Патрульній поліції Волині служить майже 300 полісменів, переважна частина – у віці до 30 років. Майже 10% складають жінки. Поліцейських, які раніше працювали в органах внутрішніх справ, – теж десята частина. 47 осіб мають статус учасника бойових дій.

«Два роки тому в нас ніхто не вірив. Скептики думали, що з нами можна лише робити селфі, але за ці роки патрульні набрались досвіду, змужніли, а головне – не втратили людського обличчя. Вони рятують і допомагають, не стоять осторонь, не лишаються байдужими, долучаються до соціальних акцій. – наголошує керівник Управління патрульної поліції у Волинській області Олександр Вовченко. – Ні статуси порушників, ні гроші, ні «блати» не мають значення для наших поліцейських. Жодна державна інституція не має такого рівня довіри, як патрульна поліція. Сьогодні – це приблизно 50%, а на рівні Луцька – всі 70%. І ми не зменшимо оборотів».

Нині колишні правоохоронці та експерти-правники критикують нову патрульну поліцію за порушення правил дорожнього руху, ДТП за участю поліцейських машин, відсутність досвіду, проблеми з відбором та професійною підготовкою. Але є і цифри, які говорять про інше.

У презентованому місцевими громадськими активістами в листопаді 2017 року паспорті безпеки Луцька вказано, що, за результатами соціологічного дослідження, 67% лучан почуваються в безпеці.

Лучанин, інспектор другої роти Дмитро Мандзюк пройшов війну на Сході: «Я задоволений, що маю причетність до наведення порядку у цьому місті. Мені подобається тут жити і працювати. Приємно, коли люди розуміють і довіряють. Часто доводиться приїжджати на виклики, коли людина хоче звести рахунки з життям, але завжди вдавалось з нею переговорити і заспокоїти. Тоді і сам почуваєшся спокійніше, коли когось відмовив від згубних дій, коли щось порадив, запобіг фатальним наслідкам».

Луцькі патрульні працюють не лише в обласному центрі, а й на дорогах поза його межами

Наразі триває процес розширення повноважень патрульної поліції: зокрема, управління в містах перейменовано на обласні управління. Від початку літа 2017 року луцькі патрульні працюють не лише в обласному центрі, а й на дорогах поза його межами. Результат вже є: протягом 2017 року кількість аварій з летальними наслідками знизилась на третину. 

Реформування продовжується: групи швидкого реагування, які діють у районних центрах, вже проходять стажування при управліннях і навчаються оперативніше та якісніше реагувати на виклики з лінії 102. Поліція охорони також реорганізовується і займатиметься обслуговуванням викликів з цієї лінії.

На початку лютого управління Патрульної поліції відкрили у волинському Ковелі. Тут працюватимуть 40 місцевих патрульних та ще 50 – з інших регіонів. У поліції наголосили, що надалі разом зі збільшенням штату патрульної поліції регіону збільшуватиметься й площа патрулювання. Планується, що до кінця 2018 року діяльність патрульних охопить всю територію Волинської області.

                                                                                                                                               Автор – Ольга Бузулук

                                                                                                                                             Редактори – Дмитро Зінчук, Оксана Вітер